Повальний вандалізм в Одесі: пам'ятників відбивають руки і обливають фарбою

Одеські пам'ятки дедалі частіше стають жертвами вандалізму. За останні місяці в Чорноморську повалили з постаменту кам'яну русалку, в Одесі на Дерибасівській зламали кисті дядькові Сьомі-газировнику, Лаокоон залишився без пальців, постраждали Серце-якір біля будівлі міськради і пам'ятник Одеському часу в Міському саду. Крім того, в Одесі раз у раз розписують знамениту колонаду біля Воронцовського палацу, залили фарбою стіну пам'яті Кузьми Скрябіна...

"Сегодня" дізналася, скільки місто витрачає на регулярні реставраційні роботи і як можна убезпечити пам'ятники.

У муніципалітеті підтверджують, що проблема існує. "Лаокоону раз у раз ламають пальці, зроблені з крихкого мармуру. А колонада покривається новими написами, як тільки її побілять. Єдине, що ми можемо зробити, – захистити пам'ятники, як це зробили з Дюком на Приморському бульварі. А до монументів, які знаходяться в зеленій зоні, ми просто приберемо стежки, щоб люди дивилися і фотографували, але не піднімалися на них", – пояснив "Сегодня" начальник міського управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Андрій Шелюгін.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Він зізнається, що проводити реставрацію доводиться мінімум два рази на рік – перед початком туристичного сезону в травні і перед днем міста у вересні. Щорічно на це витрачається до 10 тисяч гривень. "Знайти хуліганів нелегко. Наприклад, кілька місяців тому вандали зруйнували ліхтар біля Воронцовського палацу. Вистежити і знайти їх так і не вдалося, хоча ми і звертаємося з таких питань до правоохоронних органів", – нарікає чиновник. На думку Шелюгіна, причини вандалізму – "низький рівень культури городян і те, що з кожним роком стає все менше людей, готових щось зробити для рідного міста".

З такою думкою згодні й експерти. "Вандали – це люди з гормонами в голові", – говорить екс-начальник муніципального управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Володимир Мещеряков. За його словами, розписані стіни і зламані пам'ятники – не єдині прояви вандалізму в місті. "Є й інший вандалізм, коли через гроші і економічну вигоду руйнуються будівлі. Будівництво висоток в історичному центрі – теж вандалізм", – пояснює експерт.

На думку Мещерякова, щоб припинити руйнування, треба створити спеціальну комісію із залученням правоохоронців, співробітників СБУ – встановити охорону або відеоспостереження, щоб протягом двох хвилин на місце події приїжджали патрульні і штрафували хуліганів. "Наприклад, у Варшаві є профільна комісія і столичний консерватор, який займається збереженням історичних пам'яток", – говорить експерт.

Реставратори ж відзначають, що до збереження культурної спадщини треба підходити з розумом. "Мало просто перефарбувати пам'ятник. Треба використовувати хороші матеріали. Наприклад, замість того, щоб білити колонаду або левів, треба покрити її спеціальним розчином, який дозволить просто витирати мокрою ганчіркою написи", – розповідає реставратор Віктор Садовський.

БЕЗ ЗНАНЬ

Експерти відзначають, що ще одна проблема – у відсутності професійних реставраторів. "Зламані лавочки або розписані пам'ятники упорядковують комунальники, які погано підбирають необхідну колірну гаму в силу браку знань або коштів", – говорить архітектор Наталія Семенова.