Життя моряка: які пірати найнебезпечніші і чому українські продукти – найкращі

<p>Фото: з архіву А. Стовманенко</p>

<p>Фото: з архіву А. Стовманенко</p>

<p>Фото: з архіву А. Стовманенко</p>

<p>Фото: з архіву А. Стовманенко</p>

<p>Фото: з архіву А. Стовманенко</p>

<p>Фото: з архіву А. Стовманенко</p>

<p>Фото: з архіву А. Стовманенко</p>

<p>Фото: з архіву А. Стовманенко</p>

1/8

Старший помічник Андрій Стовманенко, уродженець Іллічівська Одеської області, в морі – з 2001 року, а на іноземних судах або, як кажуть моряки, "під прапором", працює останні дев'ять років. За цей час Андрій встиг побувати у всіх океанах, крім Північного Льодовитого, і на всіх континентах, окрім Австралії. А його перший рейс був в Індію.

"Як правило, перші рейси найважчі, – розповідає Андрій. – Молодим морякам доводиться йти в низькосортні компанії – через відсутність досвіду в інші не беруть. Ось і доводиться працювати на старих судах без кондиціонерів і будь-якого іншого комфорту. У свій перший рейс я на такому старому судні слідував до Індії, потім в Росію і назад, в Україну. Найскладніше було звикнути до клімату. Адже в Україні було досить прохолодно, а в Індії – нестерпна спека".

Зараз старпом працює на танкерах, до цього спробував себе на універсалах і сухогрузах. "Бути моряком важко. Доводиться бути тривалий час в розлуці з сім'єю. Крім того, це зміна клімату, їжі, часта зміна людей, замкнутий простір, залізо навколо. Зараз простіше переносити плавання завдяки сучасним технологіям: хтось спілкується по відеозв'язку з рідними, хтось грає в ігри, хтось займається спортом, якщо на борту є спортзал", – зізнається моряк.

А по поверненню морякам у міській метушні доводиться навіть заново звикати до світлофорів – адже на адаптування до "земного" життя необхідний час. Ще складно сприймати новини. "На судні ми отримуємо новини, але з одного джерела і тільки самі основні. Непросто потім впоратися з потоком інформації на березі", – зізнається він.

"ПРИГОДИ НЕ РАДУЮТЬ". Незважаючи на те, що наш герой з дитинства мріяв бути моряком і зачитувався книжками про пригоди, Андрій б не хотів, щоб його син пішов у море. "Зараз у цій професії немає місця романтиці. При нинішніх технологіях від капітана і команди залежить не так багато. Це раніше потрібно було взяти вантаж і доставити з точки "А" в точку "Б", а зараз треба доставити вантаж і ні з ким не посваритися", – зізнається Андрій.

А ось пригоди, про які ми так жадали дізнатися, в реальному житті моряків аж ніяк не радують. "Хочеться без них працювати", – сміється старпом. За його словами, навіть шторм – це штатна ситуація для моряка, хоча й небезпечна. "Зараз я працюю на великих суднах, розміри яких можна порівняти з майже з трьома футбольними полями. І правильно управлятися з ними в шторм – дорогого коштує", – зізнається співрозмовник. Втім, найнебезпечнішими залишаються зустрічі з піратами. "Одного разу ми йшли в Західну Африку. Для цього довелося обмотати пароплав колючим дротом і взяти на борт кілька автоматників", – згадує помічник капітана. До речі, західно-африканські розбійники, хоча і менш відомі, але набагато небезпечніші за сомалійських – за шість років вони захопили 291 судно, а сомалійці тільки 107. Нападають вони виключно на танкери, що перевозять нафтопродукти.

Сім'я і близькі – не єдине, за чим сумують в рейсі. Наш співрозмовник зізнався, що в будь-якій країні продукти набагато гірші, ніж в Україні. "Овочі пластмасові, м'ясо несмачне, а хліб – з терміном зберігання в дев'ять місяців. Він може тижнями стояти на столі і навіть не черствіти", – розповідає моряк і додає, що повертаючись на батьківщину, першим ділом налягає на оселедець.

За 14 років Андрій встиг попрацювати з різними екіпажами. Зазвичай в офіцерському складі – вихідці з країн СНД, а рядові члени команди – китайці та філіппінці. "Найпростіше працювати з чехами, словаками – у нас багато спільного в менталітеті, традиціях. А ось з китайцями трапляються складності – у них дуже погана англійська, і вони часом відмовляються слідувати міжнародним стандартам", – розповів моряк.

ПРОГРЕС. Сучасні судна вражають не тільки розмірами, а й технічним забезпеченням, яке допомагає морякам. Ось тільки для роботи треба добре знати англійську мову – адже на ній всі інструкції.

СТИХІЯ. Навіть найсильніший шторм у морі – це штатна ситуація, при якій не можна губитися, а треба впоратися, зберігаючи холоднокровність і спокій. І прикладом тут для всіх служать капітан і його помічники.

ДИВА ПРИРОДИ. Часом моряки можуть кілька місяців не ступати на землю, слідуючи з порту в порт. Тим не менш, морські пейзажі завжди можуть порадувати морськими дивами: зграями дельфінів або океанських птахів.