Сергій Ліщук: "Я ж не залишив нашу збірну голою і босою"

15 Липня 2015, 09:24

Дворазовий переможець Єврокубку розповів про ведмедя на майданчику "Валенсії" і чому не зможе жити в Іспанії

<p style="text-align: justify;">Два капітана "Валенсії" Рафа Мартінес і Сергій Ліщук з єврокубків</p>
Два капітана "Валенсії" Рафа Мартінес і Сергій Ліщук з єврокубків

- Я до останнього сподівався, що все-таки зможу виступити на Євробаскеті-2015 у вересні, але травми не дозволяють, – почав 33-річний Ліщук. – Зараз мені треба лікуватися. У понеділок зателефонував тренер збірної Євген Мурзін і сказав, що не приїду.

- Мурзін говорив, що спробує залучити вас до збірної як асистента.
- У нас була така розмова, але я вирішив ще побігати, мені поки рано думати про тренерську роботу. Але навіть у майбутньому не бачу себе наставником. Це важка і невдячна робота, адже програє завжди тренер, а не команда. А я дуже вразливий і не хочу гробити здоров'я.

- Є шанс, що ми ще побачимо вас у першій команді?
- Я ніколи не ховався і не відмовлявся від збірної. Все пов'язано з фізичним станом моїх ніг. Якщо я буду готовий через рік-два, то з радістю приїду.

- Майк Фрателло хотів бачити вас в команді на ЧС-2014. Не шкодуєте, що не змогли виступити?
- Звичайно, хотілося, але я знав, що за станом здоров'я не зможу допомогти збірній, тому навіть не став приїжджати. Але за турніром стежив і переживав за хлопців з Валенсії. У мене до того часу почався передсезонний збір, і вирватися хоча б на один матч в Більбао не виходило. З групи Україна тоді не вийшла, але навіть від іспанців наші хлопці отримували хороші відгуки, і знайомі вітали мене з такою грою збірної.

- Але ви встигли попрацювати з Фрателло перед Євро-2011. Які залишилися враження?
- Важко порівнювати роботу Майка та українських фахівців, адже ті умови, які створили для нього – небо і земля. З приходом Фрателло з'явилися перельоти, хороші готелі та інші блага. Звичайно, він дуже досвідчений і відомий у світі тренер. І так, рівень тренувань у нього був трохи вище, ніж в Україні. Але тут теж зіграла роль хороша матеріальна база – у нього була можливість зібрати такий тренерський штаб.

- Після зльоту збірної з Фрателло перед Мурзіним непросте завдання. Які шанси у нас на Євробаскеті-2015?
- Мурзін дуже хороший тренер, я знаю його особисто. Нехай у нас, можливо, не вийде дістатися до 6-го місця, як в 2013-му в Словенії, але гідно виступити ми просто зобов'язані.

- Зараз ми намагаємося натуралізувати третього американця. Як ставитеся до іноземців у збірній?
- У Європі це вже не новинка. Ми взяли Пуха Джетера – і був результат. І якщо у нас є проблемна позиція першого номера, то чому б і ні. Росія натуралізувала Холдена і виграла Євробаскет. Так чому ми не можемо цього зробити?

- Виникає питання: чому при багатому виборі великих гравців – ви, Кравцов, Зайцев, Лень, Натяжко, Фесенко, Печеров – у нас брак розігруючих?
- Так, це ще один момент, чому я зміг покинути збірну. Адже я не залишив її голу і босу, я знав, що є молоді люди, яким потрібно дати дорогу і які зможуть себе проявити. А з приводу маленьких, можливо, їм не приділяється належна увага ще в дитячо-юнацьких школах. Великому гравцеві що треба: бути важчим, потужнішим, і вже план готовий. А в маленькому потрібно виховувати і техніку, і кидок, і бачення майданчика, і це за рік не поставиш.

- У вас завершився контракт з "Валенсією", де ви провели 6 сезонів. Це рекорд клубу для іноземців. За рахунок чого вдалося прижитися?
- Про це краще питати в клубі (сміється). Але головний ключ до цього – робота, важка, копітка і щоденна. Я знаю, що існує ще везіння, але стільки щастити не може.

- Вас в "Валенсії" спочатку сильно критикували?
- Мені пощастило, що я не знав ні англійської, ні іспанської. Напевно, критикували, але я не розумів. А в останні роки, коли вивчив мову і став все розуміти, думав: Боже, наскільки раніше мені було легше.

- У 2009 році, коли йшли з "Азовмаша", "Валенсія" була вашим єдиним варіантом?
- Коли я йшов з "Азовмаша", знав точно – буду залишати Україну. Чому? По-перше, сталася перша криза і почалися проблеми з фінансуванням, хоча, звичайно, не такі, як зараз. По-друге, розумів, що якщо залишуся, то просто перестану прогресувати. Ця криза допомогла мені зробити наступний крок у кар'єрі.

- За ці роки ви встигли стати віце-капітаном команди. За які заслуги?
- Зазвичай більше двох-трьох років гравці в "Валенсії" не затримуються. А ми з Рафою Мартінесом виявилися довгожителями – відіграли по 4-5 років, от його і призначили першим капітаном, а мене – другим.

- Які були обов'язки?
- Веселив і смішив хлопців, бо Рафа був строгим капітаном, а я – добрим.

- З "Валенсією" ви виграли два Єврокубка – в 2010 і 2014 роках. Який цінніше?
- Кожен дорогий по-своєму, але, напевно, все-таки перший, адже, їдучи з Маріуполя, я сказав, що їду не просто до Європи, а за титулами. І вийшло, що в перший сезон я виграв трофей і підтвердив свої слова.

- Виходить, що двічі взяти Єврокубок простіше, ніж виграти чемпіонат Іспанії?
- Як у футболі, так і в баскетболі, я не знаю, що повинно було співпасти, щоб виграти серію спочатку у "Барселони", а потім у "Реала". Тут потрібно бути командою з іншої галактики.

- З "Валенсією" ви пограли в найпрестижнішому клубному турнірі Європи – Євролізі, але там команда виступала нестабільно.
- У перший раз, коли нас тренував Светіслав Пешич, ми грали дуже добре – дійшли до 1/4-й і лише в п'ятому матчі серії поступилися мадридському "Реалу". Той рік був одним з кращих в моїй кар'єрі. А що сталося з нами в Євролізі в минулому сезоні, і сам зрозуміти не можу.

- Чим вас вразила Іспанія?
- Ставленням до спорту. Там йому приділяється стільки уваги – не тільки професійної, але й масової. Мене це і порадувало, і одночасно засмутило, адже в нашій країні такого немає.

- Арена завжди була забита?
- У залі 8000 місць. Коли приїжджали гранди, то доводилося доставляти стільчики, а на аутсайдерів ходило 5000-6000.

- З будь-якого матчу в Іспанії люблять робити шоу. Яке найбільше запам'ятовується?
- Був випадок, який мене шокував. Ми грали з "Барселоною" і приїхав цирк, дивлюся, а по майданчику ходить живий ведмідь з дресирувальником. Ми були дуже здивовані.

- Ви шість років прожили в Іспанії. Хотіли б залишитися там?
- Там тепло і все мене влаштовує, але я людина домашня, патріот і хотів би жити в Україні. Багато хто цьому дивується і відмовляє, але мені там важко, я не відчуваю себе своїм.

- Ви збиралися відвідати містечко під Валенсією, де всі кидаються помідорами. З'їздили?
- Ще ні, але, думаю, що в мене ще буде така можливість. Зате як тільки виходило, я з партнерами ходив на футбол – і на Лігу чемпіонів, і на чемпіонат Іспанії.

- На вулицях вас впізнавали?
- Ну звичайно.

- Де продовжите кар'єру?
- Я б хотів залишитися в Іспанії, але зараз головне завдання – вилікуватися. Думаю, щось конкретно з'явиться ближче до середини серпня.

- У 2004-му ви брали участь у драфті НБА і були обрані "Мемфісом". Чому з кар'єрою за океаном не склалося?
- Був молодий, недосвідчений. Не було ні агента, ні наставника, які могли б допомогти і щось підказати. Плюс в той час я не був готовий до НБА ні фізично, ні морально, тому, напевно, чогось побоявся. Хоча можна було докласти трішки більше зусиль, щоб туди потрапити.

- У вас маленька донька. Якою мовою вона розмовляє?
- До Іспанії вона адаптувалася швидше за мене. У садочку вона говорить іспанською, а з нами вдома переходить на російську.

- Встигли отримати у Валенсії своє житло?
- Ні. Клуб забезпечував і житлом, і машиною. Мені залишалося тільки грати.

Ви зараз переглядаєте новину "Сергій Ліщук: "Я ж не залишив нашу збірну голою і босою"". Інші Новини баскетболу дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Павлова Олена

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...