Прийоми аферистів: як убезпечити себе

Неспокійні часи все частіше спонукають до активності аферистів, що норовлять заробити за рахунок довірливих харків'ян. Як розповіли "Сегодня" у відділі по зв'язках з громадськістю обласного УВС, з початку року в області зафіксували 1370 фактів шахрайства, що в півтора рази більше порівняно з аналогічним періодом 2014-го. І щоб харків'яни не попалися на вудку шахраїв, "Сегодня" поспілкувалася з "профі", з'ясувала їхні хитрі виверти і підкаже, як убезпечити себе.

За словами самих аферистів, які зараз відбувають покарання за шахрайство у виправній колонії №43 на ХТЗ, зараз одна з найбільш популярних схем обману — так звана "Алло, ваш син потрапив у біду". Шахраї телефонують незнайомцям, представляються міліціонерами і кажуть, що їхній родич потрапив у райвідділ чи збив людину. Щоб "врятувати" його від покарання, аферисти просять найчастіше по 2000-3000 грн.

Засуджений Валерій В. каже, що жертв знаходять по-різному, але найчастіше телефонують знайомим знайомих. Спочатку шахрай наводить про них довідки, дізнається про сім'ї, в яких є проблемні діти. Базою для діяльності аферистів є і соцмережі, користувачі яких залишають на сторінках номери телефонів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами Валерія, як правило, шахраї здійснюють дзвінки в незручний для людини час: пізно ввечері або рано вранці, щоб застати зненацька. "Прийом розрахований на сильний переляк і паніку. Я сам не розумію, чому люди не передзвонюють рідним, а відразу починають шукати гроші. Крім як зателефонувати близьким, я раджу поставити "міліціонеру" якнайбільше уточнюючих запитань, поцікавитися, з якого він райвідділу, і передзвонити туди", — радить засуджений за подібний вид шахрайства Валерій.

СТРАЖДАЮТЬ ПЕНСІОНЕРИ. Не менш популярна схема обману, за словами нашого співрозмовника, пов'язана з банківськими картами. Аферист дзвонить, представляючись співробітником одного з банків, і пропонує оформити по карті вигідні умови. При цьому шахрай просить людини уточнити номер його картки і три останні цифри на звороті, ставить кілька секретних запитань, відповіді на які люди залишають при оформленні кредитки. Людям здається, що раз вони не озвучили PIN-код, все гаразд. Але після розмови шахрай входить у систему інтернет-банкінгу, вводить тільки з'ясовані дані, вказуючи, що забув пароль, відновлює PIN і перераховує гроші з картки. Валерій знає: жоден працівник банку не буде випитувати у клієнта інформацію по телефону. А найчастіше, за його словами, від такої схеми страждають пенсіонери.

КУШ У АПТЕК. У засудженого за шахрайство Степана Н. на волі улюбленими жертвами були аптекарі, які працюють ночами. Важливо було й те, щоб поруч з аптекою перебував ігровий салон. "Пару днів заходиш в аптеку і розповідаєш провізору, що працюєш у салоні ігрових автоматів. А на третій день забігаєш і кажеш: людина виграла 20 тисяч гривень! Такої суми в закладі зараз немає, але він п'яний, тому давай дамо йому хоча б 10 тисяч, а решту залишимо собі і поділимо", — згадує Степан.

У підсумку провізори передавали з каси гроші в очікуванні отримати їх назад разом з "виграшем", а Степан сідав у таксі і їхав. "Не вірте нічому! Яку б ситуацію не описували, нормальна людина не буде просити гроші вночі", — каже Степан.

КЛІЄНТИ ОБМАНЮВАЛИ ШАХРАЇВ

Засуджені за шахрайство кажуть, що в Харкові також процвітають кредитні афери. Максим Р., який відбуває покарання повторно, за гроші допомагав людям взяти банківську позику. Як розповідає хлопець, в шахрайській групи зазвичай діє щонайменше чотири людини: двоє, які водять потенційних клієнтів по фінансових установах, і ще пара, що відповідає на дзвінки. Спільники, за словами Максима, розміщують в газетах і на сайтах оголошення про те, що допоможуть взяти в банку кредит без довідки про доходи та поручителів.

Найчастіше за такою послугою звертаються люди без офіційного працевлаштування, для яких шахраї створюють фіктивне місце роботи. "В Інтернеті ми знаходили реквізити, наприклад, м'ясокомбінату, кондитерської фабрики або СТО, робили документи, що нібито людина там працює, і привозили її в банк. Знайомий, який працює в компанії-операторі телефонного зв'язку, створював номери телефонів, як у підприємств, але з різницею в одну цифру. Співробітники банку передзвонювали на ці номери, щоб переконатися, що людина дійсно там працює, але відповідала на дзвінок наша спільниця, яка підтверджувала вигадану посаду і зарплату клієнта", — поділився таємницею схемою Максим.

Щоб таким чином отримати кредит, який становив від 15 до 50 тисяч гривень, шахраї об'їжджали з клієнтом за день з десяток банків. Але старання аферистів непогано оплачувалися: клієнти віддавали до 50% позики. Якщо ж у людини відкрито ПП, за словами засудженого, їй видавали по 50 і навіть 100 тисяч гривень. "Підприємці просто не знали, що можуть піти в банк і взяти кредит самостійно", — пояснює Максим.

Втім, були випадки, що після отримання грошей люди це розуміли й обманювали самих шахраїв: щоб не віддавати відсоток за послуги, говорили, що кредит не отримали. Максим зізнається: потік клієнтів був величезний. Але через три роки, через те що люди не повертали кредити, їхня група попалася: коли до боржників виїхали колектори, вони вказали на посередників, яких затримала служба безпеки одного з банків.