Тиху вуличку в центрі Харкова, в назві якої увічнили відомого письменника, почали розбудовувати наприкінці XIX століття. А5 травня 1903 роки міська дума за бажанням жили тут землевласників привласнила вулиці ім'я Михайла Лермонтова. У різні часи тут мешкали купці, інженери, статського радника, губернські секретарі і професорські дружини, а до їх особняків прилягали невеликі сади.
Зараз на Лермонтовській можна споглядати добре збереглися дореволюційні будівлі, які захоплюють архітектурними формами і декором, колишні прибуткові будинки з червоної цегли. Зі здобуттям Україною незалежності тут почала вирувати студентське життя і з'явився перший в країні приватний вуз, у студентів якого є навіть своя каплиця. Завершується прогулянка по вулиці довжиною в 660 метрів в мальовничому місці над Журавлівськими схилами. Тут можна помилуватися видом на місто і спуститися по довгих сходах.
ДОХІДНИЙ ДІМ В ТРИ ПОВЕРХИ. Приносив прибуток власникам і давав "притулок" автору гімну УРСР
Колишній прибутковий будинок на розі вулиць Пушкінської та Лермонтовської звели на початку XX століття за проектом архітектора Михайла Піскунова. Про зодчого відомостей збереглося дуже мало. Відомо, що Піскунов прожив в Харкові близько 20 років. За його проектами збудовано цілий ряд яскравих будівель, що увійшли до списку пам'яток архітектури. У червоному будинку на Лермонтовській в 1950-і жив відомий харківський композитор Володимир Нахабін – диригент Театру опери та балету, ректор консерваторії і один з авторів гімну УРСР. Зараз будинок житловий, в ньому працюють магазини, кафе, театр для дітей та юнацтва "Я + ти".
Дім з вікнами-стрічками спроектував зодчий-самоучка і творець головної площі міста
У післяреволюційний період архітектура стає більш лаконічною. Прикладом такого будівництва на вул. Лермонтовській є житловий будинок №9, зведений в 1927-му. Архітектор Віктор Троценко використовував новаторські для того часу прийоми: стрічкове скління сходів, яке з часом стало дуже популярним, тригранні еркери (виступаючі частини фасаду), що додали дому риси конструктивізму. Цікаво, що у зодчого не було спецосвіти, він починав свій шлях техніком-креслярем, однак це не завадило йому отримати звання архітектора і спроектувати площа Свободи.
Дім Анісімова. Арка та загадковий декор
Будівля під №21 у стилі модерн вражає красою свого фасаду з аркою, різноманітними архітектурними деталями, декором над входом. Чотириповерховий колишній прибутковий будинок деякої Анісімовій звели в 1914-му за проектом архітектора Михайла Піскунова. Цей зодчий брав участь в розробці проекту будівлі Художнього училища – нині держакадемії дизайну і мистецтв. Будинок Анісімової є пам'ятником архітектури і, як сто років тому, жилим. Також він має спільну стіну з ще одним колишнім прибутковим будинком дореволюційної споруди.
ДОХІДНИЙ ДІМ, ЇДАЛЬНЯ І ПЕРШИЙ ПРИВАТНИЙ ВНЗ
Будівля під №23, побудована в 1910-му, раніше служила прибутковим будинком Петра Толкачова. Через 66 років красиву будівлю "розрізали" стіною корпусу Харківського проектного інституту, і з того часу милуватися можна лише частиною будівлі. За радянських часів в ньому розташовувалася університетська їдальня, а зараз – один з факультетів Народної української академії, першого приватного українського вузу. Головний корпус комплексу знаходиться на вул. Лермонтовській, 27.
АЛЛЕЯ ПАМ'ЯТІ. КАПСУЛИ З ЗЕМЛЕЮ З МІСЦЬ БОЮ
Біля Народної української академії є Алея пам'яті, яку створили в 2010-му на честь 65-річчя перемоги. Уздовж вулиці висадили 15 лип, заклавши в землю у їх підстави капсули з ґрунтом, переданим з міст-героїв і місць найбільш кровопролитних битв в Харківській області, зокрема, з Бреста, Волгограда, Керчі, Мінська, Москви, Новоросійська, Одеси, Санкт- Петербурга, Севастополя, з Курської дуги і висоти маршала Конєва. Алею створили за рахунок благодійних пожертвувань.
КАПЛИЦЯ ТЕТЯНИ – ПОКРОВИТЕЛЬКИ СТУДЕНТІВ і МІСТО ЯК НА ДОЛОНІ
В кінці Лермонтовської, біля Народної української академії, знаходиться каплиця святої Тетяни, покровительки студентів, яку побудували на добровільні пожертвування учнів, викладачів і випускників вищого навчального закладу. Ікони для каплиці подарували самі студенти. Тут проходять служби по церковних свят, знаменних дат академії і навіть хрестять дітей. На молебні приходять не лише студенти та викладачі, а й жителі мікрорайону. На майданчику біля каплиці можна милуватися дуже красивим видом на місто.
Читайте також:
- Одеський модерн в архітектурі: фортеця з офіціантами для собак і кінне таксі
- Дивовижна прогулянка Харковом: будинок-гігант, камера судді і готична архітектура
- Прогулянка по Турівській в Києві: розкішний політштаб і будинок з "добрим" домовиком
- Масштабний проект: як виглядатиме Алея пам'яті загиблих бійців в Дніпрі
- Індустрія старої Одеси: на Гагаріна варили пиво, а майстерні барона робили танки
- Цікава прогулянка по Харкову: Полтавський шлях
- Цікава прогулянка: де жили і чим володіли градоначальники Одеси минулих століть
- Прогулянка по Харківській набережній: будинок-гігант, загадкова альтанка і дивний млин
- Прогулянка по Ольгінській в Києві: будівля зі святим на куполі і Жовтневий палац
- Дивовижні балкони Одеси: лоджії для принцес, венеціанські і готичні
- "Новий Харків": на ХТЗ хотіли побудувати селище майбутнього без побутових клопотів
- "Поліцейська" вулиця в Києві: на Федорова дізнаємося таємницю фасадних левів і стрибаємо через річку Либідь
- Грецький дух Одеси: таємниця мільйонера, боги в фонтані і міст самогубців
- Прогулянка по Харкову: загадкові будівлі вулиці Маршала Бажанова
- Прогулянка по вулиці Щекавицькій у Києві: древня синагога, морди левів і сумні руїни
- Прогулянка по вулиці Бастіонній в Києві: лелеки у дворі казначейства і Будинок з крилами