Топ-5 терактів і диверсій у Харкові

З початку року харків'ян регулярно потрясали вибухи, причому з лякаючою частотою підривники направляли свою діяльність проти мирних людей. Підсумком найтрагічніших подій стало чотири смерті, а в деяких випадках від неминучої загибелі постраждалих рятувала лише успіх і талант медиків.

Зауважимо, що останнім на сьогоднішній день гучна подія, пов'язане з діяльністю терористів, відбулося 7 квітня. З тих пір в Харкові наступило відносне затишшя. В облуправлінні СБУ поки що утримуються від коментарів щодо обстановки в Харкові і області. Водночас експерти переконані, що спокій у першій столиці безпосередньо пов'язаний з обстановкою на Донбасі.

За словами військового експерта, Харківську область розхитували в часи затишшя для того, щоб створювати видиме опір так званої "Новоросії". "Зараз керівники" народних республік "і Росія сконцентровані на фронті і складних переговорах по доданню особливого статусу Донбасу, відповідно, підривати щось у Харкові – ускладнювати ці самі переговори", – каже військовий експерт Олексій Арестович. Не скидає з рахунків експерт і діяльність силовиків, які, за його словами, виконали великий обсяг роботи, щоб приструнити диверсантів і взяти ситуацію в Харкові під свій контроль. "За моєю інформацією, співробітники СБУ затримали ряд угруповань, які безпосередньо організовували і здійснювали теракти і диверсії", – розповів нам Арестович.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Вибух біля Палацу спорту: четверо загиблих

Найтрагічніший теракт стався у Харкові 22 лютого, під час мирного мітингу активістів. Кілька сотень харків'ян, зібравшись біля Палацу спорту на честь перемоги євромайдан і втечі Віктора Януковича з країни, рушили колоною у бік центру. Однак о 13:15 в натовпі пролунав потужний вибух, в результаті якого дві людини померли на місці: 52-річний координатор місцевого євромайдан Ігор Толмчев і 37-річний підполковник міліції Вадим Рибальченко, який охороняв хід. Також 10 осіб з різними травмами опинилися в лікарнях, у тому числі і 15-річний хлопець, який з відкритою черепно-мозковою травмою впав у кому. На жаль, врятувати підлітка медикам не вдалося – на наступний день він помер. Ще через добу в лікарні помер 18-річний студент.

Як розповів прокурор Харківської області Юрій Данильченко, спрацював саморобний вибуховий пристрій, начинений нарізками арматури, яке було прикопати в снігу на узбіччі. "У дію її привели або за допомогою дистанційного управління, або вона вибухнула за заздалегідь встановленим часу. В якості вибухової речовини використовувався тротил", – повідомив прокурор.

В результаті теракту в Харкові загинули люди. Фото: AFP

26 лютого в рамках антитерористичних заходів співробітники СБУ затримали трьох жителів Харківської області по підозрі в здійсненні теракту 22 лютого. Всім трьом оголосили про підозру у скоєнні теракту та незаконному поводженні зі зброєю. 22 квітня обвинувальний акт був направлений у Фрунзенський суд Харкова. Тиждень тому суд продовжив їм запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 17 серпня.

Бомба у райсуду: постраждало 14 осіб

Увечері 19 січня бомба рвонула біля будівлі Московського райсуду, де перед вибухом проходило засідання у справі активіст і учасника АТО Михайла Соколова, якого звинувачували в незаконному зберіганні зброї. На судовому засіданні у цій справі були присутні активісти "Правого сектора", які підтримують Соколова. Проти активістів і була спрямована акція зловмисників, адже бомба рвонула саме в той момент, коли біля неї проходили слухачі судового засідання. В результаті вибуху було травмовано 14 осіб – потерпілих госпіталізували з множинними осколковими пораненнями кінцівок і тіла.

В СБУ подія кваліфікували як теракт. За даними експертів, зловмисники використовували саморобний вибуховий пристрій, начинений металевими гайками та іншими деталями, які привели в дію за допомогою дистанційного керування.

Після вибуху в Харкові оголосили спецоперацію з розшуку та затримання зловмисників. Крім того, як розповів тоді вже екс-губернатор Ігор Балута, за інформацію, яка приведе до впіймання злочинців, винних у вибуху у Московського райсуду, деякі інвестори пообіцяли винагороду в розмірі 500 тис. грн.

Замах на правоохоронців: друга бомба не спрацювала

6 березня черговий вибух в Харкові ледь не забрав життя правоохоронців. Опівдні на Салтівці у дворі багатоповерхівки по вул. Познанській, 2, вибухнув мінівен "Volkswagen Transporter", в салоні якого перебував командир спецбатальйону міліції "Слобожанщина" Андрій Янголенко і його дружина Інна – співробітник підрозділу "Харків-1". До місця НП примчали рятувальники, які витягнули постраждалих з палаючої машини, після чого їх на швидкій доставили в невідкладну. Лікарі довго боролися за життя Інни Янголенко і, на щастя, гіршого вдалося уникнути.

За попередніми даними прокуратури, невідомі використовували міну СПМ – так звану "липучку", за допомогою якої, до слова, здійснили теракт в пабі "Стіна" 10 листопада. Крім того, біля машини правоохоронці знайшли розірвану міну СПМ з тротиловим еквівалентом в два кілограми. За інформацією радника міністра МВС Антона Геращенко, цей пристрій зробили в Росії. В облпрокуратурі вибух кваліфікували як замах на життя правоохоронця, за що зловмисникам загрожує довічне ув'язнення.

Теракт в центрі міста: винна – під вартою

7 квітня близько 4:00 невідомі підірвали встановлений поряд з Держпромом на проспекті Правди флагшток, на якому розвивався прапор України. В результаті вибуху 21-метровий стовп пробило наскрізь біля самої основи, але флагшток встояв. Шматки металу розлетілися в радіусі десятків метрів, а від вибухової хвилі навіть посипалося скло в медуніверситеті. Через те, що найвища споруда могла в будь-який момент впасти, правоохоронці перекрили жваву магістраль і взялися за демонтаж. В облпрокуратурі ж подія кваліфікували як теракт, винним в якому загрожує до 12 років в'язниці.

Незабаром після вибуху в СБУ відрапортували про затримання можливого організатора вибуху – громадянки РФ, члена так званого "міністерства держбезпеки" самопроголошеної "ДНР" з позивним Тереза. Правоохоронці кажуть, що на початку 2014 року жінка брала активну участь в акціях антиМайдану в Харкові, а після початку бойових дій на Донбасі вирушила в Донецьк і допомагала місцевим терористам. У місці тимчасового проживання громадянки РФ виявили саморобний вибуховий пристрій, військове спорядження і антиукраїнську символіку. Терезі оголосили про підозру за статтями "Посягання на територіальну цілісність України" і "Незаконне поводження зі зброєю".

Вибух на залізниці: машиніст встиг зреагувати

Увечері 10 березня потужний вибух пролунав в Чугуївському районі області. Перед локомотивом пасажирського потягу "Лисичанськ-Київ" на ділянці "Чугуїв-Есхар" здетонував вибуховий пристрій. Машиністу вдалося вчасно застосувати екстрене гальмування. В результаті події ніхто не постраждав. В облпрокуратурі подія кваліфікували як диверсію, зловмисникам загрожує до 15 років в'язниці.