Ми – українці: "Сьогодні" вивідали секрети національної кухні албанців на Одещині

В межах циклу "Ми – українці" журналісти "Сьогодні" вже розповідали про приазовських греків, які вважають своєю столицею Маріуполь.

Також "Сьогодні" побували в гостях у гагаузів на Одещині, які поділилися своїм секретом щастя.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Сьогодні наша розповідь – про людей, чиї предки жили в гірській місцевості поблизу двох морів, а нині вони живуть в бессарабських степах, звідки до найближчого пляжу – до 100 кілометрів. Кореспонденти "Сьогодні" вирушили до Каракурта, де живуть албанці.

Більшість знає про вулицю Малу Арнаутську в Одесі, завдяки Остапу Бендеру, який стверджував, що тут робиться вся контрабанда.

Але мало кому відомо, що і Мала, і Велика Арнаутська названі на честь одного з балканських народів – албанців, яких у давнину називали арнаутами і які тут колись компактно проживали.

Зараз одна їхніх найбільших албанських громад живе в селі Каракурт.

"У перекладі це означає або "чорний черв'як" або "чорний павук", або "чорний вовк", – розповідає завідувачка каракуртскої бібліотеки Марія Бітова.

Албанською тут говорить кожен другий.

А як албанці опинилися за 1200 км від прабатьківщини, історикам стало відомо минулогоу століття. Саме тоді вчені виявили, що українські албанці в Бессарабії оселилися 200 років тому. До цього жили в Болгарії, куди втекли з півдня Албанії, рятуючись від турків. І те, що їхні предки дорогою втратили, почали відроджувати нещодавно.

"У нас писемності немає, у нас тільки мова збереглася. Десь 2000 року до нас надійшла книга албанською мовою, нічого не могла зрозуміти", – зізнається завідувачка каракуртскої бібілотека Марія Бітова.

Учні каракуртскої школи сучасну албанську вивчають факультативно. У травні вперше з'їздили на Балкани.

"Албанці дуже теплолюбний народ, вони там постійно ходять у теплих куртках, у теплому одязі", – говорить учень каракуртскої школи Богдан Попазов.

"Там море і гори, і це дуже красиво виглядає", – додає учениця Олександра Младінова.

"Сьогодні" поспілкувалися з місцевою мешканкою Оленою, яка з діда-прадіда живе в Каракурті, і на прабатьківщині ніколи не була. Але, як і балканські предки, досі готує їжу в печі. Спеціально для "Сьогодні" приготувала національну страву.

"Це риба з цибулею, сарма. Листя винограду, а всередині – начинка, вона робиться і з пшеничною крупою, рисом і м'ясом. Коли заходите до будинку – по скляночці вина – це обов'язково, закон!"- говорить албанка Олена.

Роблять вино і ракію, вирощують овець. І запевняють – жодного стосунку арнаути, стародавні албанці, не мають до одеської контрабанди.

"Їх називали арнаутами, бо вони були в авангарді, були елітними військами", – говорить керівник албанського центру Анна Желяскова.

У Каракурті, крім албанців, проживають гагаузи та болгари. Тут мало етнічних українців. Але одну українку "Сьогодні" все ж знайшли.

Ганна – єдина українка на цій вулиці. 20 років тому вийшла заміж за Яне і відтоді замість борщів готує албанські страви, як каже чоловік, – не гірше, ніж його мама.

"Кухні навчилася, але не дуже я її люблю, тому що потрібно готувати й готувати. Албанці люблять попоїсти, люблять приходити в гості", – говорить мешканка Каракурта Ганна Максименко.

У четвер, 14 листопада, у черговому циклі "Ми – українці", кореспонденти "Сьогодні" розкажуть про болгарську громаду, яка проживає в Україні.