Прогулянка по Харкову: справжні палаци і унікальні будинки

У галасливому центрі Харкова можна відшукати справжні палаци та унікальні будинки, які дивом пережили війну і дивують нас донині. Приміром, Палац одруження на Сумській, в якому вже не один десяток років поєднують узами шлюбу закоханих, раніше був віллою і притулком більшовиків. А частина військового госпіталю, де рятують десятки життів в день, збереглася ще з часів Російської імперії. Неподалік розташувався Будинок Слова, побудований у формі літери С, звідки, за легендою, доносяться кроки відомих письменників. Пропонуємо заглянути і в музей дарвінізму, де зберігаються скелети "харківських" мамонта і плезіозавра, а також справжні метеорити.

Палац для молодят і більшовиків

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Центральний палац одруження на Сумській, 61, звідки ми починаємо нашу прогулянку, спочатку був заміською віллою власника друкарні Олександра Юзефовича. Особняк побудований в 1913 році і в ті часи знаходився практично на околиці тодішнього Харкова. Але після Жовтневої революції житлова вілла з колонами, ліпниною і вазонами перетворилася на Товариство старих більшовиків, а пізніше – в Палац піонерів. З'єднувати люблячі серця тут почали близько 50 років тому. До слова, в XX столітті будівлю оточувала масивна огорожа з двома левами з боків. Сучасні скульптури хижаків на вході, які встановили півтора роки тому – точні копії первинних.

Сумський ринок: від вітражів до ескалаторів

Сумський ринок на вулиці Трінклера називають "професорським", адже товар там завжди був вищої якості, правда, не всім по кишені. У 1964-му тут з'явилася нова будівля площею майже в 8000 "квадратів". У газетах того часу писали, що торговий зал вражав грандіозним розміром і кількістю світла. У ньому були величезні акваріуми на кілька тонн живої риби, головний вхід прикрашали вітражі, а стіни – художній розпис. Однак з роками радянська будівля ринку застаріла, і в 2011 році його вирішили реконструювати, а точніше – знести все, що залишилося, і побудувати нове торгове приміщення. Планується, що ринок оснастять сучасними прилавками і охолоджуваними вітринами, а поруч з'явиться парковка на 200 автомобілів.

Будинок письменників зі своїм дитсадком і солярієм

Кажуть, шестиповерхівки по вулиці Культури, 9, побудували у формі букви З невипадково, адже донині цей будинок відомий харків'янам під назвою "Слово". У 20-30-ті роки минулого століття тут жила ціла плеяда відомих українських письменників, серед яких – Павло Тичина, Володимир Сосюра та багато інших. Для мешканців Будинку письменників створили небачені на ті часи умови для життя: встановили телефони у всіх квартирах, обладнали пральню, солярій, душові кабінки і навіть дитячий садок у дворі. Але в 1930-ті роки, в розпал сталінських репресій, майже всіх письменників або розстріляли, або відправили в табори. Спадкоємців знаменитих українських письменників в будинку вже не знайти, та й таблички з їхніми іменами біля дверей квартир вже прибрали. Правда, ходять чутки, що в одній з кімнат квартири №9, де колись застрелився Микола Хвильовий, ночами чути кроки, а з 22-ї, в якій жив затятий мисливець Остап Вишня, іноді доноситься гавкіт зграї мисливських псів.

Госпіталь і бараки від імператора

Історія харківського госпіталю на вулиці Культури, 5, почалася ще в 1877 році, коли імператор Олександр II підписав указ про будівництво на пустинній ділянці будівель для лікування військових. Дев'ять лазаретних бараків у той час стали першими подібними будівлями в Харкові, причому до наших днів збереглися чотири з них. Одну з будівель зараз використовують як клуб, який під час виборів служить виборчою дільницею для пацієнтів госпіталю, а інші три споруди стали лікарськими відділеннями.

Найбільше пацієнтів установа могла прийняти під час Першої світової війни: в госпіталі було близько 1500 ліжок, а під час Другої світової число ліжок зменшили в три рази – до 475. Така ж кількість військових госпіталь може прийняти і сьогодні. Про те, що військовому госпіталю близько 140 років, зараз можна лише здогадуватися, проте в майбутньому в установі планують розповісти про його багату історію, облаштувавши музей.

Скелет мамонта і колекція Миклухо-Маклая

У триповерховій будівлі на розі вулиць Трінклера і Данилевського більше ста років тому з'явився музей природи ХНУ імені Каразіна, який є одним з найстаріших у Європі. Тоді його прозвали музеєм дарвінізму, адже там існувало два відділи: класичного дарвінізму і походження людини. Коли в 1941 році почалася війна, музей вирішили не евакуювати. Зберегти цінні експонати зголосилися дружини професорів, яким вдалося отримати у німців охоронну грамоту, оселитися в музеї і зберегти його колекції. Зараз музей природи займає площу близько 4000 "квадратів", а його фонди налічують понад 250 тисяч експонатів: скам'янілості, колекцію метеоритів, опудала тварин, скелети мамонта і плезіозавра, які знайшли в Ізюмському районі, а також унікальну колекцію морських губок мандрівника Миклухо-Маклая. Вхід в музей охороняють стародавні скульптури скіфських і половецьких баб, знайдені при розкопках курганів у Харківській області.

Загинули солдати

На перетині вулиці Трінклера та проспекту Правди знаходяться корпуси Харківської обласної клінічної лікарні. Більше ста років тому городяни прозвали цю місцевість клінічним містечком. З 1921 року клінгородок почав підкорятися медичному університету, і з того моменту в Харкові почала стрімко розвиватися медицина. Через пару років в клініці з'явилися новітні технології: рентген, кардіограма, електросвітлолікування. За спогадами харків'ян, в роки Великої Вітчизняної війни, коли фашисти вдруге окупували Харків, сталася трагедія. Вороги оточили лікарню і підпалили одну з її будівель. В результаті пожежі загинуло кілька сотень солдатів. Деякі намагалися вибратися з палаючої будівлі, але навіть якщо їм це вдавалося, в них стріляли...

Кілька років тому на базі обласної клінічної лікарні відкрили перинатальний центр з ультрасучасним устаткуванням для догляду за немовлятами. В одному з пологових залів навіть є джакузі, в якому, за бажанням, жінка зможе народити. Зліва від центрального входу на територію лікарні стоїть одноповерхова дерев'яна будівля – музей історії обласної клінічної лікарні.