П'ять років окупації Криму: чи вдалося Україні щось компенсувати за рахунок окупанта

П'ять років тому у відносинах України з Росією і самої Росії зі світом стався переломний момент. Після так званого кримського "референдуму" 16 березня 2014 почалася війна на Донбасі, а Захід ввів санкції проти Федерації. Канада, Америка і Євросоюз на минулому тижні, до речі, розширили список санкцій,

а США і Великобританія на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН – закликали світ не допустити легалізації анексії півострова Росією.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Опитування російського фонду "Громадська думка" показало: кількість росіян, які вважають анексію Криму корисною, зменшилася з 67 до 39 відсотків. Погляди жителів Криму теж змінилися.

Читайте також:

Чубаров про візит Путіна до Криму: Злочинця тягне на місце злочину

Напередодні чергової дати окупаційного псевдореферендуму у соцмережі з'явилися листівки: "Я відкликаю свій підпис з референдуму". Що втратили кримчани і держава? І чи вдалося Україні щось компенсувати за рахунок окупанта?

15 березня 2014 в Москві, за добу до так званого референдуму, вмирала остання надія на те, що Кремль зупиниться. Організатором того маршу миру був Борис Нємцов.

"Спочатку вважав, що він збожеволів. Ну просто. Але зараз я зрозумів, що він цинічно, на шкоду інтересам громадян і моєї країни, і України намагається утримати владу будь-якою ціною", – говорив тоді Нємцов.

Нємцова зразково-показово вб'ють біля Кремля в лютому 2015 року. А Путін на хвилі перемогобесія переобереться на четвертий президентський термін навесні 2018.

16 березня ефір російських федеральних каналів був копією радянських звітів про досягнення за п'ятирічку.

Надалі пересічний глядач повинен був дізнатися, що від анексії Криму всім на Русі жити стало краще.

На окупованому півострові "влада" оголосила триденні вихідні. 16-е березня з приводу референдуму, 17-е – щоб було, а 18-е на згадку про указ Путіна, яким Крим був включений до складу Федерації. Ще б хтось розповів, за чий рахунок банкет. Адже Медведєв два роки тому все пояснив кримським пенсіонерам.

"Просто грошей немає зараз, але ви тримайтеся тут, вам всього найкращого", – говорив він тоді.

Де взяти гроші, запропонував несподівано спікер Держдуми. На спільному з кримськими колегами засіданні він вигадав стягнути їх з України. Враження, що тривалі вихідні якось впливають і на розумові здібності.

"Через наші парламентські європейські структури ми з вами візьмемо і зобов'яжемо Україну компенсувати те, що втратив Крим за ці 25 років. Колеги, ви підтримуєте", – заявив тоді В'ячеслав Володін.

А ось колишній кримський прокурор Наталя Поклонська, нічого не просить. Їй прибуток, схоже, забезпечили чи то сльози на бюсті імператора Миколи Другого, чи то правильне голосування в Держдумі. П'ятиріччя анексії Поклонська зазначила створенням власного торгового бренду під назвою "Няш-мяш. Крим наш".

"Давайте не втрачати те, що робить нас людьми", – цей заклик Ольги Опріско – доньки полоненого українського моряка спрямований не до Поклонської з Володіним, а до світу. Рада безпеки ООН в черговий раз збиралася, щоб обговорити ситуацію на півострові. Обговорила. І пішла, закликавши Москву дотримуватися норм міжнародного права. Українська делегація від Радбезу вимагала позбавити Росію права вето і включити питання Криму в мінський переговорний процес. Але, схоже, вічно стурбована ООН крім занепокоєння останнім часом більш ні на що не здатна.

"Інтерес до теми анексії Криму падатиме. Єдине, що інтерес американців і європейців може підігріти, це якщо піде загроза з Криму. Тобто, будуть чіткі докази розміщення ядерної зброї. А за моїми даними, вона вже є в Криму. Урочище Кизилташ – це старе радянське селище, там підземні сховища, такі бункери, де за радянських часів зберігали ядерні боєголовки. Вони все це відновили", – говорить політтехнолог Тарас Березовець.

Тарас Березовець – кримчанин в шостому поколінні. Вступати до київського ВНЗ приїхав ще в 92-му, відразу після закінчення школи. Але в Крим повертався ледь-не щомісяця. З лютого 2014-го можливості поїхати додому у нього немає.

"Я знаю, що я просто додамся в черговий список і буду там 25 заручником Кремля. Мені іноді сняться сни, я бачу себе або якісь місця історичні, іноді це навіть фізичний біль від усвідомлення того, що ти нічого не можеш змінити", – ділиться він.

Сергій Вікарчук остаточне рішення виїхати з Євпаторії прийняв в серпні 2014 року, коли йому силою намагалися видати російський паспорт.

"І я зрозумів, що це все. Це Золоте кільце Росії. Я більше в своєму житті нічого не побачу. Я зрозумів, що це кінець, я закопую своїх дітей. Я готовий покататися по цьому кільцю, коли буде нормальна Росія, але я не готовий по ньому їздити все життя", – говорить він.

У Києві родина з двома маленькими дітьми пройшла всі кола пекла. Без грошей, без роботи, без житла. Через місяць поневірянь знайшлися добрі люди, які пустили пожити у напівзруйновану квартиру на околиці столиці.

"Не було жодного посуду, ми їли руками. Був такий черпачок і ми варили в ньому макарони, і їли руками. Не було ані виделок, нічого. Я написав смішний пост у Фейсбук і після цього люди, як з глузду з'їхали і просто почали нам все нести. І ось побачив справжню Україну, я так зрадів, що я вдома", – ділиться чоловік.

І власне таку країну, а не державу, він пішов захищати на фронт. У зоні АТО відслужив рік і 9 днів.

"Я люблю свою країну, як би вона мене не кидала, це я для неї щось повинен зробити", – говорить Вікарчук

До мирного життя повертався розгубленим. Нормально спати не може до цих пір. Втім, відразу після фронту в Києві знайшлася робота. А потім з'явилася ідея власного бізнесу.

"Я займався державною роботою, громадською роботою, але ніколи бізнесом не займався, я не знав, як це все працює. А зараз? – А зараз, виявляється я просто бог. Я просто не знав, що я це вмію робити", -розповідає він.

У мерії Євпаторії він працював у відділі туризму. Тепер у власному турклубі допомагає втомленим громадянам втілювати мрії про відпочинок.

Для Тараса Березовця порятунком від болю через вкрадену домівлю стала власна книга. Він по крупицях збирав свідчення учасників тих подій.

Читайте також:

В Bloomberg підрахували збитки Росії за п'ять років окупації Криму

За 5 років окупації тільки офіційно зафіксовано понад півтори тисячі порушень прав людини. Вбивства, захоплення в полон, незаконні засудження. З півострова, за різними оцінками, виїхало від 50 до 80 тисяч громадян України. Кремль, щоб виключити деокупацію, переселив на їх місце майже півмільйона росіян. В основному з Сибіру. Їх треба тепер не тільки нагодувати, а й напоїти. Звичайною водою, якої в Криму залишилося критично мало. За деякими джерелами інформації, Кремль в обмін на українських заручників вимагає відкрити доступ до Північно-Кримського каналу, щоб вода з материкової України знову надходила на півострів. Але тоді це зробить анексію фактично легальною і безстроковою.

Нагадаємо, у четвер, 21 березня, дивіться в спільному проекті "Сегодня" і Радіо Свобода "Крим. Окупований" відразу після програми "Сегодня" і "Контролер". Журналісти покажуть ексклюзивні матеріали про людей, які живуть на півострові – про тих, хто не втомився боротися, або навпаки – змирився з проросійським режимом