Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Викрадання, тортури, вбивства в СІЗО: що потрібно знати про неоголошену війну Кремля проти кримських татар

28 березня, 18:42

Російські силовики влаштовують в Криму облави в мечетях і на базарах

У четвер, 28 березня, стало відомо, що в Росії затримали трьох кримських татар. Про це повідомляє в Facebook громадський рух "Кримська солідарність".

"Щойно слідство повідомило про затримання ще трьох кримських татар, активістів, в місті Ростов-на-Дону. Осман Аріфмеметов і Ремзі Бекіров – цивільні журналісти, стримери "Кримської солідарності". Владлен Абдулкадиров займався організацією передач політв'язням у СІЗО. В їх будинках вчора був проведений обшук за їх відсутності", – йдеться в повідомленні.

.

Фото: facebook.com/crimeansolidarity.

Нагадаємо, що в середу, 27 березня, в Криму окупанти затримали 20 кримських татар. Як повідомляла уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова, при затриманні також російські силовики проводили обшуки. Пізніше стало відомо, що масові обшуки і затримання в Криму окупанти пов'язали зі справою "Хізб ут-Тахрір". Як повідомили в ФСБ, масові обшуки були "спеціальною операцією", а затримані – "рядовими членами і ватажками" забороненої окупантами організації.

В той же день у Київському районному "суді" міста Сімферополя почалися судові засідання щодо обрання запобіжного заходу затриманим і під арешт потрапили перші п'ять кримчан – їх залишили за гратами до 15 травня.

У свою чергу постпред України звернувся до генсека ООН через масові репресії в Криму. Володимир Єльченко вважає, що наслідком порушень прав людини РФ у тимчасово окупованому Криму має стати потужна відповідь з боку міжнародного співтовариства.

Читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" коротку історію репресій кримськотатарського народу, влаштованих окупаційною владою Криму.

Зниклі безвісти

Перші зіткнення кримських татар з російськими окупантами сталися ще до анексії півострова Росією, 26 лютого 2014 рокуа, на мітингу біля Верховної Ради Криму, де сталося кілька сутичок.

Тоді з самого ранку біля парадного входу в ВС АРК зібралося понад 500 проросійськи налаштованих "козаків", які тримали прапори автономії і російські триколори. Крім того, до парламенту зійшлися близько 10 тисяч людей з кримськотатарськими та українськими прапорами. Серед мітингувальників також була група молодих хлопців – близько 20 осіб в масках, під чорно-червоним прапором. І "козаки" виявилися в кільці. Вони почали обмінюватися речівками з одного боку скандували "Росія!" з іншого "Україна!", на "Крим – Росія" у відповідь звучало "Крим – це не Росія" і "Крим – Україна!".

Пізніше до мітингу приєдналися активісти "Русского блока" і "Русского единства" з "козаками", з вимогою провести референдум про подальшу долю півострова – як частини України або Росії, а також – повернути Конституцію АРК старого зразка. Меджліс виступив категорично проти.

Оточення міліції до обіду було прорвано, і хоча з обох сторін закликали не реагувати на провокації, уникнути масової бійки не вдалося. Постраждали близько десятка осіб. Постраждалих з епіцентру подій вивели до медиків через "живий коридор".

В результаті розслідування кримінальної справи за обвинуваченням в організації масових заворушень у будівлі кримського парламенту 29 січня 2015 року був затриманий заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз

За словами рідних, друзів і колег, які прийшли на засідання суду підтримати Ахтема Чийгоза, виглядав він блідим, схудлим, але бадьорим. На умови утримання не скаржився.

Ахтем Чийгоз. Фото: Facebook

"Сьогодні ми в черговий раз переконалися в політичній вмотивованості арешту Ахтема Чийгоза. Представник прокуратури в черговий раз на суді дозволив собі знехтувати презумпцією невинності і говорити про доведеність вини Чийгоза, хоча суду по суті справи ще не було", – звернув увагу перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял.

Сам Чийгоз заявив на суді, що його народ не для того з таким трудом повернувся на батьківщину, щоб сьогодні їхати з Криму, і сам він такого наміру не мав і не має.

"Сьогодні сподіватися на те, що суд буде об'єктивним, коли мова йде про політичне замовлення, не доводиться", - підсумував Чийгоз.

Забігаючи наперед, відзначимо, що політик в результаті був засуджений на вісім років, але після винесення вироку Чийгоза депортували в Україну.

Міжнародна громадськість не залишилася осторонь. 2 жовтня 2014 року в ПАРЄ констатували, щокримські татари в окупованому Росією Криму опинилися у важкому становищі. Про це заявив комісар Ради Європи з прав людини Нільс Муйжніекс під час засідання ПАРЄ в Страсбурзі 1 жовтня.

Він заявив, що загроза безпеці для кримських татар виникла в результаті серії рейдів озброєних людей в масках на релігійні установи, школи, приватні будинки і Меджліс кримськотатарського народу.

Муйжніекс зазначив, що рейди, які проводилися нібито "для пошуку зброї так званої екстремістської літератури", були "абсолютно невідповідними" по громаді, з боку якої не було ніяких актів насильства.

Реклама

Ця заява ПАРЄ виникла не на порожньому місці. 27 вересня в селі Сари-Су Білогірського району невідомі викрали двох хлопців – Ісляма Джеппарова, сина відомого правозахисника Абдурешита Джеппарова, і його двоюрідного брата Джевдету Іслямова. Їх місцезнаходження залишається невстановленим і досі.

А 29 вересня 2014 пропав безвісти Едем Асанов, який відправився на роботу з Сак до Євпаторії, де він працював рятувальником в одному з санаторіїв, і не повернувся. На робочому місці він також не з'явився, повідомила сестра зниклого хлопця Феріде Асанова.

Дівчина стверджує, що Едем був спокійною неконфліктною людиною, він не був політично активним і в будь-яких різких висловлюваннях в соцмережах теж не помічений. Через кілька днів труп Асанова був виявлений в одному з будинків на околиці Євпаторії. Нібито Едем наклав на себе руки.

Але цими двома кричущими випадками справа не обмежилася – люди в Криму продовжували безслідно зникатиВранці 16 грудня 2015 року в Керчі пропали ще двоє чоловіків – Руслан Ганієв і Арлен Терехов. Про це повідомив член Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джеляль.

"Обидва мусульмани. Руслан вранці покинув будинок, сказавши дружині, що відвідає батьків, після чого ніякої інформації про нього немає. Спробували шукати серед друзів і виявили, що пропав його друг Арлен, якого ще вчора друзі бачили в Керчі. Руслана описують як дуже скромну і спокійну людину", – розповів Джеляль.

Як і Джеппарова з Іслямова, їх не знайшли й досі.

Рейди в мечетях і на базарах

Слідом за арештом Чийгоза почалися арешти інших кримськотатарських активістів. Так, 13 жовтня 2016 року стало відомо, що в Криму "суд" заарештував п'ятьох татар, підозрюваних в тероризмі. У Міністерстві закордонних справ України висловили рішучий протест у зв'язку діями окупантів і зажадали негайного звільнення п'яти активістів, затриманих і заарештованих за звинуваченням нібито в тероризмі.

У зовнішньополітичному відомстві підкреслили, що подібні дії з боку РФ є продовженням її репресивної політики, спрямованої на залякування населення Криму з метою придушення проявів інакомислення і громадського опору окупації.

"Переконані, що спроби держави-окупанта приховати власне свавілля і нехтування правами людини за ширмою "боротьби з тероризмом або екстремізмом" вже давно нікого не вводять в оману. Діючи такими методами, Російська Федерація сама власноруч насаджує терор на захопленій в результаті збройної агресії українській території, сіючи там страх і безправ'я, грубо порушує базові норми міжнародного права, демократичні права і свободи", – говорилося в заяві.

У МЗС вимагали негайного звільнення п'яти в'язнів кримських татар, а також інших громадян України, які незаконно утримувалися російською владою в неволі. Також дипломати звернулися до міжнародних партнерів України із закликом посилити тиск на РФ з вимогою припинення переслідувань і репресій на етнічному та релігійному ґрунті на окупованому півострові.

В тренді
Окупанти на Донбасі втопили танк: загинули четверо бойовиків
Рефат Чубаров. Фото: Facebook

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров різко відгукнувся на ці події. За його словами, Росія, влаштовуючи репресії проти кримських татар в окупованому Криму, намагається домогтися їх добровільного виселення з півостроваВін зазначив, що мова йде не про насильне виселення татар, як це було в 1944 році: окупанти роблять все, щоб татари самі захотіли поїхати.

"У нас насильно викрадають молодих людей, вбивають їх. Людей кидають до в'язниць, тобто роблять все, щоб кримські татари самі покинули Крим. Кримські татари прекрасно розуміють таку цинічну політику і цілі Російської Федерації, і тому вони максимально, наскільки це можливо чіпляються за землю і намагаються зробити все, щоб не залишати Крим", – сказав Чубаров.

За його словами, окупанти навіть не соромляться влаштовувати затримання під час священних для кримських татар подій – під час молитов.

"В кінці молебнів вони оточують мечеті і у кожного віруючого, які виходять з святині, перевіряють документи. Вони це пояснюють боротьбою з нелегальною еміграцією. Але жодного разу такі акції не проводилися навколо, скажімо, православної церкви. Під час таких рейдів вони забирали по 100 -150 осіб", – додав глава Меджлісу.

Рефат Чубаров підкреслив, що питання його народу все ще присутнє на міжнародній арені. Так, в 2016 році році Європейський парламент прийняв дві резолюції на захист кримськотатарської спільноти, а одним з найбільших союзників цієї меншини є Польща.

Чергова облава відбулася 15 грудня 2016 року в окупованому Сімферополі – російські силовики влаштували рейд на ринку в Сімферополі, де відловлювали осіб неслов'янської зовнішності, а також людей з українським паспортом. А 13 квітня 2017 року були затримані ще шестеро кримських татар: вранці озброєні російські силовики оточили житловий район в Бахчисараї. Під час обшуку силовики палицями побили чоловіка, його забрала "швидка".

"Сьогодні вранці нагрянули, я на роботу збиралася, потім вони у нас всі телефони забрали, комп'ютер почали перевіряти. Мене випустили, а зараз я не можу додому зайти і не знаю, що там твориться", – розповіла постраждала під час обшуків.

Україна висловила рішучий протест у зв'язку з новими затриманнями кримських татарПро це повідомив прес-центр МЗС України.

"Наступ окупантів проти тих, хто проти окупаційного режиму, зокрема кримськотатарських активістів і українців, в черговий раз свідчить про продовження Росією репресивної політики з метою викорінити будь-яке інакомислення і залякати населення Кримського півострова. Крім того, цілеспрямовані обшуки в будинках мусульман свідчать про переслідування за релігійною ознакою", – йдеться в повідомленні.

Як катують в ФСБ

В ув’язненні з затриманими ніхто особливо не церемонився. У листопаді 2017 року стало відомо, що стосовно кримського татарина Рената Параламова, якого окупаційна влада в Криму викрала і намагалася схилити до співпраці з ФСБ, застосовувалися жорстокі тортури, в результаті яких він обмовив себе і інших людей. Зокрема, його били струмом і погрожували зґвалтувати трубою.

Параламов був затриманий 12 вересня 2016 року в кримському селищі Нижньогірський. Після обшуку його відвезли в ФСБ і більше доби приховували від родичів його місцезнаходження. Параламов вийшов на зв'язок тільки 14 вересня – зателефонувавши з чужого номера, він попросив його забрати з однієї з автостанцій Сімферополя. Після надання медичної допомоги Параламов дав свідчення поліції про тортури силовиків. В кінці вересня йому вдалося покинути Крим і пізніше вивезти на материкову Україну членів своєї сім'ї.

Ренат Параламов. Фото: glavcom.ua

"Щоразу, коли я вимагав адвоката, до мене підходив один і той же чоловік і зі словами "Я твій адвокат" бив мене в груди. Мені сказали, що у мене два вибори: або залишитися здоровим і робити, що скажуть, чи втратити здоров'я і все одно робити те, що скажуть. Вони підняли мене, зняли наручники, відставили руки за спину, обмотали скотчем руки і ноги по коліно, потім поклали обличчям до землі, оголили сідниці і щось зафіксували скотчем на них, після чого я став відчувати, що мене б'є струмом", – розповів Параламов, зазначивши, що, не отримуючи потрібної відповіді, ФСБшники щоразу посилювали електричний розряд.

"Було боляче, і в кінці кінців я сказав, що згоден відповідати. Тоді вони зняли скотч з мене і посадили, і знову мої відповіді не подобалися, і процедури з електричним струмом тривали ... Біль був нестерпний. Я став кричати", – згадував, що сталося Параламов. В результаті катувань він втратив свідомість.

В результаті Параламова змусили підписати протокол, він був членом "терористичної організації "Хізб ут-Тахрір". Він "зізнався", що організовував поширення інформації в інтернеті і контактував з членами цієї організації.

"Мені сказали, що тепер будеш на нас працювати. По першому протоколу дамо тобі три роки умовно і протягом трьох років будеш давати нам інформацію. Якщо ж ти схитруєш або розкажеш, ми тебе покараємо. Змусили все "зізнання" сказати на камеру", – розповів Параламов.

Але не всім пощастило знову опинитися на волі, як Параламову. У квітні 2018 року стало відомо, щодвоє кримських татар померли при загадкових обставинах в сімферопольському СІЗОПро це повідомляла Кримська правозахисна група (КПГ).

За їхньою інформацією, ймовірно, 6 квітня були знайдені повішеними 69-річний Сервер Білялов, і 46-річний Олег Гончаров. 12 квітня в штрафному ізоляторі був знайдений повішеним 23-річний Дмитро Шипшина. А 13 квітня в камері номер 8, куди поміщають новоприбулих, в так званому "карантині", з перерізаним горлом був знайдений 39-річний Іслам Іскеров, доставлений в СІЗО Сімферополя з Джанкоя. Кримська правозахисна група особливо підкреслювала той факт, що ці відомості підтвердили кілька незалежних один від одного джерел.

Одна з версій смерті цих осіб – самогубства через повішення Сервера Білялова, Олега Гончарова і Дмитра Шипшини та самостійний розтин горла Ісламом Іскеровим. Але як заявили в Кримській правозахисній групі, версії про самогубство не були переконливими з кількох причин.

Так, Сервер Білялов розраховував на припинення кримінального переслідування та звільнення від покарання найближчим часом. Дмитро Шипшина був знайдений з перерізаним горлом в "карантині", куди поміщають людей після ретельного особистого огляду, і ув’язнений перебуває там під постійним наглядом.

Іслам Іскеров був звинувачений у крадіжці з ст. 158, ч. 1 КК РФ, максимальне покарання за якою – два роки позбавлення волі, а мінімальне – штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тому версія про самогубство, на думку правозахисників, також була малоймовірною.

Також зазначалося, що інформація про ці події була відсутня на офіційних сайтах Слідчого комітету РФ, Прокуратури РФ і Федеральної служби виконання покарань РФ.

У грубій формі

Тим часом, незаконні арешти тривали. Наприклад, 22 березня 2018 року ФСБ затримала кримського активіста і журналіста МемедеміноваЗа словами дружини Нарімана Мемедемінова, обшук проходив в грубій формі, з нецензурною лайкою з боку силовиків. Про це повідомило громадське об'єднання "Кримська солідарність".

У повідомленні, зокрема, йшлося про те, що з самого ранку периметр навколо будинку активіста в селі Холмовка Бахчисарайського району був оточений силовиками і автозаками.

Нагадаємо, що 11 лютого 2016 року в його будинку вже був обшук, а потім Бахчисарайський районний суду 13 липня 2017 роки вже розглядав адміністративну справу відносно кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова.

За інформацією юриста Лілі Гемеджі, активіста притягували до відповідальності за нібито участь в несанкціонованому мітингу 13 квітня 2017 року поблизу будинку Сейдамета Мустафаєва, у якого в той момент проводився обшук.

Обшук в будинку кримськотатарського активіста. Фото: facebook.com/crimeansolidarity

У момент обшуку зібралася велика кількість кримських татар, які прийшли підтримати співвітчизника, серед них був і сам Наріман, який висвітлював ситуацію і вів відеозйомку. Крім цього, він намагався утримувати людей від реакції на провокації з боку правоохоронних органів. Однак незважаючи на все це, був визнаний "винним" рішенням суду і оштрафований на 10 000 рублів.

"Це не перший випадок, коли російські правоохоронці звертають увагу на дії активістів під час обшуків в будинках кримських татар. З переходом Криму під контроль Росії на півострові ФСБ проводить регулярні обшуки та допити журналістів, активістів, громадських діячів, проходять затримання і арешти", – говорилося в повідомленні.

"Затримання Нарімана Мемедемінова і обшук у нього вдома – ніщо інше, як спроба заглушити громадянську журналістику в Криму. Це ще одне політичне переслідування", – прокоментував затримання адвокат Еміль Курбедінов.

Груба сила застосовувалася не тільки проти рядових активістів, а й проти кримськотатарських політиків. Так, в травні 2018 року делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза побили після викрадення російськими силовиками

І це тільки окремі, найбільш кричущі епізоди неоголошеної війни, яку веде Кремль проти кримськотатарського народу.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...