Художниця-вундеркінд з Одеси: "Якщо картина не йде, значить ідея – погана"

Ми продовжуємо розповідати про талановитих дітей Одеси. Наша нова героїня – 13-річна художниця Катерина Жезлова, яка вже може позмагатися у роботі з відомими живописцями. А все завдяки тому, що батьки вчасно звернули увагу на талант доньки і всіляко розвивали його.

Катіна мама, Ірина, зізнається, що з дитинства малювання було найцікавішим заняттям для дівчинки. Поки інші малюки будували замки в пісочниці, Катя малювала свої картинки чим завгодно і де завгодно.

"Це зараз у неї олія, акварель, акрил і все, що потрібно художникові. А нещодавно я їй привезла етюдник для акварелі, так вона використовує його, як палітру. Каже, що у справжнього художника він має бути вимазаний фарбою", – сміється Ірина.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"НЕМАЄ ФАНТАЗІЇ"

Коли талановита дівчинка пішла до першого класу, батьки відвели її в художню студію. А ще через рік – у художню школу.

"Ми вступили трохи пізніше за інших, учитель був не дуже задоволений тим, що в їхню групу прийшла новенька", – згадує мама.

"А коли на першому занятті дітям сказали намалювати будь-яку картинку, Катя зобразила не квіти, як більшість дітей, а... телевізори! Причому в дуже різних варіаціях. Вчитель і виніс вердикт: у дитини немає фантазії. Але через кілька місяців визнав, що місце Каті – біля мольберта", – каже наша співрозмовниця.

У роботу юна художниця поринає з головою і це дає свої результати: написані на уроках пейзажі, натюрморти і композиції перемагали у конкурсах і прикрашали виставки в Японії, Греції, Словенії.

"Ми до зірок не прагнемо, і навіть не завжди знаємо, що малюнки доньки перемагають на якихось конкурсах. Вона просто приходить після художки і між справою, без подробиць, каже, що роботу кудись відправили. Однак про те, що і як вони малювали, може говорити вічно", – розповідає мама.

А про те, що донька кілька разів ставала лауреатом конкурсу, організованого Євросоюзом, сім'я Жезлових дізналася тільки після третьої перемоги.

"Коли я приїхала забирати Катін малюнок, який брав участь у конкурсі, виявилося, що йде нагородження переможців і моя донька серед них. А ті грамоти, які нам надсилали два роки до цього, також свідчення перемоги, тільки про нагородження нам ніхто не говорив, а ми і не цікавилися", – нарікає на неуважність доньки Ірина.

Вона пояснює, що на такі дрібниці юна художниця просто не звертає уваги. Захоплена малюванням, Катя може піти до школи без портфеля, або прослухати, скільки грошей потрібно здати на поштову марку, яка доставить її роботу на конкурс у далеку країну. "Звичайна школа, на відміну від художньої, у неї сильних емоцій не викликає", – ділиться Ірина.

Правда, зізнається, що не вимагає від доньки п'ятірок зі шкільних предметів: головне, щоб успішність була не нижче середньої у класі, а так, мовляв, навіщо змушувати дитину робити те, до чого у нього не лежить душа.

РОК І ЯПОНІЯ

За словами мами, до відвідування уроків у середній школі Катя ставиться швидше, як до обов'язку, а в художню із задоволенням ходила навіть шість разів на тиждень, у тому числі в суботу і неділю. І це дало свої плоди: після закінчення дівчинка отримала червоний диплом, а її випускна робота стала однією з найкращих.

"Катя написала олійними фарбами хлопчика з чайкою, причому вона не дуже любила малювати портрети, а тут сама за це взялася. Писала з великим задоволенням і швидко. Всі випускники були переважно старшого віку і, відповідно, досвідченіші, але робота все одно стала однією з найкращих", – розповіла "Сегодня" викладачка художньої школи Жанна Баркар.

Катя талантом не хвалиться і плоди своєї творчості оцінює строго.

"Коли я вигадую ідею, то сідаю й одразу втілюю її в життя. А якщо картина не йде, значить погана ідея", – каже Катя.

У майбутньому дівчинка хоче стати дизайнером інтер'єру, відкрити студії по всьому світу, а на виручені гроші організувати притулок для собак, де директором буде її улюблениця – собачка Чапа. До речі, від захоплення пластиліном, Катя захопилася роком, Японією і створенням картин в стилі аніме.

КАРТИНУ ПРОДАЛИ З АУКЦІОНУ: ГРОШІ – НА ФАРБУ

За підсумками 2013 року Катя Жезлова отримала нагороду "Золота надія року" в номінації "Юний художник" і стипендію, яку виплачують талановитим дітям Одеси. Сама Катя особливим досягненням це не вважає, мовляв, просто показала свої картини, а її нагородили. А мама дівчинки пояснює, що одне з полотен доньки спочатку помістили на виставці, а потім продали на аукціоні за 600 гривень.

За словами Ірини Жезлової, це був простий натюрморт у золотистих тонах, написаний аквареллю на уроці в художній школі. Зароблені гроші одразу ж пішли на нові матеріали, які часто влітають у копієчку батькам юних художників.

Катеринині викладачі в "художці" розповіли, що її роботи завжди виділялися серед інших. Та й сама дівчинка зізналася, що не хоче бути схожою ні на яких живописців, а намагається знайти оригінальні ідеї та виробити свою власну техніку.

"Катя – творча і відповідальна людина. Її бажання малювати і праця, яку вона докладає, дає високий результат", – каже вчитель художньої школи Елла Баркар. І додає: "Картини Каті завжди відрізняються від інших тим, що вона завжди робить цікаві знахідки, швидко придумує композиції і намагається висвітлювати роботи в різних техніках. Причому, якщо одним дається краще або живопис, або декоративно-прикладне мистецтво, то Катя без особливих зусиль справляється і з тим, і з іншим".

А ось сама художниця відноситься до творчості скептично: дає середній, невисокий бал, тільки деяким з них.