Зробити стартовою
26,42
29,82
РУС

ТОП-5 кроків по стабілізації ситуації на Донбасі. Що робиться, а що ні

Україна робить серйозні зусилля для того, щоб заручитися підтримкою Заходу, але соціальні та гуманітарні проблеми Донбасу досі залишаються невирішеними

Військового вирішення конфлікту на Донбасі немає. Фото: AFP
Військового вирішення конфлікту на Донбасі немає. Фото: AFP.

Різка ескалація конфлікту на Донбасі стала щоденною реальністю. Тепер це не разові перестрілки, непоодинокі атаки бойовиків, це "пекельний лічильник", який з невблаганною регулярністю поповнюється все новими і новими жертвами. Волноваха, Донецьк, Маріуполь, Горлівка, Авдіївка, Дебальцеве...

В ООН шоковані кількістю втрат серед мирного населення Донецької та Луганської областей: з квітня 2014 їх число перевищило 5000, і тільки з 14 по 23 січня склала 262 особи, що є своєрідним сумним рекордом з 5 вересня. При цьому в ООН підкреслюють, що реальна кількість загиблих може бути більше – не всю інформацію їм вдається своєчасно отримати.

Несе втрати і армія: так, за словами керівника Центру звільнення полонених "Офіцерський корпус" Володимира Рубана, їх волонтерами з донецького аеропорту доставлено до Дніпропетровська тіла 58 загиблих військових (раніше Міноборони, нагадаємо, говорило про 6 загиблих при обваленні нового терміналу ДАП 22 січня). "Загальна картина – жахлива. Але поки ми не витягли з-під завалів всіх військових, на сьогоднішній день назвати точну кількість втрат у донецькому аеропорту – неможливо", – сказав Рубан. Як уточнив "Сегодня.ua" спікер ГШУ Владислав Селезньов, всього за час військової операції, за офіційними даними, загинуло 1029 військовослужбовців, але це без урахування втрат Нацгвардії, СБУ, МВС і прикордонників.

СОЦІАЛЬНА І ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА. Гуманітарна ситуація на Донбасі залишається катастрофічною, – відповідна оцінка напередодні була висловлена в підсумковій резолюції ПАРЄ. "Парламентська Асамблея глибоко стурбована тривалою нестабільністю в окремих районах Донецької та Луганської областей... Положення всіх людей, постраждалих від конфлікту, у тому числі внутрішньо переміщених осіб і біженців, а також тих, хто живе в районах, контрольованих проросійськими незаконними збройними формуваннями, викликає особливу тривогу", – наголошується в документі.

Припинення в грудні минулого року соціальних виплат і пенсій на територіях "ДНР" і "ЛНР" призвело до того, що найбільш вразливі категорії населення були поставлені на грань життя і смерті, єдиним шансом на виживання для них багатьох з них залишається гуманітарна допомога.

Найактивнішу позицію продовжує займати Гуманітарний штаб Рината Ахметова, регулярно оговтується в охоплений війною регіон свої рейси (всього видано більше 1,2 млн продуктових наборів). "Я дуже ціную зусилля Рината Ахметова, який зробив, можливо, більше, ніж будь-хто в цій країні, щоб доставити продукти та одяг жертвам того насильства, яке відбувається на Донбасі. Всі доступні мені свідоцтва переконують мене, що та допомога, яку посилає він, є законною і їй має бути наданий зелене світло, щоб вона потрапляла до адресатів. Я б хотів, щоб і інші українські олігархи були настільки щедрими, як він, витрачаючи мільйони гривень на те, щоб задовольнити потреби постраждалого населення на Донбасі", – говорив в інтерв'ю "Українським новинам" посол США в Україні Джеффрі Пайєтт.

Допомагати мають намір і європейські партнери, заявив у понеділок президент Петро Порошенко. "Ми з єврокомісаром обговоримо подальші ініціативи з приводу взаємодії у сфері надання гуманітарної допомоги", – сказав він. У свою чергу, прес-служба Єврокомісії заявила про надання додаткових 15 млн євро гуманітарної допомоги, які будуть використані для надання необхідної допомоги жителям Маріуполя та інших населених пунктів на сході, постраждалих від конфлікту. Загальна сума гуманітарної допомоги від Комісії та країн-членів ЄС досягне 95 млн євро.

Однак, окрім відсутності соцвиплат, гуманітарну ситуацію загострює і той факт, що для в'їзду і виїзду з окупованих територій для цивільного населення з 21 січня введено спеціальний пропускний режим. Багато жителів традиційно виїжджали на підконтрольні України території, щоб зняти гроші, отримати пенсії або купити продукти. Тепер же, за даними Донецької ОДА, пасажиропотік скоротився на 90% – люди просто-напросто бояться їхати.

Примітно, що припинення соцвиплат критикувалася не тільки українськими політиками (у тому числі, і представниками правлячої Коаліції), але й міжнародними спостерігачами. "Ми попередили український уряд про можливі наслідки такого рішення", – ще на початку січня заявляли в Єврокомісії.

Однак, незважаючи на це, ситуація залишається владою не вирішеною, а гуманітарна катастрофа лише набирає оборони.

ПЕРЕГОВОРИ І ДИПЛОМАТІЯ. На зовнішньополітичному фронті успіхи нашої країни куди більш помітні.

З початку року президент Петро Порошенко кілька разів зустрічався з лідерами світових держав, задіяних у врегулюванні конфлікту на Донбасі, насамперед, з канцлером ФРН Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом, ще частіше говорив з ними по телефону. У Берліні відбулися дві зустрічі в "нормандському форматі" глав МЗС, причому, остання з них, за словами учасників, принесла все ж "деякий успіх".

Як раніше вже писав "Сегодня.ua", українська влада робить все, щоб найближчим часом організувати зустріч тристоронньої контактної групи в Мінську. У суботу ввечері лідерам "ДНР" і "ЛНР" повторно відправили запрошення. За даними наших джерел, 22 січня черговий раунд мінських переговорів зірвався з вини бойовиків. Вони наполягали на перегляді пунктів мирного мінського протоколу, в тому числі, в частині зміни демаркаційної лінії від 19 вересня.

Після чергового раунду переговорів у Мінську очікується і зустріч керівників зовнішньополітичних "нормандської четвірки". Правда, дату поки не погоджували. А ось переговорів на вищому рівні в Астані, де 15 січня так і не зустрілися глави України, Росії, Франції та Німеччини, поки не буде. За словами Ангели Меркель, зустрічатися немає сенсу, поки не буде зрозуміло, що сторони готові на реальні кроки по врегулюванню конфлікту.

Одночасно зі спробами посадити всіх за стіл переговорів, Україна домагається і більш глобального втручання міжнародних організацій, насамперед, РБ ООН, НАТО, Європарламенту в утихомирення агресора – від посилення секторальних санкцій до надання військової допомоги. Після кривавого теракту в Маріуполі риторика західних лідерів дійсно зазнала змін: багато у відкриту заявили, що це РФ озброює і фінансує бойовиків на Донбасі, які вбивають мирних українців. РБ ООН підготував спеціальну резолюцію із засудженням "ДНР" і "ЛНР", однак, вона була заблокована Росією.

У вівторок, 27 січня Верховна Рада прийняла звернення, де офіційно визнала РФ агресором (на підставі Резолюції ООН від 1974), попросивши зробити те ж саме європейські парламенти, ООН, ПАРЄ і Європарламент.

ЗАКОНИ І ЗАБОРОНИ. Втім, вчорашнє рішення Верховної Ради викликає скепсис і у ряду депутатів. "Зверненнями війну не виграти", – зауважив Сергій Пашинський з "Народного фронту", додавши, що фактично документ визнає те, що і так всім очевидно.

Ще одне рішення Верховної Ради – спрощення процедури визнання організацій терористичними. Підготовлений урядом законопроект був прийнятий позавчора в першому читанні, і, на думку депутата від БПП Миколи Томенка, дозволить притягати до відповідальності окремих осіб не тільки на території України, а й занести їх в міжнародні реєстри терористів.

"Це суперечить Конституції і повноважень ВР. Не може законодавчий орган вирішувати такі питання. Це компетенція правоохоронних органів (наприклад, СБУ), а потім – судів. Але виникає ще одна проблема – корумпованість нашої Феміди", – вважає юрист Станіслав Батрин. "Саме тому ми пропонували Мін'юсту створити в Україні спецсуд у справах українсько-російського військового конфлікту по типу Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії", – вважає Батрин. Його, нагадаємо, створили при ООН з метою покарання винних під час воєн в Югославії в 1991-2001 рр.

Але Україна пішла шляхом звернення до Гааги: РНБО доручила Кабміну підготувати і передати їм доказову базу щодо злочинів бойовиків і визнанням "ДНР" і "ЛНР" терористичними. Правда, ВР так і не ратифікувала Римський статут, за яким рішення Гаазького трибуналу стали б обов'язковими для виконання і в Україні. Власне, цього не зробила і РФ. Але Римський статут не забороняє Україні звернутися до Гааги, а рішення трибуналу є обов'язковими і для РФ.

Крім того, якщо суди будуть визнавати окремих осіб терористами, під загрозою може опинитися обмін полоненими. Адже за статтею 258 КК за дії терористичних угруповань, які призвели до смерті людей, загрожує довічне ув'язнення. "Тоді виникає проблема з їх видачею та обміном на наших українців. Потрібно прописати норму про процедуру обміну полоненими в законі", – вважає політолог Тарас Березовець. Правда, за статтею 16 Закону "Про боротьбу з терористами" переговори про звільнення заручників допускаються. І в окремих випадках, за рішенням судів, терористів можна обмінювати.

ОБОРОНА. Обстановка на фронті залишається напруженою, атаки бойовиків не вщухають. Як заявив напередодні спікер АТО Андрій Лисенко, на Донбасі можливе чергове загострення військового конфлікту.

За його словами, це пов'язано з прибуттям чергового "гуманітарного конвою" з Росії. Крім того, зазначив Лисенко, бойовики продовжують отримувати військову підтримку, а також технічну допомогу від РФ. "Штурм і обстріли тривають на всіх напрямках", – підкреслив він.

"Гаряче" всього раніше під Дебальцеве. На минулому тижні бойовики заявили, що готують в цьому районі черговий "котел" для українських військових і значно збільшили кількість атак. Особливо інтенсивно противник обстрілює Дебальцеве і Санжарівка (вона знаходиться на лівому фланзі українських позицій). А сьогодні до них додався Світлодарськ, де "Гради" потрапили в лікарню і вбили медсестру. Як розповів раніше "Сегодня.ua" спікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов, таку пильну увагу ворога до цього регіону далеко не випадково.

"Загострення ситуації на Дебальцевському плацдармі почалося півроку тому. Ця ділянка вкрай важливий зі стратегічної точки зору тим, що є сполучною залізничним вузлом між Донецьком і Луганськом. Взяття його бойовиками дозволить їм значно полегшити комунікацію між так званими "ДНР" і "ЛНР". Крім того, втрата Дебальцеве – це досить серйозна передумова для подальшого просування бойовиків в сторону Артемівська і Суходольська", – пояснив Селезньов.

Крім того, бої тривають в районі Донецького аеропорту, Авдіївки, Попасній. Неспокійно і в секторі "М": як написав у себе в "Фейсбуці" радник голови МВС Антон Геращенко, в районі Гранітного під Маріуполем в бою загинув доброволець з "Азова", шестеро українських військових отримали поранення.

При цьому, як підкреслює президент Петро Порошенко, військового вирішення конфлікту він не бачить, і українська армія займає виключно оборонні позиції. "Військовими силами ми не завершимо цього конфлікту. Росія має мільйон солдатів, є найбільшою і найсильнішою армією в світі, ми не можемо їй протистояти... Немає іншого шляху, окрім як кріпити нашу безпеку і вести діалог з Росією. Тому ми повинні розмовляти з Росією і шукати кращі аргументи. Ми повинні знайти для Росії можливість вийти з цієї ситуації", – сказав він в інтерв'ю польському телебаченню.

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА. При цьому фактично повністю обходить державу стороною інформування місцевого населення про події і в регіоні, і в країні в цілому. Створене на початку грудня минулого року нове Міністерство інформполітики на чолі з Юрієм Стець, поки так і не запрацювало.

Жителі окупованих територій мають можливість дивитися тільки російські телеканали і читати російські газети, розповідають місцеві жителі. "Звичайно, у тих, у кого є доступ до Інтернету, вільно можуть дивитися українські телеканали і читати сайти, якщо навесні була інформація, що бойовики "ДНР" і "ЛНР" намагалися їх блокувати, то зараз простіше", – розповідає нам мешканка Донецька Марина. Але тих, хто читає новини в Інтернеті, далеко не так багато, більшість же як і раніше отримують інформацію лише з російських ЗМІ.

Ще одна проблема, за словами місцевих, – величезна пропагандистська активність бойовиків. "Їх сайти ростуть як гриби після дощу. Крім сайтів є і кілька газет "ДНР", плюс, частина комунальних ЗМІ також перейшла під контроль бойовиків, і також транслює їх позицію", – додає наша співрозмовниця.

Але якщо з окупованими територіями зрозуміло – українським ЗМІ потрапити туди легально неможливо, то чи не краще ситуація і на осовобожденних територіях. Спеціальних видань, оперативно інформують жителів і переселнцев про ситуацію, про правила в'їзду або оперативній обстановці немає. Втім, Юрій Стець пообіцяв, що готовий розмістити свій офіс в Слов'янську.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " ТОП-5 кроків по стабілізації ситуації на Донбасі. Що робиться, а що ні". Інші Новини Донбасу дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Сергій Рюмочкін

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь