В Україні масово звільняються викладачі, щоб зберегти свої пенсії

З харківських вузів масово йдуть професори пенсійного віку. Десятки, а подекуди і сотні літніх викладачів змушені відмовлятися від роботи, щоб зберегти свої пенсії.

Ректори університетів пояснюють: через пенсійну реформу викладачі позбулися наукових пенсій і тепер отримують звичайні, а це майже вдвічі менше грошей. Ще 15% від соцзабезпечення віднімають у тому випадку, якщо викладач продовжує працювати. При цьому багато наукові пенсіонерів працювали на чверть або половину ставки, тому викладати з урахуванням нинішніх цін на продукти і компослуги люди просто не можуть, запевняють у вузах.

Масові звільнення почалися в найбільш невідповідний момент – посеред другого семестру, що робить ситуацію особливо болючою.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Так, з НТУ "ХПІ" за останній час пішло 130 викладачів-пенсіонерів – майже третина від їх загальної кількості у вузі. В результаті деякі кафедри позбавляються левової частки знавців своєї справи. Приміром, відому далеко за межами України кафедру фізики металів і напівпровідників покинули п'ять осіб.

За словами в. о. ректора ХПІ Андрія Марченко, у вузі є достатньо молодих і перспективних викладачів, які вже рвуться в бій, але без бувалих наставників їм буде складно ефективно включитися в роботу. "Я чув від деяких чиновників, що літніх замінить більш креативна молодь. Але підходити до цього потрібно поступово, а не революційно, – розповідає Марченко. – Наприклад, як бути аспірантам і докторантам, які працювали з людьми, які пішли? Адже їм буде складно перебудуватися, працюючи з новими керівниками".

Як виходити з цього становища, уже придумали в ХНУ ім. Каразіна, звідки звільнилися 62 викладача-пенсіонери. Як розповіли нам в університеті, їм усім запропонували повноваження доцентів-консультантів і професорів-консультантів. "Вони зможуть брати участь у захистах дисертацій, у підготовці навчальних курсів та інших громадських та освітніх моментах життя університету", – розповіла нам керівник центру зв'язків з громадськістю ХНУ ім. Каразіна Лілія Змій.

За її словами, це рішення вже прийняв ректор, і незабаром його проведуть через вчені ради факультетів. Правда, на якусь оплату консультантам розраховувати не доведеться: працювати будуть на громадських засадах.

У НАУ ім. Жуковського "ХАІ" зовсім не називають число звільнених наукових пенсіонерів, натякаючи лише, що таких багато. Ректор побоюється, що в вузах почнуть скорочувати штати на кількість викладачів, які пішли: мовляв, така ідея нібито вже зародилася в колах високих чинів.

"З одного боку, молодих викладачів мобілізують, з іншого – змушені йти люди хоч і літні, але зі світлою головою. Сподіваюся, в уряді переглянуть це питання якомога швидше", – говорить ректор ХАІ Володимир Кривцов. У той же час керівник вузу закликає не панікувати, адже, на його думку, в ХАІ є чимало хороших молодих викладачів, які вже домоглися визнання за кордоном. Тим же, хто йде, ректор видає перепустки. До кінця семестру пенсіонери будуть проводити заняття без зарплат.

ДО ЧОГО ВЕДЕ ЗМІНА ПОКОЛІНЬ

Ситуацію з масовими звільненнями пенсіонерів з харківських вузів фахівці називають безвихідною і не беруться прогнозувати, до чого вона може призвести. За словами експерта у сфері вищої освіти Єгора Стадного, щоб зараз розуміти, наскільки болючим виявиться скасування наукових пенсій, в країні потрібно було протягом 20 років вимірювати наукові досягнення і проводити моніторинг якості досліджень.

"Зміни в законодавстві провели без будь-якої попередньої аналітики, і зараз незрозуміло: чи то ми втрачаємо людей, які не приносять користі і займають місця молодих, чи то навпаки – позбавляємося досвідчених викладачів, без яких ситуація у вищій освіті стане критичною", – говорить Стадний .

За його словами, наскільки болючою буде зміна поколінь у вузах, багато в чому залежить від ректорів. Якщо вони проводили чесну ротацію кадрів на підставі прозорого конкурсу, цінні кадри буде кому замінити. "Поступово проводити ротацію вже не вдасться, – зітхає експерт. – У нас запускаються механізми моніторингу освіти, але результати ми отримаємо через 7-10 років".