Переселенець із Донецька вже рік допомагає співвітчизникам не хворіти і шукати роботу

56-річний донеччанин Геннадій Петров перебрався до Одеси рік тому, 22 липня, рятуючись від бойових дій. У рідному Донецьку він був директором меблевого магазину, а, переїхавши на південь до родичів, став волонтером. Геннадій планував провести в Одесі лише кілька тижнів, але залишився допомагати своїм співвітчизникам влаштуватися на новому місці.

З Донецька наш співрозмовник виїхав зі своєю дружиною на другий день після того, як у місті почалися серйозні обстріли. Залишити зону бойових дій подружжю допомогли знайомі.

"Тоді почали літати надзвукові літаки, активно бомбили Донецький аеропорт. Я досі пам'ятаю рев літаків, а дружину ще лякають звуки салютів і петард", — зізнається чоловік. І додає, що більшість переселенців опинилися в Одесі також — ніхто не думав, що поїздка на пару тижнів затягнеться.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Зараз вже майже немає покоління, яке пережило Велику Вітчизняну війну. Ми не знали, як це — кидати будинок, бізнес, все, що нажив за життя", — згадує Геннадій.

За словами переселенця, через рік від бізнесу в Донецьку у нього нічого не залишилося, тільки дивом зберігся будинок зі свіжим ремонтом — за ним доглядають знайомі.

"Сегодня" дізналася, що почати життя наново донеччанину допомогли звичайні люди — волонтери та небайдужі одесити. Завдяки їм в Одесі Геннадій вирішив зайнятися абсолютно новою для себе діяльністю — допомагати співвітчизникам.

"Після трьох тижнів в Одесі у мене почалися серйозні побутові проблеми. Все це наклалося і на турботу про дім. У результаті я почав себе погано почувати, — здавалося, ніби серце зупинялося", — згадує переселенець і зізнається, що вже тривалий час страждає брадикардією — у нього порушений ритм серця.

Через цю недугу донецькі лікарі були змушені поставити Геннадію кардіостимулятор, а в Одесі з'ясувалося, що батарейки до нього ось-ось сядуть і стимулятор доведеться міняти.

"Обласне управління здоров’я направило мене в Центральну клінічну лікарню. Після обстеження мені сказали, що без хірургічного втручання я зможу прожити максимум два тижні. Вартість операції була для мене непідйомною — двадцять п'ять тисяч гривень", — розповідає наш співрозмовник.

Тоді переселенцю, який вже майже зневірився, прийшов на допомогу один з лікарів клініки, який підказав, що можна поставити стимулятор з безкоштовного фонду, які отримує клініка для резерву на початку року. Завдяки ініціативі медика Геннадію вдалося поставити новий кардіостимулятор.

Цей досвід підштовхнув переселенця до рішучих дій. І нехай зайнятися бізнесом не вдавалося, Геннадій вирішив приєднатися до штабу допомоги переселенцям і надавати землякам медичну та юридичну допомогу. Тепер він допомагає людям розібратися з тим, куди їм треба звертатися, координує їх зв'язок з лікарями, клініками, чиновниками.

"Наш правозахисний центр "Співдружність" виник завдяки правовій організації і суспільству творчої інтелігенції. Разом ми вирішили допомагати вимушеним переселенцям", — розповідає Геннадій і додає, що найчастіше до центру звертаються інваліди та літні люди. Всім їм потрібна медична допомога, а єдине, що вони привозять з собою, — це фотографії своїх зруйнованих будинків на Сході. "Нам доводиться бути психологами, щоб розговорити, зрозуміти, якої допомоги потребують люди, і направити їх до фахівців", — продовжує волонтер.

Налагодити спілкування з останніми також непросто.

"Наприклад, з'явилася можливість звернутися до стоматолога, а після лікування виявилося, що безкоштовно можна було отримати послуги на суму до двох тисяч гривень, а рахунок надали аж на чотири тисячі", — ділиться проблемами Геннадій, але не сумує. За словами співрозмовника, щодня штаб приймає по 10-20 осіб, а, крім медичної допомоги, пропонує землякам роботу. "Ось тільки влаштувати вдається не всіх — мало хто погоджується працювати сторожем, двірником або маляром за мінімальну зарплату. Особливо якщо мова йде про літніх людей. Вони не розраховували на таку старість і хочуть отримувати допомогу, а не знову важко працювати", — зізнається чоловік.

До речі, минулої суботи в Одеському міському саду відбувся незвичайний фестиваль подяки "Від чистого серця! Спасибі!" який організували вимушені переселенці. Свято вони приурочили до річниці з дня свого переїзду. Привезти людей із санаторіїв Куяльника і Сергіївки в Одесу допомогли рятувальники. "Наш регіон прийняв близько 28 тисяч вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей. З них 1500 — люди з обмеженими можливостями, які на сьогодні розміщуються в чотирьох санаторіях Одеси та області. І сьогодні ці люди, провівши рік у нашому регіоні, дають концерт, щоб сказати одеситам "спасибі" за їхню людяність і доброту", — розповів заступник начальника ДСНС України в Одеській області з питань тимчасово переміщених громадян Юрій Кунтій.

Цікаво, що на концерті виступали артисти з обмеженими можливостями. "Сліпа дівчина співала пісню, а її співвітчизниця в інвалідному візку танцювала", — розповів рятувальник Анатолій Дзюба. За його словами, одесити з цікавістю поставилися до такого концерту — підходили, щоб поспілкуватися з артистами і дізнатися більше про їхнє нове життя.

Якщо ви, переїхавши до Одеси, також змогли почати все з чистого аркуша і добитися успіху, пишіть на нашу електронну адресу: [email protected], телефонуйте (048) 785 24 47, (093) 310 95 34 і розповідайте свою історію, яка допоможе іншим повірити в себе.