В Одесі обговорили "групи смерті", що штовхають підлітків на суїцид: як уберегти дитину

В Одесі силовики, чиновники і рятувальники обговорили план запобігання масових суїцидів серед підлітків, пов'язаних з "групами смерті". З початку року троє підлітків намагалися покінчити з життям. Про це повідомила прес-служба ГУНП в Одеській області.

Представники Головного управління Нацполіціі в Одеській області, облдержадміністрації, соціальних служб, Головного управління ГСЧС України в Одеській області, Департаменту освіти і науки міськради розповіли, як уберегти дитину від "груп смерті".

"З початку року на території Одеської області не зареєстровано жодного випадку вчинення суїцидів дітьми, однак мали місце три спроби суїциду. В основному, покінчити з життям намагалися діти у віці від 12 до 17 років", – розповів начальник відділу ювенальної превенції ГУНП в Одеській області полковник поліції Віталій Капуляк.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами поліцейських, як правило, діти завдають самоушкодження через проблеми в особистому житті і маніпуляції батьками.

Фото: od.npu.gov.ua

З дітьми, які вчинили спробу суїциду, з їх батьками і вчителями проводяться профілактичні бесіди, під час яких відзначаються можливі причини такої поведінки дитини.

Крім цього, працівники ювенальної превенції постійно співпрацюють з кіберполіцейськими, щодня моніторять групи, які спонукають дітей до самогубства і нанесення тілесних ушкоджень.

Поліцейські виявили трьох одеських підлітків, які перебувають в "групі смерті". Крім того, знайдено одного підлітка, який завдав собі надрізи і рани, характерні для учасників суїцидальних груп. Зараз встановлюються обставини отримання дитиною цих тілесних ушкоджень і місцезнаходження адміністратора групи в соцмережі, що давав завдання нанести порізи.

"Всього зараз діє 91 така група, 34 з них вже заблоковані. Пошук потенційних жертв цих груп і робота по встановленню їх IP-адрес з метою блокування не припиняється", – розповів начальник Причорноморського управління кіберполіції Юрій Виходець.

Нагадаємо, в соцмережах з'явилися групи, в яких кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства. Відомо, що фанати таких спільнот називають себе китами, тому що тварини асоціюються у них зі свободою. Як повідомляє департамент кіберполіції України, у всіх шанувальників "моря китів" і "тихих будинків" на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

Суть ігор в тому, що підліток вступає в певні групи в соцмережах і виконує по команді куратора кілька завдань. Завдання різні і майже завжди пов'язані з каліцтвами або небезпекою – вирізати лезом на руці малюнок, пробігти перед поїздом, зайти вночі в занедбане приміщення і т.д. Весь процес знімається на відео (потім злочинці продають ці записи тематичним порталам). Фінальний наказ – вбити себе. Часто, якщо дитина відмовляється, злочинці обчислюють IP-адреса учасника та кажуть йому, що за це боягузтво доведеться відповісти його рідним.

Відзначимо, раніше психолог дала кореспонденту "Сегодня.ua" 7 порад, як уберегти дитину від участі в таких групах.

1. Задайте дитині нейтральний питання – мовляв, чув / -а, що зараз популярна якась гра "Синій кит". І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо він нічого про неї не знає – добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ньому цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ньому повно подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина вже в грі. Також має насторожити, якщо син чи дочка розказують про подружці, яка бере участь в грі – цілком ймовірно, що він бреше і грає сам.

2. Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, що загрожує їхнім рідним, швидше за все, хворий і живе в іншому місті або навіть країні. І його завдання – не вбити батьків, а змусити дитину виконати його волю. Дітей таке дуже протвережує! Розкажіть їм, що на маніпуляції "ведуться" всі – скільки дорослих несуть всі свої заощадження шахраям, які телефонують їм серед ночі і кажуть, що їхні близькі потрапили в біду! Покажіть дитині, що всі уразливі – для нього дуже важливо почути це від авторитетного дорослого.

3. Завдання вашої розмови – навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.

4. Багато батьків в паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною – забрати телефон, закрити будинку і т.д. У цьому теж немає сенсу – в XXI столітті підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет і доступ в мережу. Чим більше його обмежувати – тим більше способів обійти заборони буде знаходитися. Ваше завдання – не контролювати, а дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховував її до останнього.

5. Зараз як ніколи важливий емоційний зв'язок з дитиною. Більше обіймайте його, розповідайте, що в його віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його "ідеальні" батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших. Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть його говорити з тим з дорослих, кому він довіряє – шкільним психологом, родичем і т.д.

6. Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри – той випадок, коли вторгнення в приватне життя сина чи дочки виправдані. Переглядайте їх телефони та сторінки в соцмережах – але тільки так, щоб він не дізнався про це! Якщо розумієте, що дитина таки в грі, Боже вас збав його лаяти.

7. Проявіть інші емоції – заплачте, покажіть, як сильно ви засмучені і як за нього хвилюєтеся. Обов'язково підключайте тата – в такій ситуації чоловіче слово сильніше "мамського". У розмові з дочкою батьку треба знайти, за що її похвалити, а з хлопчиками краще говорити в дусі "Давай поговоримо як чоловік з чоловіком, що ми (саме ми!) Можемо зробити в цій ситуації". Якщо тата немає, попросіть поговорити того, кому дитина довіряє – дядька, чоловіка сестри і т.д.