Історія переселенки: поїхала з Донецька та проміняла автобізнес на кулінарію

Рік тому тисячі українців були змушені покинути свої рідні домівки, рятуючись від бойових дій на сході країни. Залишивши будинок, роботу, часом навіть рідних і друзів, їм довелося починати з нуля на новому місці. "Сегодня" розшукала людей, які пережили трагічні події, але не зневірилися, а почали втілювати давні мрії. У нашому новому проекті "Життя з чистого аркуша" ми розповімо про людей, які завдяки своїй активній життєвій позиції і невичерпному оптимізму можуть стати прикладом наслідування не тільки для інших переселенців, але й для одеситів.

"БУЛО НЕ ДО РОЗДУМІВ". 34-річна Наталія Григор'єва з двома дітьми покинула Донецьк рік тому. Вдома вона 14 років пропрацювала в автобізнесі, займаючись закупівлею аксесуарів і запчастин для великих автомобільних компаній. Коли на Сході почалися трагічні події, вона була в декретній відпустці. "Моєму старшому синові зараз три роки і п'ять місяців, а молодшому – рік і три місяці. Він народився у квітні 2014-го, а в липні ми поїхали. Чоловік тоді був на роботі за кордоном... Одного разу я з дітьми вийшла на ринок, і ми потрапили під обстріл. На моїх очах розірвало людину. Коли в дитячій колясці виявляється чужа відірвана нога, не до роздумів. Я повернулася додому, зібралася за чотири години, найняла машину і поїхала – сама сідати за кермо була не в змозі", – розповідає Наталя.

Перш ніж потрапити до Одеси, сім'я прожила кілька тижнів у родичів в Ізюмі і Слов'янську. А в жовтні в Україну повернувся чоловік Наталії, тоді сім'я і вирішила переїхати до Одеси. "Справа в тому, що мій старший син перебуває на обліку в місцевій офтальмологічній клініці, і йому треба проходити тут деякі процедури. Крім того, ось уже 10 років ми з чоловіком намагаємося щороку приїжджати до Одеси. Однієї такої поїздки мені вистачало для того, щоб зарядитися енергією на рік безперервної роботи в Донецьку", – каже співрозмовниця.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ВІД АВТО ДО МЮСЛІ. Осівши на новому місці, Наталя вирішила втілити свою давню мрію – робити дієтичні смакоту з натуральних продуктів. Цікаво, що у Наталії – три вищі освіти, які ніяк не пов'язані з кулінарним мистецтвом: юридична, фінансове та економічне. Але переселенка ризикнула і досягла успіху. В одному з благодійних фондів вона заповнила анкету на участь у грантовому проекті представництва Міжнародної організації міграції в Україні. З півтори тисяч претендентів були відібрані 42, які пройшли навчання і представили комісії свої бізнес-проекти. "Моїм проектом були "гранола" – запечені мюслі з карамеллю, кленовим сиропом, медом і різними джемами", – розповідає Наталя. І додає, що тему для бізнесу їй підказала сама Одеса, "де люблять гуляти і смачно їсти". "З розрахунками мені допомогла моя подруга з Донецька – вона професійний дієтолог. А я оцінювала смакові поєднання продуктів", – розповіла новоспечений курінар. Зараз, через рік, в асортименті Наталії – п'ять різних рецептів Гранола, які можна їсти з йогуртом, кефіром, смузі, вершками або просто без нічого, як цукерки.

СІМЕЙНИЙ ПІДРЯД. За словами переселенки, ласощі вони готують всією сім'єю. "Чоловік розбиває горіхи, а діти вибирають ядра з шкаралупи. А ще син на сімейній раді придумав їм назву – "злачні-гранола". Зараз ми домовляємося з одним рестораном, щоб там виготовляти і реалізувати продукт, а поки продаємо його на міських ярмарках", – каже Наталя. До нещастя, в рідному Донецьку у сім'ї нічого не залишилося. "Після нашого від'їзду в місті почалися зради – частина колег чоловіка прийняли сторону "ДНР" і здали бойовикам адреси, де співробітники автокомпаній приховували машини. Все це було розграбовано", – говорить переселенка. І додає, що незважаючи на всі страшні події, який їй довелося пережити, зараз збулася її мрія.

"Як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Чотири роки тому я сказала чоловікові, що хотіла б все продати в Донецьку і переїхати до Одеси. Вона дуже надихає", – зізналася Наталя.

Вимушеним переселенцям доводиться нелегко не тільки психологічно покинути рідний дім, а й фізично. Найчастіше без допомоги їм не обійтися. З початку року із зони проведення бойових дій Фонд Рината Ахметова, а потім Гуманітарний штаб організував евакуацію близько 40 тисяч чоловік на мирні території. Серед основних напрямків автобусів фонду став і селище Сергіївка на Одещині, де зараз проживають кілька сотень інвалідів, а також супроводжуючих їх осіб.

Допомагають влаштуватися донеччанам і луганчанам на новому місці кілька міжнародних та всеукраїнських програм, взявши участь в яких, можна пройти бізнес-курс навчання, а також отримати кошти на реалізацію планів. Крім представництва Міжнародної організації міграції, в Одесі діють програми ООН та ЄС, центр профтехосвіти держслужби зайнятості. А з початку липня проходять перші заняття в центрі допомоги працевлаштування переселенців "Новий відлік", який пропонує не тільки базу шукачів та роботодавців, а й освітню програму з відкритими лекціями для бажаючих відкрити свою справу і поповнити список успішних людей. А якщо ви, переїхавши до Одеси, змогли почати все з чистого аркуша і добитися успіху, пишіть на електронну адресу: [email protected] і розповідайте свою історію, яка допоможе іншим повірити в себе.