Прогулянка по Харкову: будинки акторів і катів

Всього в парі кроків від гулу авто і метушні паралельно один одному розташувалися вулиці Лермонтовська і Чайковська. Саме в цій історичній частині Харкова з'явився один з найвідоміших романів письменника Миколи Островського, старі дворяни здобули другий дім, а радянські фізики трудилися над науковими відкриттями. Проте сучасний центр міста, який сто років тому був околицею, відомий і сумними історіями. Після революції на Чайковській господарювали чекісти: в одному з житлових будинків розстрілювали людей.

В гостях – письменник та приборкувачка

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Особняк на Лермонтовській, 22, славиться своїм літературним минулим. Майже сотню років тому тут жив приятель Миколи Островського, до якого письменник частенько навідувався в гості. Саме в квартирі цього будинку Островський написав свій знаменитий роман "Як гартувалася сталь". Виявляється, в 1922 році письменник приїхав до Харкова лікуватися в Інституті патології хребта та суглобів імені Ситенка. Допомогти Островському взялася доктор Фаїна Ельяшберг, образ якої письменник і відобразив у своєму романі. Незважаючи на тривале лікування в Харкові, в 1927 році Островського частково паралізувало, тому закінчити роман йому допомогли друзі, які записували думки автора під диктовку.

Крім Островського, в особняку під номером 22 жила перша жінка-планеристка Союзу Катерина Грунауер, до якої частенько навідувалася її близька подруга – приборкувачка левів Ірина Бугримова. На жаль, особняк до наших днів не дожив: в 1982 році його замінили житловою дев'ятиповерхівкою.

Жив знаменитий актор

У Харкові зберігся триповерховий столітній особняк по вулиці Лермонтовській, 18, який раніше був прибутковим будинком. В одній з квартир жив професор інституту мистецтв і народний артист України Євген Лисенко. Харків'янин прославився ролями в радянських фільмах "Платон мені друг", "Біла тінь" і "Друге дихання", але 12 років тому помер на 69-му році життя. На стіні колишнього прибуткового будинку на честь народного артиста України встановили меморіальну табличку.

В будинку композитора навчають театралів

На розі вулиць Лермонтовській і Пушкінської стоїть ще один колишній прибутковий будинок, який звели понад сто років тому. У 1950-х роках в одній з квартир цього чотириповерхового будинку жив знаменитий харківський композитор Володимир Нахабін. Зараз же в старовинному будинку проживають звичайні харків'яни, а на першому поверсі будівлі розташувалися магазини, майстерня театрального мистецтва і молодіжний театр "Я + ти", якому нещодавно виповнилося 23 роки. Щодня в стінах театру навчаються як шестирічні школярі, так і студенти, які мріють стати знаменитими акторами.

Ростуть колючі пам'ятники природи

Вулиця Чайковська починається з величного особняка під №1, який побудували на початку ХХ століття. Спочатку споруда була одноповерховою, але в роки Великої Вітчизняної війни будівля істотно постраждала, так що під час її реконструкції надбудували ще один поверх. Зараз відновлений особняк є пам'яткою архітектури, а в його стінах розташовується Інститут лісового господарства та агромеліорації імені Висоцького. В інституті є внутрішній двір з двома унікальними 90-річними ялинами, які носять гордий статус пам'яток природи та внесені до природно-заповідного фонду України. Крім того, в інституті зберігаються рідкісні атласи, на яких позначені дані про міграції тварин в різні роки.

Притулки для дворян

На вулиці Чайковській за проектом знаменитого харківського архітектора Олексія Бекетова більше 100 років тому побудували два особняки, які спочатку служили притулками. Будинок №2 побудували на гроші, пожертвувані харківськими купцями, і поселили в ньому дітей-сиріт з дворянським походженням. А сусідня будівля №4 в той час стала будинком для престарілих дворян.

Втім, притулками ці споруди пробули недовго, і після революції 1917-го їх розформували. Але незважаючи на 100-річну історію, будівлі збереглися в чудовому стані. Зараз у колишньому дитячому притулку розташовується кафедра криміналістики юракадемії, а в притулку для престарілих знаходиться інститут ґрунтознавства та агрохімії.

Будинок учених-новаторів

Будинок на Чайковській, 8, знаменитий своїми видатними жителями. За радянських часів тут жили співробітники Українського фізико-технічного інституту, яким належить чверть розробок, пов'язаних з фізикою в усьому СРСР. Приміром, одні з мешканців – науковці Кирило Синельников, Антон Вальтер, Георгій Латишев та Олександр Лейпуновський – першими в Радянському Союзі розщепили ядро атома літію. А по сусідству, в будівлі під номером 12, жив і працював засновник першої кріогенної лабораторії в СРСР Лев Шубников. До речі, за однією з версій, нобелівський лауреат Лев Ландау, який працював в УФТІ, теж жив на вулиці Чайковській у будинку під номером 16.

Будинок, де катували і розстрілювали

Один з найзагадковіших будинків на Чайковській – будівля під номером 16. До революції в її стінах знаходився готель, але після 1917-го тут влаштувалися чекісти. Будівлю переобладнали під в'язницю і тортур, а також виділили місце, де масово розстрілювали людей. Бездиханні тіла вбитих далеко не відвозили, а скидали з вікон у братську могилу в Кошачому Яру. Зараз же це житловий будинок, а в колишніх кабінетах чекістів живуть звичайні харків'яни. Побутують легенди, що городяни боялися цього місця, і на вулицю Чайковського навіть відмовлялися їхати таксисти. Згідно з іншою легендою, від будівлі колишньої в'язниці вели підземні ходи, по яких можна було сховатися в Лісопарку.