Історія одеського моряка: ром від Фіделя Кастро і "коралове розмінування"

Заправка. Службовці заправляли військовий крейсер прямо посеред моря. Для цього до нього під'їжджав танкер з паливом, і декільком морякам доводилося забезпечувати закачування, щоб не допустити розливу. Фото: photo.qip.ru

Морський старшина Олександр Старцев ходив у бойові походи, милувався кубинками і пив ром, подарований Фіделем. Фото: installsoft.ru

У шлюпці. Під час походів знаходили час для розваг, ловили екзотичну рибу, яку смажили в машинному відділенні, і зрізали корали, які дарували знайомим як сувеніри. Фото: photo.qip.ru

Блакитні береги. Часом молодим морякам доводилося викручуватись, щоб помилуватися екзотикою. Адже багато місця доводилося проходити в режимі бойової тривоги, коли не можна залишати пости. Фото: facebook.com

Аденська затока. Колись тут проходив ПКР "Ленінград", а зараз проходять військові навчання по боротьбі з піратами. Свої тренування тут провів і знаменитий український флагман "Гетьман Сагайдачний". Фото: photo.qip.ru

1/5

Нашого нового героя Олександра Старцева, який пройшов шлях від матроса до морського старшини, з морем зв'язала служба на флоті. Несучи службу на протичовновому крейсері "Ленінград", моряк за три роки встиг взяти участь у кількох небезпечних операціях. Згідно з розподілом, наш співрозмовник у 18 років опинився в електромеханічній бойовій частиі корабля, на палубі якого розміщувалися чотири вертольоти-тральщики.

"ВХОПИЛИ ЧАСНИКУ". На службу Олександр Старцев заступив в 1983 році разом з іншими призовниками та студентами вузів з військовими кафедрами. Свій перший бойовий похід молода команда зробила на Кубу. "Тоді мене шокувала гостинність кубинців і їх любов до Радянського Союзу. Варто було нам зайти в порт, як о восьмій ранку на наш корабель хлинула юрба, яка просила у нас чорний хліб і оселедець – на Острові свободи таких ласощів не було", – згадує герой. І додає, як одного разу до них приїхала фура з кубинськими подарунками – ящиками овочів і фруктів. "Матроси кинулися до них, і не дивлячись почали розбирати ящики. Комусь пощастило – їм дісталися манго, помідори, а я вхопив ящик часнику", – сміється Олександр.

Особливі спогади у нього – про кубинські пляжі. "На пляжі Варадеро кожному моряку виділили по одному гамбургеру і невідомому апельсиновому напою в банці. На цьому відкриття не завершились – головним виявилося знайомство з кубинцями. Дуже нас вразили екзотичні мулатки", – згадує співрозмовник. А на прощання кожному моряку вручили подарунок від Фіделя Кастро – пляшку рому і кубинські сигари. "Ці скарби командир від нас швидко сховав і видав тільки, коли ми вже йшли на цивілку", – згадує моряк.

ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ ПОХІД. Не менш цікавим був і другий бойовий похід нашого співрозмовника. "Наш рейс почався в серпні і проходив через Босфор і Дарданелли, Середземномор'я, Суецький канал, Аденську затоку, Індійський океан і завершився на урочистому параді військово-морських сил в Севастополі 7 листопада. Команда бути присутніми на параді була настільки раптова, що ми дивом встигли дістатися до Совастополя всього за кілька днів", – ділиться Олександр Старцев.

Для вже 20-річного моряка такий похід виявився справжнім випробуванням, насамперед через особливості клімату. "Температура води за бортом перевищувала 29 °C. Здавалося, що ти знаходишся в сауні, а не на кораблі. Через таку екстремальну спеку командир корабля встановив вахту дві через дві години. У такому режимі голова працювала з працею і, здавалося, що ще трохи і збожеволієш. На верхній палубі тоді встановили трубу, яка перекачувала воду. У ній просвердлили дірки, спорудивши таким чином саморобний цілодобовий душ", – згадує похід моряк.

ЛОВИЛИ КРАБІВ НА НИТКУ. Незважаючи, на важкі умови служби у флоті екіпаж "Ленінграда" знаходив час для відпочинку і розваг. "Прохід через Червоне море подарував чимало щасливих днів любителям рибалки. Здавалося, що тут можна зловити все на світі – будь-яку екзотику! Матроси смажили і сушили цю рибу на невеликих площинах поряд з котлами в машинному відділенні корабля. Гидота виходила неймовірна, але це не зупиняло ні рибалок, ні кулінарів", – сміється Олександр Старцев і додає, що ловити морську живність було досить легко. Так, щоб наловити на вечерю маленьких крабів, було достатньо прив'язати до волосіні моток червоних ниток – за лічені хвилини на них наповзає безліч крабиков, яких пізніше варили і з задоволенням поїдали члени екіпажу.

Крім бойових завдань, під час свого другого походу наш герой особливо запам'ятав так зване "корралове розмінування". "У нас на кораблі була водолазна команда, і на всіх зупинках вони спускалися за борт і зрізали дорогоцінні корали, з яких потім робили подарунки керівництву, собі і своїм рідним", – згадує Олександр.

НА ОДИН ДИНАР

Одного разу молодим морякам вдалося прогулятися по колишній столиці Ємену – Адені. "Відпускали нас тільки групками і на кожну людину видали на сувеніри по одному динару – близько одного долара США. На ці гроші можна було купити хіба що ручку з годинником або бритву", – згадує Олександр. Йому ж хотілося купити музичну платівку – моряк і зараз пам'ятає, як його вразив музичний магазин з новинками улюблених виконавців.