Інтерв'ю з Олександром Лієвим про блокаду Криму: Хтось розгойдує ситуацію. Це – як дражнити палицею ведмедя

Екс-міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв, який зараз працює в Мінагрополітики України, розповів Сегодня.ua про наслідки блокади Криму. А ось повернення Криму, на думку Олександра, буде результатом збігу обставин.

- Як ви оцінюєте ситуацію з енергоблокадою Криму і дії активістів?

- Те, що відбувається – точно помилка. Тільки держава має абсолютно ексклюзивне право на силу, в тому числі на застосування протитанкових мін і на все інше. Якщо хтось намагається використати це право без узгодження і без відома держави – це злочин. Партизанити на території України дуже легко. Якби опори підірвали на території Криму, це можна було б менше сприймати як збиток самій Україні. Але підірвано наше державне майно, яке утримується і буде відновлюватися за рахунок платників податків України. А відбудовувати його будуть у будь-якому разі. Держава ж тепер іде на поводу у громадської думки.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Держава йде на поводу у громадської думки"

- І що думає суспільство?

- Більшість українців вважають, що кримчан потрібно покарати: "Зрадники, негідники! Нехай Путін ним (Кримом – авт.) подавиться. Треба відключити все, що тільки можна". І все, що в контекст цієї громадської думки лягає, сприймається з оплесками. На жаль, держава і політики займаються популізмом і із задоволенням йдуть на поводу оплесків. Але ж роль політиків у демократичному суспільстві – це формування громадської думки, відповідальне лідерство.

"Блокада відбилася не на житті Аксьонова чи Путіна, а на житті простих людей"

- Ви знаєте, як блокаду сприйняли жителі Криму?

- Знаю. Я спілкуюся з ними щодня.

- Вони розуміють суть цього процесу? Що відбувається, чому? Як вони ставляться до подій?

- Кримчани не розуміють, що відбувається. Сприймають негативно. Більшість тих, з ким я спілкуюся – люди проукраїнських, або нейтральних поглядів. Вони вважають, що, по-перше, вибухи електроопор – це демонстрація хаосу в Україні. А по-друге – це позначилося не на житті Аксьонова чи Путіна, а на житті простих людей. Наприклад, моя близька знайома проукраїнська журналістка з Сімферополя зараз вагітна на 9-му місяці. Їй ось-ось народжувати, а ще на руках маленька дитина – 2,5 роки. У нього була днями температура 40. Вона каже: "Я не могла викликати "швидку", бо не було зв'язку. Причому тут я? Я на референдум не ходила". Інший мій знайомий зараз на гемодіалізі по нирках. Він каже: "Я не знаю, що буде. Кажуть, зараз генератори поставили". Людям такий дискомфорт незрозумілий. Це можна описати так: "А давай хату підпалимо, щоб сусід закашлявся". Можливо, це працює десь в інших регіонах, але кримчани такого не розуміють.

Крим без світла. Фото: AFP

- Як на політичному рівні можна виправити ситуацію?

- Вважаю, що в сформованій ситуації від імені уряду в першу чергу повинна була висловитися Державна служба у справах Криму (до слова, згідно з постановою Кабміну одним з основних завдань даної Служби є "пропозиції щодо здійснення водо- та електропостачання на тимчасово окуповану територію" – авт .). Але цій Службі сьогодні не дали ніяких можливостей, а її представники тихо десь сховалися. Наприклад, у Росії є ціле Міністерство у справах Криму, у Грузії – Міністерство з реінтеграції, яке займається Абхазією. На жаль, в Україні така Служба була створена з великим запізненням, і тривалий час у неї взагалі не було керівника. Лише 15-го травня був призначений представник Меджлісу кримськотатарського народу. Зараз службу очолює Наріман Устаєв. Саме він, взаємодіючи з Меджлісом, повинен був вирішити питання енергопостачання. На жаль, жодної постанови або іншого документа глава цієї служби так і не виніс.

- Добре, проблему описали. Де шукати вихід? Що зробити, кого призначити, щоб цей орган почав працювати?

- Я думаю, тут питання не тільки в людині.

- А в чому?

- Тут важливо зрозуміти: це випадковість чи умисні дії. Виглядає все так, як ніби хтось спеціально розгойдує ситуацію. У нас на сході є війна, а на півдні її немає. Але вже підривають електроопори. Це рівносильно, як дражнити палицею ведмедя, не маючи при цьому ніякого плану подальших дій.

- А яка роль Меджлісу? Вони ж також можуть вплинути на ситуацію?

- Самому Меджлісу я симпатизую. Хлопці молодці, і дай Бог, щоб всі українці були такими патріотами. Меджліс кримськотатарського народу – основні організатори блокади. Але ж саме Меджлісу віддано ексклюзивне і безпрецедентне право діяти від імені влади з питань Криму. Мустафа Джемілєв є представником президента України. У парламентській коаліції, крім нього, є ще Рефат Чубаров і Георгій Логвинський. Держслужбу з питань Криму очолює Наріман Устаєв, а уповноважений Кабміном у справах Криму – Аслан Омер Киримли. Ці два чиновники, згідно з посадовими обов'язками, формують політику, в тому числі, і в питаннях енергопостачання Криму. Вони можуть і зобов'язані розробити і подати у Кабмін виразну стратегію, і в її рамках вводити обмеження і блокади. Зовсім не обов'язково для цього підривати стовпи або перекривати дороги. Дуже дивна ситуація. Адже і Чубаров, і Джемілєв, всі це знають. Щось тут не так.

Читайте також: Міфи навколо громадської блокади Криму

- Складається враження, що у вас якесь негативне ставлення до Меджлісу...

- Ні, це не так. Я не розумію методів, які Меджліс вибрав. Ми – правова держава. Є всі правові механізми, які чомусь не використовуються. Я люблю і поважаю кримськотатарський народ. Як і караїмський, як і кабардинців, вірмен, греків, росіян, українців Криму. Крим багатонаціональний був завжди.

Нечесно формувати думку, ніби вірні Україні кримчани – це тільки одна конкретна національність. Зрадники, які підіграють Путіну, були і серед українців, і кримських татар, і греків і т. д. Варто глянути на прізвища в Кримській "влади" і це стане очевидним. Видно все і з прізвищ тих, хто покинув Крим після анексії.

Чіпляти ярлики чи ордена за національною ознакою – не справедливо і небезпечно. Крим багатий своєю полікультурністю.

- Чи ті люди, яких делегували представляти інтереси, не виправдали очікувань?

- У мене реально когнітивний дисонанс. Припустимо, ви комусь дуже довіряєте, але бачите, що він явно робить щось не те. У мене зараз саме така ситуація. Я абсолютно довіряю Меджлісу. Але вони знають, що член їхньої команди, пан Устаєв, міг би легко внести потрібні проекти, постанови Кабінету міністрів, ініціювати блокаду, та що завгодно. Але він цього не робить. Я взагалі не розумію, що вони роблять.

"Електроенергія – це дуже серйозний козир у торгах. Ми його витратили нераціонально"

- Як нагнітання ситуації вплине на відносини України з ЄС і США?

- Підривання протитанковими мінами стовпів – точно не вписуються в рамки європейських цінностей, і тим більше не наближають нас до безвізового режиму. Коли в Європі влада не чує – там діють методи саме мирних демонстрацій. У питанні підтримки Європою однозначно ЄС буде орієнтуватися ще й на думку місцевої кримської громади. Не можна нехтувати цією думкою, потрібно займатися її формуванням.

- А що з Росією? Вони будуть витрачати гроші на забезпечення півострова енергією?

- Так, думаю, будуть, для них це дрібниці. У Росії був план з інтеграції Криму, який виконується дуже швидко. Згідно з цим планом вихід на власну енергобезпеку Криму був запланований на 2017-й р, а тепер він буде здійснений набагато швидше. Вже в липні 2016-го півострів може мати автономну від України енергосистему – приєднатися до російської. І все це позбавляє дієвих інструментів впливу і ще більше віддаляє нас від Криму.

""Вже у липні 2016-го півострів може мати автономну від України енергосистему"

Подивіться, як діє Росія з питання газу. У них є газова "дубина", про яку під час переговорів вони нам регулярно нагадують. При цьому говорять: "Ціна на газ буде така-то, якщо ви зробите ось це". Електроенергія – суттєвий козир у торгах, який ми могли використовувати, якби розмови велися на рівні держав за участю Америки, Європи і т.д. Сьогодні ми цей козир викинули. Просто порвали його. Тепер, коли доведеться чинити тиск або реагувати на що-небудь, нам можливо доведеться ризикувати життями військових. Не так багато у нас дієвих інструментів впливу на Крим і використовувати їх потрібно раціонально.

Крим себе забезпечує електроенергією на третину. Якщо економити, а в Криму готові економити – особливо після такої ситуації з боку України – це буде національною ідеєю, цілком можливо протягнути взагалі без української електроенергії. Тобто це викличе дискомфорт, це викличе багато чого в питаннях рівня життя, це однозначно вдарить по бізнесу, це 100% вдарить по наступному курортному сезону, але це точно ніяк не наближає Крим до України.

Фото: facebook.com

- Які тоді загрози для економіки України?

- Справа не в грошах, їх ми втрачаємо небагато. Основна загроза полягає в тому, що Росія нам відповідатиме відповідно. По-перше, ми залежимо від них за ціною на газ. До речі, питання про знижку у нас ними ще не підписане. Побачимо, яку нам зараз знижку дадуть. По-друге, ми повністю залежимо від вугілля, у нас взагалі немає антрациту. Крім того, ми залежимо по деяких інших питаннях – у машинобудуванні, металургії, по різного роду сировинних групах, в аграрному комплексі.

А тепер уявіть, якби зараз газову трубу, яка йде через Україну, підірвали б якісь кубанські козаки. Ми б тоді подумали, що не козаки мудаки, а в Росії бардак: "У них козаки труби підривають!". Саме такий меседж нині гуляє по Росії: в Україні влада не контролює ситуацію, там громадські підривають стовпи. І, схоже, що в Україні ніхто не знає, що робити з Кримом.

"Якщо не готуватися до повернення Криму, то чекати доведеться вічно"

- Якщо в політичному плані все складно, може суспільство якось вплине?

- На жаль, те, що відбувається в країні за останні два роки, дуже серйозно нас змінило у ставленні до Криму. Українців сьогодні можна поділити на дві групи. Одні дійсно мріють повернути Крим, розуміють, що зробити це без самих кримчан неможливо, і переживають за людей, які там зараз знаходяться. Вони досить стримані в оцінці блокади, або ставляться до неї негативно. А інші готові заплатити Кримом за свободу. Але заплатити так, щоб Путін ним подавився. Вони вважають кримчан зрадниками, радіють їхнім стражданням і вимагають покарання. Вони підтримують блокаду, особливо не розраховуючи на повернення Криму.

- Тобто ми, виходить, все більше віддаляємося від кримчан?

- Так, все більше і більше. Причому це відбувається шаленими темпами.

- І як повернути Крим?

- Анексія Криму – збіг обставин, якими скористався Путін. Параліч Української Держави, дрімаюча Європа, Зацікавлений у співпраці з РФ Ердоган, емоційний настрій кримчан і багато іншого...

Деокупація Криму буде також у результаті збігу обставин. Різних. Обов'язково несподіваних. Стан справ у Москві. Позиція Стамбула. А може вибори в США? Може обстановка на Далекому Сході? Або Європа, яка прокинулася через теракти? У кожному разі до цього має бути готова Українська Держава і в будь-якому разі – для цього потрібно готувати настрої в Криму.

"Нинішнє загострення відносин між Туреччиною і РФ може серйозно вплинути на долю анексованого Криму"

Нинішнє загострення відносин між Туреччиною і РФ може серйозно вплинути на долю анексованого Криму. Анексія стала можливою, в тому числі, і через тиху позицію Ердогана. Так, він тоді заявив, що не визнає права РФ на Крим, але крім "схвильований" і "глибоко стурбований" нічого не зробив. Тоді російські дипломати в Туреччині святкували успіх і перемогу, їх влаштовував "схвильований" нейтралітет. Але ось бомбардувальники над Туреччиною схвилювали Ердогана по-справжньому!

У нас точно будуть шанси повернути півострів. Ми повинні бути готові не упустити цей шанс! Крим повернеться. Я не сумніваюся.