Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Цькування у школах: учні кидають речі однолітків в туалети і створюють "групи булінгу"

28 серпня, 12:54

Ірина Чиркіна

Вчителі, поліцейські і психологи готуються до нового навчального року

/ Фото: AFP

Реклама

До початку навчального року в українських школах активно готуються батьки, учні, педагоги, поліцейські і психологи. Їх мета – запобігти насильству серед дітей. Журналісти "Сьогодні" з'ясували, чому діти іноді виявляють агресію один до одного і як з нею боротися.

МОВОЮ ЦИФР.

Статистика поліції не радує: як розповіли у відділі ювенальної превенції Управління превентивної діяльності обласного управління Нацполіції, з початку року за неповнолітніми було зафіксовано 208 кримінальних злочинів (по закінченим розслідуванням), в тому числі вісім особливо тяжких і 97 тяжких.

Правда, сюди входять як злочини, скоєні стосовно дорослих, так і стосовно дітей. Окрему статистику правоохоронці не ведуть, але відзначають, що таких випадків чимало.

Найчастіше вони пов'язані з хуліганством і булінгом (навмисне і постійне цькування), рідше – з фізичними нападами, коли серйозно страждає здоров'я потерпілої дитини.

"З числа осіб, які не досягли 18-річного віку, притягнуті до відповідальності за дрібне хуліганство 121 осіб, за булінг під час освітнього процесу – сім осіб і за домашнє насильство – 22", – розповіли нам правоохоронці, підкресливши, що тим, хто помічає випадки цькування, завжди слід звертатися в поліцію.

ЗА ЦЬКУВАННЯ - ШТРАФ.

І хоча слово "булінг" вживається українцями не так давно, саме явище, як і психологічне і фізичне насильство, – не нове для наших шкіл. Діти можуть придумувати образливі прізвиська один одному, псувати речі або відбирати їх, обливати водою або пускати в хід кулаки.

Але тільки з початку року в Україні з'явилася адміністративна відповідальність за агресивні дії стосовно однолітків. При цьому карають, відповідно до закону, не тільки ініціаторів булінгу і їх батьків, а й директорів шкіл за неповідомлення поліції про випадки цькування. Так, батькам задирак або їх опікунам загрожує штраф від 850 до 1700 грн або 20-40 годин громадських робіт.

В обласному департаменті освіти і науки запевняють, що запобігати булінгу в шкільних стінах готові. Там кажуть: педагоги регулярно проходять курси і тренінги щодо роботи з дітьми з агресивною поведінкою, а також з ненасильницького спілкування.

Крім того, в освітні програми вводяться факультативи та гуртки, на яких вчать вирішувати конфлікти мирним шляхом. При цьому вчителі відзначають, що не завжди агресія є булінгом.

"У молодших класах про булінг, в прямому сенсі, говорити складно. У цьому віці діти ще доброзичливі. Однак грань між булінгом і небулінгом занадто тонка", – каже педагог молодших класів Наталія Олексієвич.

За її словами, сьогодні до булінгу часом відносять "природні процеси", які відбуваються в дитячих колективах і "є показниками здорового психічного розвитку дитини". І деякі типи конфліктів наша співрозмовниця відносить до таких процесів.

"На різних прикладах діти пізнають, як можна, чому можна, що таке свої і чужі кордони. Якщо дитина травмована до школи, то і погляд іншої може витлумачити як образу", – пояснює Олексієвич.

ПРИЧИНИ "З ДОМІВКИ".

За спостереженнями вчительки, учні нерідко насміхаються над однолітками і можуть псувати їх речі, але до фізичної розправи доходить рідко. Був випадок, коли хлопчик чіплявся до однокласниць, а на ділі виявилося, що вдома він страждає від насильства з боку дорослого родича.

В іншій ситуації, речі дитини весь час викидали в туалет. А все налагодилося, як тільки ініціатора перевели в інший клас: виявилося, він так прагнув отримати увагу матері, яка нещодавно повторно вступила в шлюб. Ще одна дитина ображала тварин при однокласниках, а пізніше з'ясувалося, що вдома вона знущалася над зведеною молодшою ​​сестрою.

"Педагог повинен реагувати на будь-який випадок і розбиратися з тим, що стоїть за проблемою", – підкреслює Олексієвич.

За словами психолога Вікторії Серлік, булінг від конфліктів відрізняється системністю і наявністю кривдника, спостерігачів і потерпілого. У булінгу мета – принизити, а не дійти до істини, як в конфліктах.

Вікторія вже більше 10 років працює з учнівськими колективами і зазначає, що булінг негативно впливає не тільки на кривдника і його жертву, а й на свідків, які не знають, як реагувати, і ведуть внутрішню боротьбу.

Серлік зазначає, що до кожного колективу і вікової групи необхідний специфічний підхід. Так, якщо це діти, допомагає називання речей своїми іменами – малюки можуть не усвідомлювати, що завдають комусь біль, вважаючи, що граються.

Це пов'язано з тим, що вони ще погано контролюють фізичні імпульси, тому серед дітей більше бійок, а ось серед підлітків – цькування, психологічного і кібербулінгу в мережі, коли навіть тематичні групи створюють, щоб образити.

"Зараз багато дітей створюють свої відеоканали і, хоча існує думка, що популярність приходить з першими агресивними критиками, дітям часто нелегко самостійно впоратися з образами онлайн", – пояснює Вікторія.

ЗНАКИ: ГРОШІ І РЕЧІ

Цькування в соцмережах, воно ж кібербулінг - явище, якому психологи намагаються приділяти окрему увагу. Якщо в разі звичайного булінгу, за словами фахівців, потрібно працювати з усім колективом, то тут – тільки з потерпілим.

"Такий булінг можна розділити на цькування, яке переходить від знущань в школі до переслідування в соціальних мережах, що роблять однокласники і знайомі, і цькування з боку незнайомців, які пишуть неприємні і образливі коментарі під повідомленнями", – пояснив психолог Валерій Чернов.

Він розповів про випадок, коли однокласниця зробила невдалу фотографію подруги і відправила її іншим дітям. Дуже скоро знімок побачила вся школа і постраждалу почали всіляко обзивати.

"В результаті дитина почала сумніватися в собі, а після випускного насилу набрала потрібні бали для вступу, при тому що раніше була дуже здібною. Вже на другому курсі вузу вона звернулася за допомогою до психолога через замкнутість і складнощі у спілкуванні з одногрупниками", – каже Чернов.

Щоб уникнути подібних проблем, експерти рекомендують батькам уважніше спостерігати за дітьми. Так, розпізнати агресора можна за наявністю чужих речей, поганій поведінці, скаргам на нього.

Постраждала дитина, навпаки, може просити більше грошей, у неї може бути сумний, неохайний вигляд через нападки, можуть часто псуватися речі, також вона може не хотіти ходити в школу або йти туди манівцями.

Батькам, кажуть психологи, завжди потрібно мати довірчі відносини з дитиною, щоб вона змогла розповісти про проблему. При цьому не варто лаяти, щоб не нашкодити більше.

Фахівці констатують, що шкільне цькування, якщо з ним не працювати, впливає на подальше доросле життя, але, якщо його вчасно опрацювати і направити енергію в продуктивне і творче русло, діти стають чудовими лідерами і сміливими підприємцями.

ДІТЯМ – УВАГА.

В Одесі неповнолітнім, яких підозрюють у правопорушеннях, безкоштовно допомагають в благодійному фонді "Карітас Одеса УГКЦ".

Працює це, за словами представників фонду, так: правопорушник потрапляє під слідство, і співробітники прокуратури пропонують йому участь в проекті. За згодою батьків справу передають Регіональному центру надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Далі за нього беруться фахівці проекту: адвокати, медіатори, психологи. "Адвокат і медіатор проводять роботу, спрямовану на примирення підозрюваного і потерпілого, а психолог – первинне консультування з дитиною і батьками.

"Психолог тестує її, складає психологічний портрет, на підставі якого призначає заняття за затвердженими програмами ресоціалізації, наприклад, управління гнівом, побудова позитивної життєвої перспективи або робота з самооцінкою", – пояснила представник проекту Аліса Федорова.

За її словами, "коли робота з дитиною закінчена, психолог проводить повторне тестування і пише звіт для передачі до суду".

"Якщо все проходить добре, то дитину звільняють від відповідальності. Ми бачимо позитивні тенденції і те, що при правильній роботі дитина може змінитися", – резюмувала вона.

Нагадаємо, раніше "Сьогодні" розбиралися, як працює "дитяча" поліція в Україні. Дітлахів рятують футболом і навчають шкільних вчителів, адже злочини проти дітей - особливо чутлива тема для будь-якого суспільства, в тому числі і нашого.

В той же час цілий клас одного з львівських ліцеїв проситься на дистанційну освіту. Все через учня, який, за словами однолітків, б'ється, лається і заважає вчитися всім.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...