До Дня медпрацівника присвячується. "Веземо хлопця з ножем у серці, а водії нас підрізають", – лікарі

У лікарню. Водій не стоїть осторонь – коли потрібно, допомагає перемістити хворого. Фото: М. Рубан

На виклику. Найскладніше, коли пацієнт не може говорити через біль. Фото: М. Рубан

Диспетчерська. За чергування випивається шість чашок кави і вигоряють мільйони нервових клітин. Фото: М. Рубан

1/6

Напередодні дня медичного працівника "Сегодня" вирішила на власному досвіді відчути наскільки непроста ця робота. Ми вирушили на підстанцію швидкої допомоги та провели чергування разом зі спеціалізованою бригадою інтенсивної терапії.

У диспетчерській пахне кавою і не вщухають багатоканальні телефони. "Заспокойтеся і виразно назвіть адресу. Що сталося?"- говорить диспетчер. Одночасно приймають виклики ще три диспетчера, навпроти сидять ще чотири людини – вони отримують від приймаючих виклик і розподіляють його на потрібну підстанцію.

Поспішаємо на виклик, на бігу до машини нам пояснюють – випадок підвищеної складності, тому на місце виїжджають два фельдшери і лікар. "Ноги відмовили, навіть присісти не може. Нудить, галюцинації", – говорить медикам мама пацієнта Наталія, яка до кінця не розуміє, що сталося. Єдине, що вдалося з'ясувати – до такого стану пацієнт йшов два тижні. "Чому так довго чекали? Підозра на енцефаліт, потрібно терміново везти до інфекційної", – каже лікар Максим Кветной. Хлопця на носилках заносять в машину.

Оперативно виїжджаємо на магістраль, час пік, тягучка. Незважаючи на включену мигалку, напомаджена дама за кермом сірого BMW X5, розмовляючи по телефону, в тягучці майже "вичавлює" смугу для себе, витісняючи карету швидкої. Лікар опускає скло і робить зауваження одеситці. Мовляв, вас нічого не бентежить? "Нічого", – не змигнувши відрізала жінка, продовжуючи боротися за передове місце в тягучці.

Водій Віктор спалахнув обуренням, виїхав на зустрічну і додав, що подібні ситуації – повсюдно. Ми в цьому самі переконалися: за шлях від вулиці Вільямса до Валіховського провулка, нам поступилися дорогу лише шість автомобілів, з який один – це інша карета швидкої, яка їхала без мигалки. "Тиждень тому везли хлопця з ножовим пораненням в серце. Він стікав кров'ю. Ми летіли з мигалками, через відкриті вікна буквально благали водіїв пропустити нас – ніяк. Деякі навіть підрізали", – скаржиться водій.

У лікарні – томограма, кілька оглядів. Фельдшери говорять, поки не встановлять точний діагноз і не розподілять в потрібну лікарню, хворий на їх піклуванні. У середині обстеження з'ясовується, одесит приховав серйозне захворювання.

"Тільки час втратили. Самі собі гірше роблять", – дивується Кветной і командує – у 8-у лікарню! А далі – ДТП, старенька з інсультом, поножовщина ... "Мені 38 років, з них 21 – я на швидкій. І без цього всього я себе не уявляю. Грубо звучить, для нас – це рутина, але такий рутиною потрібно горіти", – каже Максим.

НА ЧЕСТЬ ФЕЛЬДШЕРА НАЗВАЛИ МАЛЮКА

Лікарі діляться, що пацієнти часом досить несподівано висловлюють подяку. Лікар Максим згадує випадок, який трапився на початку його кар'єри – 20 років тому. Будучи тоді фельдшером, він приїхав на виклик і прийняв пологи у дівчини, яку б не довезли до пологового будинку. Вона була одна, чоловік був у відрядженні. Через два місяці – на станції переполох.

"Прийшов чоловік в малиновому піджаку, перснях, із золотим ланцюгом на грудях, вимагає мене. 90-е на дворі, страшно. Я виходжу на вулицю, він підводить мене до машини, відкриває багажник – а він до верху набитий їжею. Каже, мовляв, моєму Максимкові вже два місяці, Здоровенький, спасибі, що дружині допоміг", – згадує Максим і додає, що вся станція тоді бенкетувала два дні. І сина пара назвала на честь лікаря. Зараз Максим посміхається: "Таких по Одесі вже хлопчаків шість бігає".

В ЧЕРВОНІЙ ФОРМІ