Доля Куяльника: як може змінитися українське Мертве море

До весни у верхів'ї лиману повинні прибрати кар'єр і дамбу. Нардепи зробили своєрідний передноворічний подарунок Одещині і прийняли законопроект, який надає Куяльницькому лимані статус курорту державного значення. Після підпису документа президентом узбережжя лиману додатково захищатиметься законом. Крім того, новий статус повинен допомогти із залученням інвестицій та розвитком території. "Сегодня" з'ясувала, як може змінитися українське Мертве море.

ЗА ПАПЕРАМИ. Згідно з текстом законопроекту, санітарні охоронні зони навколо лиману отримують чіткі межі. Його автори пояснюють, що такий статус стимулюватиме збереження і раціональне використання природних цілющих ресурсів водойми, а також збільшить загалом приплив туристів до регіону.

"Збереження унікального природного родовища лікувальних ресурсів Куяльницького лиману вимагає системного підходу, який може бути реалізований шляхом створення і забезпечення функціонування курорту державного значення", – йдеться в пояснювальній записці до закону.

В Одеській ОДА впевнені, що новий статус піде на користь лиману.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Це рішення – не просто формальність, а старт розвитку унікальної туристичної перлини. Ми просто зобов'язані скористатися наявними можливостями Куяльника", – підкреслив губернатор Максим Степанов.

Екологи припускають, що виділення чітких санітарних зон допоможе не тільки бізнесу, а й природі регіону.

"У першій, найсуворішій охоронній зоні – сам лиман і 100-метрова смуга: заборонена будь-яка діяльність, крім санаторно-курортної, рекреаційної. І загальна площа цих зон становить понад 2200 квадратних кілометрів. Вони простягаються на північ області до Подольська – на всю водозбірну площу Куяльницького лиману", – пояснив нам ректор Одеського екологічного університету Сергій Степаненко.

За його словами, в цих зонах забезпечується максимальна охорона навколишнього середовища, зокрема для того, щоб до водойми потрапляла виключно чиста прісна вода.

"Тепер є законні підстави вимагати дотримання норм. Шкідливі виробництва повинні бути винесені (за межі охоронної території. – Авт.), або там повинні бути такі очисні споруди, які б дозволяли не завдавати шкоди", – додав наш співрозмовник.

Тим часом група екологів, які домагалися створення на лимані національного природного парку, продовжують наполягати на своєму, побоюючись, що статус держкурорту може лише погіршити ситуацію.

"Закон ухвалений, через два-три місяці можна виїхати в верхів'я лиману, де до нього впадає річка Куяльник, і подивитися, чи приберуть дамбу і кар'єр, які там є. Якщо приберуть, значить, дійсно почався процес відновлення, якщо ні – це просто декларація , комусь дуже вигідна", – вважає еколог Іван Русєв.

Як він пояснив нам, статус національного природного парку міг би забезпечити комплексну охорону природи лиману, тоді як курортна діяльність може не мати єдиного початку і бути дещо хаотичною.

Нагадаємо, в солоних водах лиману мешкають рідкісні мікроорганізми, які беруть участь в утворенні лікувальних грязей і потребують захисту від вимирання.

"Будь-яке використання передбачає і природоохоронний аспект, і районування. Сенс його в тому, щоб ми чітко розмежували функціональне призначення територій, де що можна і не можна робити. Рекреація часто несумісна з охороною природи, адже саме людська присутність є фактором занепокоєння і для рослин, і для тварин, і для мікроорганізмів", – вважає кандидат біологічних наук Володимир Немерцалов.

ПОТЕНЦІАЛ ЗДРАВНИЦІ

Куяльницький лиман має великий потенціал, якщо вибудувати відповідну інфраструктуру, вважають туроператори.

"Було б логічно підняти насамперед санаторії та налагодити все так, щоб навіть іноземні туристи їхали до нас лікуватися. Тут же курорт не в плані відпочинку, а в плані оздоровлення, і всі природні можливості є для цього. Інфраструктурні можливості наразі погані, але якщо знайдеться інвестор або держава підтримає, можна зробити лікувальну базу європейського рівня", – вважає турексперт Ганна Журавська.

Раніше ми писали, що Куяльницький лиман на Одещині став курортом державного значення – відповідне рішення прийняла Верховна Рада. Були затверджені межі курорту і зони санітарної охорони.

Також нагадаємо, що Куяльницький лиман змінив колір на рожевий, а екологи стверджували, що це свідчить про його "вмирання".

Крім того, ми повідомляли про те, що Куяльницький національний природний парк охоронятиметься відповідним законом.