Одеський модерн в архітектурі: фортеця з офіціантами для собак і кінне таксі

П'яту частину будівель історичного центру Одеси зодчі спроектували в стилі модерн, який виник на рубежі XIX і XX століть. Основна його риса – заперечення. І якщо, наприклад, в повсякденному житті це проявилося в запереченні цінностей, звичаїв і традицій минулих століть, то в архітектурі Південної Пальміри – у відмові від нагромадження пишних прикрас. Подолавши відстань у 5730 метрів, ми відшукаємо яскраві приклади будівель епохи модерну, де офіціанти обслуговували собак, вчилися гімназисти і заробляв аптекар.

ЛИВАРНИЙ ЗАВОД З КОЛОНАМИ І РОЗРОБНИК РАКЕТ

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото: reporter.com.ua

Почати сьогоднішню прогулянку ми вирішили у будівлі, яка є яскравим прикладом утилітарного модерну. її єдині прикраси – колони і обрамлення напівкруглих вікон. На початку XX століття тут розташовувався ливарний завод комерсанта Еммануїла Нудельмана, що більше нагадував цех-майстерню. У Нудельмана було шестеро дітей. Один з них, Олександр, став двічі героєм СРСР за розробку ракет "земля – повітря".

Старт
Вул. Мечникова, 48

СОБАЧІ БЕНКЕТИ У ФОРТЕЦІ З ОФІЦІАНТАМИ

Фото: archodessa.com

Цей прибутковий будинок звели в 1909-му за проектом Вікентія Прохаськи. Через масивний і суворий стиль на тлі витончених особняків він більше схожий на фортецю. Якщо придивитися, під дахом можна помітити скульптури дітей з ліпними гірляндами в руках. Першого власника будинку, багатія Йосипа Борисовича Фон-Деша, запам'ятали святкуваннями днів народження його собаки: тоді під час бенкету хвостатих обслуговували офіціанти.
Від старту 1900 м
Сабаніїв міст, 5

ДОХІДНИЙ ДІМ АПТЕКАРЯ І СОНЯШНИКИ

Фото: archodessa.com

Антон Гаєвський був не тільки успішним господарем найбільшої в місті аптеки, а й володів прибутковим будинком, у якого ми робимо чергову зупинку в велоподорожі. Будинок Гаєвського побудував в 1905-му архітектор Федір Троупянський за проектом Владислава Домбровського. Широкий фасад на сім вікон симетричний. Перший поверх прикрашає лише строгий геометричний візерунок, але вище з'являються і природні мотиви. Наприклад, уздовж другого поверху тягнеться пишний ліпний орнамент, а над вікнами третього – видніються соняшники.
Навпроти будинку Гаєвського знаходився корпус Імператорського Новоросійського університету (зараз – хімічний факультет Одеського національного університету імені І. Мечникова), так що тут жила інтелектуальна еліта міста – професура та викладачі вузу.
Від старту 2480 м
Вул. Елисаветинская, 17

МАГАЗИН РОЗДІЛИЛИ НА УЧИЛИЩЕ ТА АПАРТАМЕНТИ

Фото: wikimapia.org

Архітектор Арон Панпулов звів в 1913-м на розі вулиць Рішельєвської та Троїцької розкішний чотириповерховий будинок. Спочатку його будували для магазину з великими вітринами, але в підсумку одну частину відвели громадському училищу, а інша стала прибутковим будинком з орендованими апартаментами. Під час прогулянки варто оглянути ліпні гірлянди і барельєфи в античному стилі.
Від старту 4380 м
Вул. Троїцька, 33

ПОВИВАЛЬНА ШКОЛА ТА КІННЕ ТАКСІ

Фото: archodessa.com

Ще один приклад будівлі в стилі модерн – прибутковий будинок відомого і багатого архітектора Самуїла Гальперсона, який спроектував і самостійно звів апартаменти в 1912-му. Монументальна будівля досі височить над своїми одно- і двоповерховими сусідами. На момент споруди мало будинків в Одесі могли конкурувати з творінням Гальперсона за габаритами. Площа деяких квартир доходила до 150 "квадратів". На першому поверсі архітектор передбачив комерційні приміщення. Тут знаходився офіс таксі того часу – кінних екіпажів, торгували шпалерами, молоком і м'ясом. Тут же була жіноча лікарня з повивальної школою Марка Райха. Вона пережила революцію 1917 року, але до наших днів не збереглася.
Від старту 4880 м
Вул. Осипова, 19

ВІД СТАРОВИННОЇ ГІМНАЗІЇ ДО СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

Фото: archodessa.com

Нинішня загальноосвітня школа №101 – це колишня чоловіча гімназія Михайла Панченка. Її побудували за проектом Карла Абта і відкрили в 1913-му. Особливість будівлі полягає в тому, що вона стала одним з перших у місті, де при будівництві використовували залізобетонний каркас. Він розвантажив несучі стіни і дозволив зробити великі вікна, які пропускали достатню кількість світла. Після приходу більшовиків тут замість гімназії працювала трудова школа №48, а після Другої світової війни – очний госпіталь і школа для людей з вадами зору дорослих. Таким чином, гімназія Панченка стала однією з небагатьох будівель в Одесі, призначення якої практично не змінювалося з дня заснування.
Від старту 5730 м
Вул. Велика Арнаутська, 9