У Судаку хочуть знести будинки кримських татар

Підконтрольна Москві влада анексованого Криму має намір знести шість будинків кримських татар в Судаку, повідомив "Крым Реалии" перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Люди без бою залишати свої будинки не мають наміру.

За його словами, для цього 23 березня в район житлового масиву Алчак прибули близько 100 правоохоронців, половина з них – озброєні. "Це представники ОМОНу, поліції, ФСБ. Як мінімум, два КамАЗа. Екіпіровані, тобто, чекали чогось. Нічого не відбувалося. Була велика група кримських татар. Теж десь такої ж кількості, може, більше", – розповів він.

За словами Джеляла, ці будинки побудовані багато років тому і справді не мали дозвільних документів. При цьому Джелял підкреслив, що така ситуація характерна для всього Криму і стосується не тільки кримських татар.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Він також сказав, що за його даними, деякі з власників тієї власності, яку хочуть знести, поїхали зустрітися з віце-прем'єр-міністром підконтрольного Росії уряду півострова Русланом Бальбеком.

Судові пристави і ОМОН після декількох годин покинули масив. Власники будинків, судові виконавці і поліція в мерії провели переговори. Виконання рішення суду вирішили відтермінувати. "Домовилися про перенесення виконання рішення на 10 днів. Сподіваємося, що за цей час знайдемо компромісне рішення", – говорить керівник прес-служби мерії Судака, – передає "Громадське радіо".

Орендар землі виставив рахунок в 76 мільйонів рублів. Він порахував це збитками, які принесли власники будівель на цій землі.

"Зараз на даний момент він дав нам папір, скільки ми повинні заплатити – 76 мільйонів. Він порахував, що за 10 років який повинен був бути прибуток у нього, скільки ці будинки, готелі дають прибуток, магазини. Ось 76 мільйонів, 6 осіб повинні заплатити. Ми всі пенсіонери, і ми не маємо такої можливості. І знаєте, ми його землю не займали. ми готові платити місту за землю, але ми не готові якусь фірму утримувати".

За ці десять днів власники будівель хочуть вивчити обгрунтованість таких вимог.

У 2008 році Апеляційний суд виніс рішення про знесення цих будівель. Але рішення не виконувала місцева влада. Після анексії Криму міськрада Судака 30 голосами місцевих депутатів, скасувала рішення про передачу в оренду фірмі цю землю. Тоді фірма оскаржила це рішення в суді, який ухвалив знести будівлі.

"Ми судимося з паном Пилишиним вже десятий рік. У 2008 році міський суд виніс рішення на користь пана Пилишина, йому виділена земля, а ми тут жили. У 2006 році в вересні у нас в цій будівлі було весілля, ми на суді все це надавали. А він доводить, що тут нічого не було, нібито тут очерети росли. Нам не вдається в судах довести, що селище вже існувало, коли йому виділялася ця земля. Куди б ми не зверталися, скрізь має рацію пан Пилишин. Він довів до цієї ситуації, що перед нами стоїть питання, щоб ми розібрали і надали йому цю землю", – каже власниця одного з будинків Рухіе Ібрагімова.

Напередодні стало відомо, що 23 березня в Судаку планується знесення шести кримськотатарських будівель і ринку, власником якого є глава Судакського меджлісу Ільвер Аметов.

22 березня в Криму пройшли обшуки в будинках трьох делегатів Курултаю. Цього ж дня в анексованому Росією Криму перебував міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

Міжнародні організації, в тому числі Європарламент, неодноразово заявляли про порушення прав людини в незаконно анексованому Росією Криму, в тому числі, щодо кримськотатарського населення, і закликали Москву припинити порушення. Підконтрольна Росії влада Криму називає такі заяви "перебільшенням".

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це "відновленням історичної справедливості".