"Екожиття по-харківськи": активісти вчать городян "читати" упаковку

В рамках спецпроекту "Екожиття по-харківськи" кореспонденти "Сьогодні" продовжують розбиратися в актуальних питаннях, які допоможуть зробити життя в місті і області комфортніше.

Так, деякі харків'яни не тільки зробили роздільний збір відходів і відповідальне споживання способом життя, а й намагаються навчити цьому інших. Завдяки такій ініціативі в місті з'явився перший екохаб, якому в листопаді виповниться рік.

Тут приймають відсортовані відходи та в майбутньому планують монетизувати збір вторсировини. В екохабі громадської організації Kharkiv Zero Waste, який розташований у житловій багатоповерхівці в провулку Подільському, 9, навіть в будній день багато відвідувачів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Так, Ганна Соколова приїхала сюди із селища Мала Данилівка, прихопивши упаковки з-під молока, "тетрапак", пакетики, що шарудять, які не скрізь приймають на переробку. А харків'янка Ольга Шморгун привезла особливий пластик.

"Я тут не вперше, до цього приходила до хлопців на лекції. "Двійку" і "п'ятірку" (маркування пластика. – Авт.), частіше за все це тара з-під миючих засобів, не скрізь приймають", – розповіла вона.

У хабі працює сортувальна станція, де волонтери у вільний час беруть скло, папір, Tetra Pak, метал, пластик (маркування ПЕТ, HDPE, PP, PS, LDPE) без жиру і залишків їжі, тому інформація про графік роботи хаба оновлюється в соцмережі.

За два тижні в екохабі вдається зібрати 250 кг таких видів вторсировини, як поліпропілен, полістирол, поліетиленові мішки HDPE, LDPE, які забирають переробники, паперова фабрика і завод пластмас.

"Так заводи проявляють свою екологічну відповідальність, адже часто до них привозять відходи величезними фурами, а наші об’єми їм не цікаві через дорогу логістику", – каже координатор руху Kharkiv Zero Waste Анна Прокаєва.

Тому поки волонтери не отримують гроші за відходи, але планують монетизувати свої зусилля. А ось частково запрацювати на життя екохаба вдається майстер-класами, екоаудитом, продажем екотоварів. Тут продають екосумки, рюкзаки, бамбукові зубні щітки, гаманці, контейнери для відходів. А на майстер-класах, наприклад, можна навчитися вирощувати люфу для екомочалки.

"Наша місія – створити культуру відповідального споживання. Ми працюємо з населенням, пояснюємо, як обирати упаковку, ділимося досвідом, як і що можна використовувати повторно. Це навіть не поводження з відходами, а управління ресурсами", – каже Прокаєва.

Також у хабі є простір для Reuse lab, куди люди приносять речі, які їм не потрібні, але можуть стати в нагоді комусь іншому, а в Food bank залишають продукти для малозабезпечених пенсіонерів.

Екоактивісти запевняють: сортування сміття, крім морального задоволення, може принести і матеріальну вигоду, залежно від об’єму відходів.

"Сировина коштує копійки, одноразовий посуд включено у вартість покупки, і, відмовившись, не можна заощадити", – розповіла активістка громадської організації "ЯСортую" Ольга Дядиченко.

А ось вже на рівні ОСББ – це реально. Доказом тому – будинковий комітет "Ромашка" в Люботині, який об'єднав п'ять будинків на 80 квартир, де проживає близько 160 жителів.

"Раніше вивезення сміття коштувало 400 грн на місяць. Зараз у нас є ті ж п'ять контейнерів по 0,75 кубометрів під утилізацію біосміття, два контейнери для скла та чотири для пластику. Щомісяця в контейнер для склотари складають близько 60-80 кг відходів, що дає прибуток в 30-40 грн. Пластик накопичується і за півмісяця. В одному контейнері міститься 10 кг, які приймають по 5 грн. В середньому на початку весни ми маємо 250-300 грн чистого прибутку щомісяця", – розповів голова будинкового комітету Олександр Золотарьов.

І якщо в Україні за роздільний збір сміття заохочення не передбачено, то в Європі – це звична практика. У деяких країнах за вивезення сортованого сміття платять менше, а за змішане – більше. А у Франції є місця загального користування, куди все можуть принести органіку або взяти компост для власних потреб.

Нагадаємо, на Полтавщині на трасах збирають сміттєвий "урожай". Найбільше сміття комунальники збирають на стоянках габаритного транспорту.

Також ми писали, що українці бувають настільки байдужими, що іноді готові жити в безладі. Як приклад – багатоповерхівки, де є сміттєпроводи. Жителі лінуються виносити сміття на вулицю, забивають ним трубопроводи і скаржаться на антисанітарію в під'їздах.

Тим часом шведи перетворили збір сміття на спорт Новий фітнес-тренд – поєднання спорту і суспільно корисної роботи. Сміття, яке зібрали плоггери, потрапить в сміттєві баки, а потім – на переробку або спалювання.