Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Куди йдуть зневірені і чому Бог не прощає самогубство

4 червня 2016, 07:30

Ярослава Корнєєва

Що говорити людям, які не хочуть більше жити

Вихід, який не вихід.

Вихід, який не вихід.

Часто на духовні бесіди зі священиками приходять люди зневірені або близькі тих, хто зважився накласти на себе руки. Чому так відбувається, що говорити людям, яким набридло жити і чому самогубство є найстрашнішим гріхом – про це ми поговорили з намісником Києво-Печерської лаври митрополитом Павлом.

                                                                                                                    НІЩО НЕ ВИПАДКОВО

- Владико, коли в країні криза, багато хто позбувся роботи, у когось близькі загинули на війні, люди впадають у відчай. Як можна зупинити відчай?

— Впадають у відчай ті люди, які не мають надії на милосердя Боже і не пам'ятають про те, що Бог турбується про кожну людину, прагнучої Його святої допомоги. До нас в Лавру зараз приходять люди в крайньому розпачі, готові навіть на ганебну смерть – самогубство. Людина, що йде на війну, надихає себе силою надії, так і ми не повинні падати під ярмом тяжкого життя, тому що все в житті продумано. За промислом Божим. Тільки зрозуміти промисел Божий вкрай складно. Щоб зрозуміти, для чого прийшла біда, потрібні роки, деколи десятиліття.

Думаєте, 1917 і потім 70 років гонінь на віру були випадковими? Ні звичайно. Імператорський двір відступив від істини, тому Господь послав таку владу, яка знищила, за всіма підрахунками вчених, близько 100 млн чоловік! Але це з людської сторони. А з боку духовної що сталося? Церква Небесна наповнилася спадкоємцями, про яких Господь говорив, що для них приготовлено Царство небесне.

Тому сьогодні, дорогі брати і сестри, як би не було важко, не допускайте навіть думки про самогубство, немає важче цього гріха, важчого й ганебного, бо суїцид – це боягузтво. Людина, яка накладає на себе руки, отруює своїм гріхом весь рід. Його не можна відспівувати, за нього не можна молитися. Раніше їх навіть не дозволяли ховати на кладовищах, тому самогубців ховали по ямах, в сміттєвих відходах. Словом, це була страшна ганьба.

- Чому суїцид – це ганьба? В миру вважається, що це навіть ознака сили – людина, мовляв, зважилася на такий крок.

- Ганьба, тому що виходить, що людина свій гнів неправедний викидає праведному судді – Господу Богу, який постраждав за нас з вами. Потрібно терпіти до кінця, які б не були випробування. Ми повинні працювати і сподіватися на волю Божу. Сьогодні суспільство втратило праведний спосіб влади, помазаників Божих. Замість них ми бачимо від влади тільки бажання перетворити народ в рабів, позбавити ґрунту під ногами, посіявши ненависть і ворожнечу. Однак... будь-яка влада – від Бога, і цю владу ми отримали від нарікання та невдоволення життям.

Так що самогубець – це, прости Господи, слабак останній, адже він боїться вийти на передову.

- Але ось він виходить на передову – і стрибає з моста ...

- Ну і що? Стрибнув з мосту і вбився, а далі що? Пекло. Інша справа, коли людина з молитвою проходить всі випробування... У нас був архімандрит Єлівферій, Царство йому Небесне. За 76 років не прийняв жодної таблетки, ні уколу... Коли біль ставав нестерпним, він брав чотки і молився: "Господи, помилуй! Господи помилуй..." Ось це воїн! Ось це сила. А стрибнути з моста або наковтатися таблеток – хвилина-дві. Людина, що так чинить, є останнм боягузом і невігласом, слабак, який злякався виклику ворога і сховався за диявольською спиною. Точніше, попереду такої людини стоїть один біс, який говорить, "що це сила", а другий стоїть ззаду, переконуючи, що "іншого виходу немає". Саме тому люди, які сказали, що зроблять самогубство, таки дійсно його здійснюють – диявол не відступає. Тільки самогубство – це боягузтво. Це те ж саме, що на війні, коли на тебе наступає ворог, вистрілити в себе – що в цьому геройського?

Реклама

- Що відповісти людині, який говорить: "Я не хочу більше жити?".

- Потрібно запитати, від чого він втомився. Від яких проблем?

- Він почне перераховувати всі проблеми свої...

- Добре, нехай перерахує. Тільки навіщо Бог допускає біди і проблеми? Щоб ми не несли їх у Вічність. Як би не було страшно і важко жити – в пеклі ще страшніше і важче, навіщо туди поспішати? Якби людина могла побачити загробне життя, вона би жахнулася. Мій батько покійний бачив, тому терпів до останнього дня всі тяготи і випробування.

Я радив би прочитати житіє Лазаря Чотириденного і преподобного Афанасія Печерського. Лазар, коли його запитували, коли він чотири дні був у гробі, що він бачив, сказав: "Одне скажу: навіть страшно згадувати, що я бачив в пеклі!" Або згадаймо історії преподобного нашого Афанасія Затворника, нетлінні мощі якого знаходяться в Ближніх Печерах. Він помер, але братія забула про нього і не поховала. На те була воля Божа, тому що коли згадали і прийшли на те місце, преподобний Афанасій знову був живий і розповів про те, що бачив протягом трьох днів. Ми не можемо фізично показати, але є багато прикладів подібних свідчень в Церкві.

В тренді
Порошенко про "формулу незалежності": в українців є проблема

— Сам Христос-рятівник описував пекло як: "Там буде плач і скрегіт зубів"...

- Словом, краще вже тут перетерпіти всякого роду страждання, муки, образи – і ти удостоїшся вінця нетлінного. Христос не мав потреби ні в чому, але Він страждав і прийняв смерть заради нас. Він дав нам приклад терпіння, і ми, як діти його, повинні наслідувати його приклад. Тому що там, де Христос, там Істина і життя вічне.

- Днями чула, як школяр років 15-ти розповідав про свого друга, у якого нав'язлива ідея – мучити і вбивати інших людей, а потім убити себе. На фразу ж про Бога, він відповідає: ваші казки про пекло – вигадки, мовляв, що я хочу, те й роблю. Школяр питав поради – що відповісти на подібні слова?

- Я б порадив дорослим людям взяти такого хлопчика і поставити біля вогню. Так, щоб вогонь палив з усіх чотирьох сторін і зверху теж. Нехай він відчує це тут на землі, тоді точно забуде і свої слова огидні. Сказати: ти хотів вогню – спробуй, як тобі? На жаль, дитина ця може наробити багато біди. Це вже виплодок пекла, нещасні його батьки. Я знаю, що таке побувати 2,5 години в вогні – коли в нашій келії в духовній семінарії сталася пожежа. Мене Господь зберіг неушкодженим, але я нікому б не побажав і п'яти хвилин знаходитися у вогні. Ось цього хлопчика, мабуть, потрібно лікувати таким шляхом. Або підвести під доменну піч і сказати: "Це ось тобі пекло, про яке говорять". І ближче його туди, щоб відчув – тоді він зрозуміє. 

                                                                                                                     ВИКЛИК БОГУ

- Чому самовбивць не відспівують?

- Тому що вони відмовилися від свого Творця.

- Тобто навіть убивць, перелюбників можна ховати на кладовищі, а самогубців – не можна? Де ж тут логіка?

- Перелічене вами – пристрасть, а самогубство є виклик Богу. Це те ж саме, що і питання: чим відрізняється Каїн від Авеля? Авель постраждав невинно, а Каїн убив образ Божий. Одержимі люди здійснюють самогубства, але є така особливість – жоден самовбивця не скоїв убивство в хрестику. Чому? Здогадайтеся самі.

                                                                                                                    ІНТЕЛІГЕНТ – ХТО ЖИВЕ ЗА ЗАПОВІДЯМИ

- Владико, поети, письменники і взагалі творчі особистості з тонкою душевною організацією найчастіше схильні до самогубств, скажімо, той же Єсенін. Чому?

- Я не скажу, що це творчі люди. Для мене творчі люди – це Антоній, Феодосій, єгипетські старці, священномученик Володимир. А ось більшість поетів і письменників, вибачте, шантрапа безбожна. Ви прочитайте сьогоднішні вірші. Це творчість? Послухайте сьогодні музику. Музика покликана наставляти людину до покаяння. Коли я чую духовий оркестр, скрипку, гітару, віолончель, я завжди уявляю Творця. І хто думає, що він інтелігенція, бо щось там написав чи прочитав... Інтелігент – це людина, що дотримується заповідей Божих. Це культурна людина, яка не скаже мату; хто не створить спокуси; хто знає дійсно класиків Святого Письма. Я не кажу, що у Єсеніна погані вірші! Але Господь дав людині розум, щоб славити Бога, а не славити себе. Дивіться, хто зробив революцію в 17 році? Діти великих єврейських богословів. Чому? Тому що вони були людьми невіруючими, хоча і з віруючих сімей... І сьогодні багато таких. Хоче кожен собі слави. Коли у святителя Луки Войно-Ясенецького запитали: "Професор, скільки ви порізали сердець і мізків, ви десь бачили Бога?" Він відповів: "Не бачив. Але я багато оперував на мізках і, відкриваючи черепну коробку, ніколи не бачив там також і розуму. І совісті там теж не знаходив". Якщо тобі Господь дав розум, ти все одно не світліше Творця. Запам'ятай, глина: прийде час, і всупереч твоїм бажанням, яким ти не був розумним, ти помреш, і куди ти повернешся? В землю, з якої узятий..."

new_image2_97

Цифри. Творчі люди більше за інших готові до суїциду.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...