Зробити стартовою
26,03
29,2
РУС

День в музеї пива і самогону: алкоголь з чайника, "друковані" пляшки і келих від Гітлера

Ми побували в єдиному в Україні музеї пива і самогону

Фото: Сергiй Ревера

Полтаву зараз можна по праву назвати однією зі столиць пивоваріння в країні. А все тому, що місцевий підприємець Василь Кожан ось уже більше десяти років не тільки варить пиво для власного ресторану, але і збирає по всій Україні і за її межами все, що пов'язано з історією пива та самогоноваріння. Спочатку експонати купував в якості декору для свого ресторану-пивоварні – центру відпочинку в Полтаві. Але з часом їх стало так багато, що довелося складати у власному гаражі, а коли речі перестали поміщатися і там, побудував єдиний в країні музей пива та самогону. Відкрився він в квітні цього року в невеликому селі Абазівці під Полтавою.

"Відідеїствореннямузеюдоїїреалізаціїминулоблизько7років.Експонатизбираввсюди:їздивназльотиантикварівіблошиніринки,навжезакритіпивзаводи,наякихкупувавобладнання.Такожвідвідувавкраїни,якіславлятьсясвоїмпивоварінням,ізнаходивекспонатитам.Заразлюдизнаютьпромоє захопленняічастосамідаруютьменіречідляколекції",-розповідаєісторіюствореннясвогодітищапідприємець.

Анапитання,чомумузейіпива,ісамогону,відповідаєтак:"Процесистворенняцихнапоївдужесхожітехнологічно",іуточнює,щоне займаєтьсяпропагандоюсамогоноваріння-мовляв,цепросточастинаісторії,про якуне можназабувати.

Музейзовсім невеликий-всьогодвікімнати.Затеекспонатівтутблизько 1000,івонизаймаютьвесь вільнийпростір:буквальновідпідлоги і до стелі.Першакімнатаприсвяченапиву,друга-самогону.

Початок: цеглини від пивоварень

СвоюколекціюВасильКожанпочавзбиративбуквальномусенсіпоцеглинці.Колитількизбиравсябудуватиресторан,вирішив,щодобребулоб,щобвйогостінахтежбулачастинкапивоварногомистецтва.Такнародиласяідеязнайтицеглини,зякихбулипобудованістаровинніпивоварні.

"Найпершіяособистокупив,завантаживнавласнийавтомобільіпривіззі Львова,-згадуєпідприємець.-Потімвжещосьменідарувалидрузі,щоськупувавсам,щосьнавітьзмінював.Тепертутєцеглиниз усіхкуточківУкраїниінавітьЄвропи.Особливопишаюсяекземплярами,зякихбувпобудованийпивоварнийзаводКочубея,щопрацювавунастут,наПолтавщині,вДиканьці".

Удизайніполтавськогоресторану-піцерії-пивоварнічіткопростежуєтьсябаварськийстиль:натуральніматеріали,темнедерево.Родзинкаінтер'єру-аркибілястоликіввідвідувачів,вякихможнапобачитивідкритіцегляністіни,денацеглинахстоятьклеймаіз зазначенняммісцяічасуїхвиробництва.Скільки коштуєтакийраритет,ВасильКожанзамовчує.Анаінтернет-барахолкахможназнайтиподібніцеглиниподужерізними цінами:від15-20гривеньдо100доларівзаштучку.Ціназалежитьвідвіку,розміруістануекспоната.

Такожвзалахрозмістилисяневеликіелементиколекції,які не буливосновномумузеї,-кранидо бочок,пляшки,келихи.Барнустійкуприкрашаєстаровиннакасазвеличезнимилатуннимиважелямиінаборомцифр.

Васильзізнається:чим більшевсімцимзаймається,тимцікавішестаєітимбільшейогоцезатягує.Алез'являютьсяісвоїскладності-аджечим більшеречейвколекції,тимскладнішезнайтищосьдійсноунікальне.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Натуральна старовина: ніякої реставрації

Васильзізнається:загроші,витраченінахобі,можнабулобкупити неоднуквартирувстолиці.Алевпевнений,щозберегтитакуколекціюдлянащадківдорогогокоштує.Експонатипринципово нереставруютьіне чистять-щобвідвідувачіпочувалистаровину.Головнагордість-старовиннакнигатехнолога-пивоваракінцяXIXстоліття,вякійу всіхподробицяхрозповідається,яків чомуваритипивота іншіхмільнінапої.Цене тількиекспонат,алеінавчальний посібник-зрецептамита рекомендаціями.

"Яїїдужедовгошукав,цевеличезнарідкість!Обов'язковобудемовикористовуватирецептиітехнології,описанівційкнизі.Меніподобаєтьсяекспериментувати,відтворюватистаровинні,вжезабутінапої",-пояснюєпивовар.

Цікавить Василя Кожана та козацький побут: що їли козаки, з чого пили, як готували. Наприклад, в музеї можна побачити величезний казан, у якому на Січі варили куліш і пиво, мідний пивний кухоль і величезну глиняну трубку. Вона важить близько кілограма: її навіть порожню важко в руках утримати.
Один з цікавих експонатів – мишоловка, яку встановлювали на складах солоду, щоб захиститися від гризунів. З закритого рівненського пивзаводу привезли деякі лабораторні інструменти і навіть журнал перевірок якості продукції. Сюди часто приїжджають іноземці, дарують подарунки. Наприклад, презентували пивний кухоль з німецькою свастикою – з пабу, в якому свого часу бував Гітлер, для німецького керівництва і були зроблені ось такі особисті пивні келихи.
Є у колекціонера і свої табу – він категорично не сприймає ніякої зброї:

"Менічастопропонуютькупитишаблі,ножі,пістолети,алеязавждивідмовляюся.Те,щозабралоулюдейжиття,мені непотрібнонавітьдаром".

1305060

Гордість і навчальний посібник. Книга пивовара кінця XIX століття

Еволюція бочки: від дубу до алюмінію

В "пивному" відділі музею виділяються різні пузаті бочки, в яких зберігали пиво. Важкі і великі, дубові, з клеймами царських постачальників ... Деякі – величезні, з місця не зрушиш, інші маленькі – похідний варіант, можна взяти під пахву і піти до сусідів. Можна побачити тут і "прабабок" сучасних кегов з легкого алюмінію. У 60-ті роки минулого століття користувалися тільки ними. Тут же паровий прилад для дезінфекції зсередини. А у дворі, біля входу в музей, – раритетна автобочка з промовистим написом "Пиво". Саме до такої збиралася величезна черга радянських людей з трилітровими банками в авоськах або з алюмінієвими бідончиками, які тут також представлені. Але якщо наше старше покоління добре розуміє, що це, то іноземцям та 20-річним доводиться буквально на пальцях пояснювати, як саме радянська людина могла купити собі пиво. Але найбільша гордість колекції Василя – річ, про необхідність якої не замислюєшся спочатку: помпи, за допомогою яких пиво перекачували з різних ємностей або набирали в стакани гостям. У їх пошуках довелося об'їздити всю країну.

Цінна тара: пляшки по 100 доларів

Зварити пиво – половина справи: його потрібно ще й розлити, і красиво упакувати. Колекціонери буквально полюють за старовинним склом, адже цього крихкого товару до нашого часу дожило дуже мало. Абазовській колекції пивних і горілчаних пляшок і келихів позаздрить, напевно, будь-який музей алкоголю в світі. Найцінніший експонат – пляшка, на якій є клеймо "Золота медаль" від місцевої диканської пивоварні Кочубея. Раніше етикетці не клеїли, клеймо видувають безпосередньо на склі. Також тут велика колекція самих різних пивних бокалів. Найвпізнаваніші – з написом "Полтава": радянські відрядження привозили їх в якості сувенірів. Колекціонувати старовинне скло – дороге задоволення: за раритетну пивну тару можуть попросити від ста доларів і більше. Були випадки, коли під час продажу іншої колекціонер буквально намагався вихопити раритет з рук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Для самогону: корито і чайник

Перше,щокинулосявочів"самогонному"залі,-великедерев'янекорито-"ночви"."Аякевономаєвідношеннядосамогону?"-питаю.Виявляється,вньому нетількипралиікупалидітей,алевньогожнатиралибурякнавеликихтерках,щобзробитизакваску-"бурячанку"-длясамогону.

Звичайнож,великачастинаекспозиціївідведенасамогоннимапаратів.Їхтутбільшетридцятип'яти-від"інтелігентних",зкаструльокічайників,допрактичнопромисловихгігантівзвеличезнимибочками,вякихможнабулонагнати"оковитої"навеликусільське весілля.

Єтутімікроапаратикиздвохгранчаків,за допомогоюякихув'язненівтюрмахтакожзаймалисясамогоннимпромислом.Такожможнаподивитисянаграфіни,зякихбулоприйнятопитипід чассвяткування,івійськовіфлягизрізнихкраїн,вякихносилизовсімне воду.Не забулитутіпроантиалкогольнукампанію:вонапредставленарізнимипропагандистськимиплакатами.

Історичне місце

Село для музею було обрано не випадково. Раніше в Абазівці жив дуже впливовий і багатий чоловік – Михайло Васильович Абаза. У нього були свої пивоварня і винокурня, де гнали самогон. Це місце було настільки популярним, що до нього приїжджали в гості зі всієї Імперії. Якийсь час тут гостював навіть сам Тарас Шевченко. За легендою, у поміщика був величезний будинок на 157 кімнат і парк, де посередині ставка була альтанка. Його красуня-дружина вирощувала в саду червоні і чорні троянди. Природно, після революції все господарство було зруйновано. Василь Кожан каже, що, коли дізнався цю історію, йому захотілося все відновити і побудувати свій музей саме тут. Екскурсія коштує 25 гривень, за дегустацію потрібно заплатити ще 150 грн.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " День в музеї пива і самогону: алкоголь з чайника, "друковані" пляшки і келих від Гітлера". Інші Інші регіони дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Лось Олена

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь