Молода художниця в інвалідному кріслі пише серію картин про Одесу

<p>Фото: з особистого архіву художниці</p>

<p>Фото: з особистого архіву художниці</p>

<p>Фото: з особистого архіву художниці</p>

<p>Фото: з особистого архіву художниці</p>

<p>Фото: з особистого архіву художниці</p>

1/5

20-річна одеська художниця Ганна Литвинова половину свого життя віддала улюбленій справі – живопису, і це незважаючи на те, що вона прив'язана до інвалідного крісла і насилу тримає пензлик. "Сегодня" познайомилася з Ганною і дізналася, що у художниці серйозне захворювання – синдром Верднига-Гоффмана, через який у дівчини атрофуються м'язи, і творити вона може всього кілька годин в день.

Художниця зізналася, що відчуває, як її тіло постійно слабшає. "Я ніколи не стояла самостійно, а ходити можу тільки з допомогою батьків, не можу навіть підняти високо руку", – каже Ганна. І додає, що народилася абсолютно здоровою дитиною. Хвороба наздогнала одеситку після того, як їй, чотиримісячній крихті, зробили стандартне щеплення від вірусного захворювання. Після вакцини хвороба почала прогресувати, і дівчинка стала повністю залежною від оточуючих.

Незважаючи на всі складнощі, Ганна щодня малює, але проводити за мольбертом у дівчини виходить не більше двох годин на день – хребет не витримує навантаження. Після короткого відпочинку художниця знову продовжує малювати, але вже лежачи. А ще вона закінчила школу на дому і встигає вчитися відразу в двох вузах – заочно в Одеському педагогічному університеті, де вивчає англійську і китайську мови, і дистанційно – на художньо-графічному факультеті університету в Умані. Більше того, вже два роки Ганна навчає живопису двох учениць. "Моя найбільша мрія – бути художником, виконувати замовлення, викладати живопис", – ділиться дівчина.

Через те, що у дівчини немає можливості подорожувати і малювати з натури, всі свої яскраві морські та урбаністичні пейзажі вона створює, побачивши їх на фотографіях. "Я прошу друзів привозити мені знімки з різних міст, які я сама не можу відвідати", – каже Ганна.

А от найбільше художниця любить малювати воду, архітектуру і людей. "Останнім часом я захопилася написанням портретів рідних і друзів. Найцікавіше і складне в них – це показати характер, сутність і настрій людини. Все це я передаю за допомогою очей. Ще мені подобається писати морські пейзажі, показувати море в русі. Зараз я пишу серію картин про Одесу і навіть прошу папу відвозити мене іноді на Приморський бульвар і до Оперного театру", – розповідає Ганна.

Зараз стан здоров'я талановитої юної дівчини погіршилося через прогресуючий сколіоз. Її хребет вже відхилений більш ніж на 50 градусів, і такий вигин провокує зміщення внутрішніх органів, що представляє ще одну серйозну загрозу здоров'ю художниці. Ганна каже, що уникнути цього можна тільки за допомогою дорогої операції, під час якої лікарі імплантують їй спеціальну титанову конструкцію. "Ця конструкція буде виконувати функцію атрофованих м'язів і підтримувати хребет", – пояснює дівчина.

У пошуках докторів сім'я Ганни з'ясувала, що на пострадянському просторі пацієнтів з таким діагнозом не оперують. У Гельсінкі (Фінляндія) така операція обійдеться дешевше всього – в 42 тисячі євро. З них, завдяки допомозі небайдужих городян, вже зібрали більше 5 тисяч. "Операцію треба зробити в найближчі шість місяців, оскільки з часом хребет стає все менш гнучким", – попередили художницю лікарі. А в сім'ї художниці готові прийняти будь-яку допомогу. Зв'язатися з Ганною і її сім'єю можна за телефонами: (093) 905-37-22 та (0482) 54-20-39.

До своїх 20 років Ганна встигла провести дві персональні виставки, де представила свої роботи, написані аквареллю та гуашшю. Втім, на досягнутому вона не зупиняється і постійно шукає щось нове. Так, через кілька місяців художниця покаже більше двадцяти нових полотен, написаних олійними фарбами у стилі імпресіонізму і пуантилізму (точкового живопису). "Також я пробувала техніку лесування – це нанесення напівпрозорих фарб поверх основного кольору для того, щоб отримати глибокі відтінки, і малювала мастихіном – це спеціальний інструмент, такий як шпателька, але у мене майже немає сил його тримати", – розповідає художниця.