Зробити стартовою
26,47
29,62
РУС

Секрети Польської вулиці в Одесі

На найстарішій вулиці міста колись стояли зернові комори, а зараз – пурхають "нічні метелики"

Ланжероновський спуск. Фото: obodesse.at.ua
Ланжероновський спуск. Фото: obodesse.at.ua.

Вулиця Польська, що переходить в однойменний спуск, одна з найстаріших вулиць Одеси. Вона починається від Єврейської і закінчується Митною площею.

У радянські роки Польська носила ім'я італійського революціонера Гарібальді, який кілька разів бував у Південній Пальмірі. Правда, ще не як революціонер, а звичайний моряк. У свою чергу Польський спуск у середині XIX століття іменувався як Митний і Портовий. Після Жовтневої революції спуск отримав ім'я одесита, начальника штабу Червоної гвардії Мойсея Ісааковича Кангуна, який був смертельно поранений під час січневого повстання. Свою нинішню назву вулиця одержала тому, що в першій половині XIX століття польські шляхтичі будували на ній хлібні комори, в яких зберігалося зерно для подальшого транспортування у Середземноморські країни. Поруч з коморами поляки будували маєтки. "Комори будувалися в класичному стилі і зовні виглядали красиво. Складно було уявити, що за цими стінами зберігається зерно. Навіть будинки шляхтичів виглядали в порівнянні з ними трохи непоказно", – ділиться краєзнавець Олег Губар. А деякий час потому комори і маєтки перетворилися на прибуткові будинки, оскільки зберігати зерно в центрі міста стало недоцільно.

Площа "метеликів" біля порту

1_1___02

Наша стартова точка – Митна площа, в яку "впадає" Польський спуск. У різний час вона називалася Карантинною, Портовою, Деволановською, а в радянський час іменувалася площею Вакуленчука. Звідси можна швидко потрапити до головного входу в морпорт. Частково це сусідство і забезпечило лиху славу тутешнім місцям. Не секрет, що, як і в багатьох портових містах, в Одесі здавна процвітала проституція. Краєзнавці згадують, що на центральних вулицях міста не дозволялося утримувати будинки терпимості, а от за межами центру вони були. З повіями на Митній площі пов'язана одна кумедна історія. На початку 1970-х в одному з відділень Одеської міліції не було прибиральниць, тому і каніфолити паркет було нікому. Так, підприємливі міліціонери періодично проводили на площі рейд і привозили у відділення путан, котрі не встигли сховатися, які на деякий час і займали вакантну посаду прибиральниць.

Зараз на Митній площі розбили сквер, звели житлові будинки і дорогі кафе. До речі, через роки місцеві гейші зі злачного місця нікуди не зникли, їх навіть побільшало.

Сліди Гріна і Горького

28840254

Фото: kartagoroda.com.ua

Трохи попереду справа на Польський виходить Ланжеронівський спуск. Нині цей спуск відомий як арт-об'єкт: тут проводять кінопокази на відкритому повітрі під час Одеського міжнародного кінофестивалю. Але пов'язаний він також і з видатними літературними іменами Олександра Гріна і Максима Горького. Письменники в різні роки жили в нічліжці за адресою: Ланжеронівський спуск, 2, це на розі Польського узвозу. Зараз про знаменитих постояльців нагадують меморіальні дошки. Олександр Грін жив тут у 1896-му і намагався влаштуватися моряком, але безуспішно. Після різних колотнеч Грін деякий час працював на пароплаві і навіть побував за кордоном. Горький же прийшов до Одеси з Бессарабії у 1891 році, обійшовши пішки майже всю Україну, і якийсь час працював вантажником у порту. Правда, письменник протримався в місті до перших холодів і вирушив мандрувати далі.

Статуя крохоборів

potemkinci

Фото: odessa.ua

Навпроти Деволанівського спуску, в невеликому сквері розташувався пам'ятник "Потьомкінцям – нащадки". Скульптуру встановили тут у пам'ять про повстання на броненосці "Князь Потьомкін-Таврійський", вона відтворює сцену розстрілу бунтівних моряків, які скидають з себе брезент. Монумент спочатку встановили на Катерининській площі у 1965 році на честь святкування першої російської революції 1904-1907 років. На пам'ятнику є напис: "Броненосець "Потьомкін" залишився непереможеною територією революції". І підпис: "В. І. Ленін". У 2006 році влада Одеси вирішила перенести пам'ятник на Митну площу, що викликало суспільне обурення і скандал. Націоналісти протестували проти перенесення, оскільки на місці "Потьомкінцям" мала з'явитися Катерина II.

До речі, через приварений біля підніжжя пам'ятника металевий рубль і дивні пози потьомкінців одесити прозвали пам'ятник кам'яним мореманам "Статуєю крохоборів". І навіть придумали байку для туристів про нібито розмову моряків на "Потьомкіна": перший з цілеспрямованим поглядом на монету вигукує: "Стій, я рубль знайшов!". Другий: "Та де, де він?!". А третій: "Не бійся, зараз підійму!".

Таємні шляхи в бордель

4_1___01

Минаючи Польський спуск, можна вийти на колишню Польську вулицю (нині – Леха Качинського). Будинок №5 – прибутковий будинок Великанова, побудований у 1891 році. У його дворі знімалися епізоди багатьох фільмів, у тому числі "Соньки Золотої ручки" і "Ліквідації", а ось старожили пам'ятають смутні часи, коли тут ще розташовувався бордель. У кімнатках по периметру двору-колодязя жили куртизанки, кімнати мали секретні ходи, що вели до спуску в порт. Вони були зроблені для відвідувачів, які не хотіли бути поміченими. До речі, якщо подивитися на будинок з вулиці Польської – у нього три поверхи, а якщо з Польського узвозу, то можна виявити, що їх чотири.

Міст самогубств

5_1___01

Поруч з будинком №5 через Польський спуск перекинутий Строгановський міст, який тягнеться від Грецької вулиці і перетинає також Деволанівський спуск. Міст будував архітектор Гонсіоровський з 1853 по 1863-й рік, а названий він ім'ям генерал-губернатора графа Олександра Строганова. Зараз біля моста – висока огорожа, яку було встановлено незабаром після завершення будівництва. Причиною тому послужило те, що його чомусь активно стали використовувати для... самогубств. Варто зазначити, що це найдовший міст Одеси: довжина його 120 метрів, висота – 13. Раніше міст мав складну конструкцію, що складалася з двох з'єднаних мостів: двохарочного над Деволанівським спуском і трьохарочного над Польським. А на початку 1980-х років його реконструювали, замінивши кам'яні опори на залізобетонні.

Будинок колекцій Блещунова

6_1__

Минаючи міст, приблизно через п'ятсот метрів, де Польська вулиця впирається в Єврейську, знаходиться будинок №19, відомий як "Будинок Блещунова". У цьому прибутковому будинку 1832 р. споруди проживав інженер, колекціонер і родоначальник одеського альпінізму Олександр Блещунов (1914-1991). Його ім'ям названо пік і перевал на Памірі, який вдалося підкорити експедиції на чолі з Блещуновим. Крім того, він є засновником одеського і єдиного в Україні музею особистих колекцій: на свої кошти альпініст зібрав унікальну підбірку предметів прикладного мистецтва і подарував її місту. Так на радянських просторах у 1989 році в Південній Пальмірі і з'явився музей нового типу, який досі в будинку №19 і відомий як Музей Блещунова.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Секрети Польської вулиці в Одесі". Інші Новини Одеси дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Артем Губарьков

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь