На лідерство в освоєнні Місяця тепер претендують Китай, США, Росія і Японія

У 1960-1970-і роки боротьба наддержав створила, як не дивно, грунт для проривів у науці і техніці. Так, розвиток ракетної зброї проклав дорогу в космос. Вихід об'єкта на орбіту означав: країна здатна не тільки мирний супутник запустити, але і на територію ворога атомну бомбу закинути. Втім, крім демонстрації сили, освоєння космосу мало величезний пропагандистський ефект. Капіталізм і соціалізм буквально кричали: "Наші інженери і вчені кращі! Промисловість і економіка могутніші!".

Після першого радянського супутника і польоту Гагаріна американцям, щоб зберегти обличчя, потрібен був не менш вражаючий успіх. Такою стала перша висадка астронавтів на Місяць і пішли за нею 5 пілотованих місячних експедицій. СРСР відповів конкуренту місіями двох місяцеходів. Але потім місячна гонка стала стихати і зійшла нанівець. По-перше, вона обходилася надто дорого навіть для таких потужних економік, якими були радянська і американська. По-друге, пропагандистський ефект польотів на Місяць також перестав виправдовувати витрати. Експедиції до супутника Землі вчені та чиновники від науки засунули в найдальший кут і зайнялися іншими завданнями.

XXI СТОЛІТТЯ: ІНШИЙ ЧАС, ІНШІ ЦІЛІ

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Період застою у вивченні Місяця закінчується. Пов'язано це не тільки і не стільки з новими можливостями ракетно-космічної техніки. Якщо говорити відверто, нічого принципово нового не з'явилося, хіба що модернізується вже створене. Втім, прогрес в автоматиці і системах управління підвищив роль роботів. Тим більше що на Місяці ними можна керувати з Землі в режимі реального часу.

Дослідження останніх десятиліть показали: на супутнику є вода у вигляді льоду. Це тим більше дивно, що в пробах, доставлених астронавтами і радянськими станціями, вода була в мінімальних кількостях. Поки немає однозначної відповіді на питання, скільки на Місяці цієї найважливішої речовини, але найближчим часом ясність з'явиться. По ідеї наявність води помітно спрощує будівництво постійних баз, адже її не потрібно доставляти з Землі. А сучасні системи очищення дозволяють витрачати рідину вельми дбайливо. Але критики заявляють, що особливо зекономити не вийде – все одно основний обсяг перевезень становитиме різне обладнання.

ХТО ПЕРШИЙ. Зараз все більше говорять про високий вміст в місячному грунті ізотопу гелій-3, який розглядається як ідеальне паливо для термоядерних реакторів, поява яких очікується ось-ось (правда, така ситуація тягнеться вже з півстоліття).

Одним словом, всі ці обнадійливі дані змушують держави ворушитися. Згадайте, як складалася обстановка в Арктиці і Антарктиді: той, хто не поскупився першим добре вкластися в вивчення і освоєння полярних зон, сьогодні має перевагу на розробку родовищ, та й взагалі диктує правила гри.

ДЕЩО ПРО НАЦІОНАЛЬНІ АМБІЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТИ

Півстоліття тому ситуація виглядала просто і зрозуміло – космічні плани двох наддержав були здебільшого засекречені, і громадськість просто ставили перед фактом запуску, а потім пояснювали, що станція або астронавти повинні будуть зробити. Потім гравців у місячній гонці стало більше, вони перестали "секретничати" і говорять про свої плани на десятиліття вперед.

КИТАЙ. Азіатський дракон, що набирає силу, пішов уже на другий етап китайської місячної експансії – посадку апаратів і доставку місяцеходів. На 3-му етапі (що складається з трьох місій) на Землю буде доставлено місячний грунт. У 2020-2030 рр. відправиться вже житловий корабель. А в середині XXI ст. на Місяці з'явиться база під червоно-зірковим прапором.

США. У 2004 р оприлюднена нова програма освоєння космосу. Одним з пунктів було повернення США на Місяць до 2020 р. Але в 2010 р. Обама заявив: занадто дорого, потрібно економити. США змінили цілі: вони планують висадитися на астероїд в 2025 р. і на Марс в 2030-ті. Тоді ж NASA представило нову ідею: експедиція таких собі роботів-аватарів. Ними будуть керувати через костюми віртуальної реальності.

РОСІЯ. У 2014 р озвучена програма в три етапи. У 2016-2025 рр. до Місяця відправляться три автоматичних станції для вивчення грунту і вибору місця посадки майбутніх експедицій. На 2028-2030 рр. припадуть пілотовані польоти навколо Місяця. Нарешті, в 2030-2040 рр. підошви російських чобіт віддрукуються на місячному пилі. Для місячної програми розроблена і готується до випробувань важка ракета "Ангара".

ЄВРОПА. Програма європейського космічного агентства (ЄКА) "Аврора" передбачала посадку на Місяць автоматичної станції в 2019-му і пілотований політ на Місяць в 2024-му. Але ще два роки тому проект Lunar Lander закрили. "Є багато зацікавлених держав, але у них немає грошей", – сказав керівник німецького аерокосмічного центру Йоганн-Дітріх Вернер.

ІНДІЯ. У планах країни слонів і йогів на найближчі роки – відправка місяцеходу власного або спільного з Росією виробництва.

ЯПОНІЯ. Зараз в розробці знаходиться проект SELENE-2 – відправка місяцеходу. Приблизно в 2017 р. Японія, як і інші учасники гонки, намір до 2020 р. обзавестися місячною базою.

ДЛЯ МРІЙНИКІВ. Фонд X Prize і компанія Google запропонували $ 30 млн приватній компанії, яка до 2016 р. відправить на Місяць станцію з місяцеходом.