Кращий гравець Суперліги Макс Конате: "Стрибок ніколи не "качав"

12 Січня 2015, 12:24

Кращий баскетболіст Суперліги про виклик до збірної, про перше татуювання і про конкуренцію з Сонгайлою

<p style="text-align: justify;">Конате. У Південному зробив шостий дабл-дабл в останніх десяти матчах</p>
Конате. У Південному зробив шостий дабл-дабл в останніх десяти матчах

Перший сюрприз в 2015 році в баскетбольній Суперлізі піднесла "Галичина", яка повернула на тренерський місток наймолодшого наставника Європи Максима Фомічова. 24-річний тренер очолював львів'ян у першому колі, здобувши одну перемогу в 10 матчах. "Це була моя ініціатива. Ми зв'язалися з президентом клубу Олександром Лазорко, і він знайшов можливість повернути мене назад", — пояснив ситуацію Фомічов. А "Галичина" "відсвяткувала" його повернення розгромом від "Будівельника" — 54:98.

Продовжив переможну ходу "Хімік", який виграв 19 зустріч. Жертвою южненців став "Ферро" — 106:63. Проте черговий дабл-дабл зробив лідер Запорожан і кращий гравець чемпіонату Макс Конате. 10,4 підбору за матч зробили колоритного донеччанина, чий батько з Буркіна-Фасо, кращим ребаундером ліги. Також 23-річний новобранець Запорожан займає друге місце в списку бомбардирів — 19,5 очка за поєдинок. Нам з Максом вдалося поговорити буквально напередодні виїзду в Південний.

— Максе, чим пояснюється ваш прорив у цьому сезоні?
— Моя висока результативність — заслуга партнерів. Хлопці довіряють мені, і я намагаюся відплатити їм своєю самовіддачею, борюся за кожен підбір, роблю все, щоб принести користь команді. Мені подобається нав'язувати боротьбу під кільцем, це моє. А другий чинник — тренер "Ферро" Кирило Большаков, який є дуже хорошим фахівцем. Він почав використовувати мене на позиції четвертого номера, де я відчуваю себе комфортно. Завдяки його манері організовувати тренування і вести гру я зумів краще розкритися. Зараз я кидаю багато триочкових. Залишаюся після тренувань і займаюся з тренером індивідуально. Він показує вправи для обігравання під кільцем, наприклад. Не можу сказати, що я задоволений своєю статистикою (посміхається), але радий, що перебуваю на своєму місці і прогресую.

— Частина минулого сезону ви пропустили через травму спини.
— Так, зараз я приділяю спині багато часу, постійно розтягую її, закачувати в тренажерному залі, щоб ситуація не повторилася.

— Минулий рік ви провели у складі БК "Донецьк", який фактично припинив своє існування. Чому перейшли саме в "Ферро"?
— Було кілька варіантів, один за кордоном — Угорщина, але кращі умови запропонував "Ферро", до того ж мені давно хотілося попрацювати з Кирилом Большаковим. Плюс, моя дружина родом із Запоріжжя.

— Ви вже виступали за кордоном — в білоруському "Свислочь".
— Досвід у нагоді, адже там я теж грав на позиції четвертого номера. Але білоруський чемпіонат набагато слабкіше нашого. Там є всього дві команди, які б непогано виглядали в Суперлізі.

— Свого часу ви переїхали до Білорусі, щоб мати ігрову практику. Чому не вдалося відвоювати місце в "Донецьку"?
— На той момент у команди був дуже сильний склад і такі легіонери, як литовець Дарюс Сонгайла, сім сезонів відіграв в НБА. А ми з ним були на одній позиції. У колективі були американці, які провели не один рік в Євролізі. Плюс в тому, що я з ними тренувався і прогресував, але ігрового досвіду в мене не було. Наприкінці минулого сезону я повернувся в Донецьк до Валерія Плеханова, тренеру, який працював зі мною з юнацьких років. Так, я грав частіше, і з'явилася якась упевненість, але стільки часу, скільки в "Ферро", я все одно не отримував.

— Ви часто балуєте уболівальників ефектними слем-данками. А в Матчі зірок в Білорусі навіть виграли конкурс по кидках зверху. Спеціально репетируєте?
— Якщо чесно — ні. Просто у мене від природи такий стрибок, і я його ніколи не "качав".

— З такою грою вам і до збірної недалеко.
— Якщо запросять, буду радий. Але неймовірного прагнення туди я поки не відчуваю. Для мене важливо добре провести сезон у клубі, допомогти команді боротися за медалі. Партнери по "Ферро" — серед кращих гравців ліги. Але наша проблема — маленька ротація. П'ять-шість чоловік грають по 40 хвилин, і це дуже важко. Нам би ще одного-двох чоловік, і ми могли б боротися за медалі.

— Зрозуміло, що Суперліга не межа мрій. Яка ваша професійна мета?
— Поки просто прогресувати, потім виступати в Європі — в Єврокубку, в Євролізі. І постійно зростати. З ким хотілося б зустрітися на одному майданчику? Хотілося б поборотися проти команд з Євроліги — "Маккабі", ЦСКА або "Олімпіакоса". Хотілося б відчути цей рівень.

— Я знаю, що ви любитель татуювань.
— Вони все ростуть і ростуть. Першу набив років у сімнадцять, була присвячена баскетболу. Потім була самурайська маска. А зараз права рука вже повністю забита від кисті до плеча.

Ви зараз переглядаєте новину "Кращий гравець Суперліги Макс Конате: "Стрибок ніколи не "качав"". Інші Новини баскетболу дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Павлова Олена

Джерело:

Сегодня|Спорт

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...