В останню путь під звуки артилерії: як на Донбасі ховають людей

В останню путь жителів Донецька зараз проводжають частіше, ніж раніше. Страшно і гірко, коли молоді гинуть під обстрілами, а у людей похилого віку просто не витримує серце від вибухів снарядів. Але як би не гриміло навколо, донеччани прагнуть поховати покійних з усіма належними почестями і за сформованими століттями традиціями. Сегодня.ua дізналася, як проводжають в останню путь у столиці Донбасу.

Без розтину

Недавня паніка донеччан з приводу того, що морги лікарень забиті бойовиками і тому тіла мирних громадян туди або не приймають взагалі, або в порядку черги, яка може розтягнутися на кілька днів, виявилася дещо перебільшеною. Дійсно, морги не пустують, але лікарі і судмедексперти не надсилають туди на розтин старих, померлих природною смертю.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Коли у нас помер дідусь, ми не знали, куди дзвонити – в швидку або в так звану поліцію "ДНР". Сусіди підказали – тільки на 102. З міськвідділу до нас прислали опергрупу разом з експертом. Приїхали троє поліцейських і один молодий чоловік в штатському, який виявився експертом. Один з поліцейських опитав нас – як, коли настала смерть, де ми були в цей момент. Експерт прочитав лікарняну картку дідуся. Потім бойовики привезли лікаря з районної поліклініки, яка написала у картці "Слідів насильницької смерті не виявлено". Ми подумали, що тіло дідуся повезуть в морг, тому що коли п'ять років тому від хвороби померла бабуся, її тіло відвозили на розтин. Але поліція сказала, що в морг не треба, тому що і так все ясно. Дідусеві було 90 років, останнім часом він сильно хворів", – розповіла Сегодня.ua донеччанка Євгенія Перегуда.

"Це у вас хтось помер?"

Так само як і до війни, після дзвінка в міліцію про смерть людини, телефони рідних починають розжарюватися від дзвінків різних ритуальних служб, що навперебій пропонують свої послуги. Одні відразу називають розцінки, мабуть, сподіваючись залучити дешевизною, інші пропонують приїхати і особисто відвезти рідних в ритуальну службу, де вони б вибрали всі необхідні атрибути. "За півгодини після дзвінка в поліцію нам подзвонили шість ритуальників. Тільки одна з них сказала "Прийміть співчуття", перш ніж пропонувати послуги похоронного агентства. Один запитав прямо "Це у вас хтось помер?" – виглядало це не дуже чемно, адже він чудово знав, кому дзвонив. Ми звернулися в ту службу, де була ввічлива дівчина", – додала Євгенія.

Розцінки на послуги ритуальних агентств, як і послуги кладовищ в Донецьку відчутно підвищилися. Так, якщо раніше місце на кладовищі і копка могили коштували до тисячі гривень, то зараз тільки одне місце – 1100 гривень, і це офіційні розцінки. Також через адміністрацію кладовища оплачуються і послуги землекопів ("копачів") – 500 гривень. Але ніяких чеків або квитанцій про оплату не видають.

Ритуальники забирають тіло покійного з дому і відвозять на своє підприємство теж за фіксовану суму в 1100 гривень. Труну середньої ціни з усіма необхідними аксесуарами, одягання, грим по необхідності обійдуться приблизно в 2200-2500 гривень. Якщо на кладовищі їдуть багато рідних і близьких покійного, то ритуальна служба надасть автобус – зазвичай це "ПАЗик", який у звичайний час бігає по якомусь міському маршруту. Це ще сто гривень до загальної суми. І знову ж таки – жодних квитанцій і паперів.

Побільше могил для бойовиків

Кладовища Донецька працюють в колишньому режимі, крім Щегловського, 15-го (Застанціонного) і Іверського, які знаходяться в зоні бойових дій. Ще наприкінці минулого року доглядачі просили по можливості поховати якомога раніше, хоча б до полудня, то зараз особливих вимог немає. "Що вранці стріляють, що ввечері, вже яка різниця! – поділився один з доглядачів Мушкетівського кладовища в Калінінському районі Донецька. – Ховаємо, поки не стемніє. У нас кладовище напівзакрите, але все одно ховаємо багато. От тільки позавчора до полудня ми вісім осіб поховали, в порівнянні з мирним часом це дуже багато".

Донецькі кладовища зараз не можна назвати доглянутими. Їм і раніше приділялося не дуже багато уваги, тепер же і поготів. Родичі змушені місити бруд на розмитих розталим снігом доріжках, з жахом спостерігаючи, як ковзають носильники труни, намагаючись утримати ношу, а потім опустити її в яму. На старих кладовищах не прибирають повалені дерева, не вивозять сміття, про догляд за могилами і говорити не доводиться. Далеко не у всякого доглядача є план цвинтаря, за яким можна знайти могилу, а мобільні телефони доглядачів дуже часто повідомляють, що "абонент вимкнений або тимчасово недоступний".

Свіжих могил на кладовищах додається з кожним днем, і це не тільки мирні громадяни. Вже давно не секрет, що в Донецьку ховають і убитих бойовиків. "На кладовищі в Пролетарському районі дуже свіжих могил, причому деякі – це просто горбки з табличками. Свіжих могил просто тьма. Дуже страшне видовище. Є й свіжовикопані ями, причому досить багато. Копачі кажуть: начальство веліло викопати побільше. Після там ховають бойовиків", – поділилися місцеві жителі.

Бойовики: "Ми самі поховаємо, а потім скажемо, де"

Війна постійно вносить свої корективи як у життя донеччан, так і в ритуал їх відходу з життя. Так, послугами похоронного оркестру в Донецьку давно вже ніхто не користується. Та й який оркестр, якщо в повітрі постійно розносяться звуки артилерійських залпів... "Одного разу прилетів снаряд і розірвався десь на сусідній вулиці. А у нас біля під'їзду – прощання з покійним, родичі, чоловік 15 біля труни стоять. Коли вибух стався, все тільки здригнулися, але ніхто не втік ховатися, довели все до кінця, – розповів донеччанин Олексій Єфименко. – Повантажили на катафалк, і водій вже дав по газах – дуже швидко поїхали на цвинтар, нерви ж не залізні".

Інші донеччани повідали абсолютно дику історію. "Під час похорону відомої в Донецьку людини під'їхали бойовики і заборонили всім їхати на кладовище! Це трапилося прямо біля під'їзду – в момент коли всі прощалися з людиною. Вони просто забрали труну з тілом покійного і відвезли, сказали, мовляв самі поховають, а потім скажуть, на якому цвинтарі. Ви можете уявити собі стан людей – рідних, друзів колег? Сказати, що всі були в шоці – це нічого не сказати. Вже майже місяць пройшов, вони в трансі, їм ніхто нічого не повідомив!" – розповів донеччанин Сергій Петряков.

У містах Донбасу останній путь померлого проходить не тільки під обстрілами, але і закінчується там же, де почався. Так, в Первомайську загиблих при обстрілі мирних жителів ховають прямо біля під'їздів, тому що люди бояться йти на кладовищі через постійну стрільби. У селищі Піски під Донецьком убитих в результаті обстрілів мирних жителів часто ховали просто у дворах будинків, оскільки селищне кладовище знаходиться на території, підконтрольній бойовикам. Аналогічна ситуація була і влітку в Іловайську.

"У нас коли йшли активні бойові дії не було ні швидких, ні пожежників. Місто ж просто нещадно бомбили півмісяця. Це було справжнє пекло. Снаряди падали у дворах, і гинули люди. В сусідньому дворі у нас так осколками жінку вбило, яка вийшла з підвалу приготувати обід. В одну мить не стало людини! Вона так кілька днів і пролежала прикрита ковдрою. А потім, коли було тимчасове затишшя, чоловіки прямо під під'їздом викопали невелику яму і поховали. Уявляєте, просто біля під'їзду в палісаднику! Звичайно, потім її перепоховали, але в мене досі перед очима та жахлива картина", – поділилася з нами іловайчанка Олександра Іванова.