Артем Далакян: "Медалі та грамоти не так стимулюють, як гонорари в професіоналах"

Чемпіон світу з боксу Артем Далакян розповів, чому так і не здійснилася його мрія – виступити на Олімпійських іграх. Хоча після завоювання титулу WBA в найлегшій вазі українець перестав переживати, що не встиг щось зробити в любителях. Нагадаємо, що 15 грудня Артем Далакян захищатиме свій пояс в поєдинку проти Грегоріо Леброна.

- Вважається, що коли ти в любителях завоював олімпійську медаль, і бажано золоту, то потім легше стартувати в професіоналах. Ви перейшли в профі в 2011 році напередодні Олімпіади в Лондоні, чому не поборолися за медаль?

- Звичайно, що в любительському боксі Олімпіада – це вершина. Я пробував і йшов до цього. У 2008 році я їздив на ліцензійний турнір перед Олімпіадою в Пекіні і програв. На той момент не доріс в моральному і фізичному плані, чогось не вистачило, не завоював ліцензію і не виступив на Олімпіаді. А до Ігор-2012 на момент мого переходу в профі залишався ще рік, а я просто вже "наївся" любительського боксу. Ти розумієш, що вже все, не хочеш, треба щось змінбвати. Мені запропонували перейти в профі, я погодився і у мене відкрилося друге дихання, з'явилося бажання боксувати. Це інший бокс, все інакше. Гонка ваги, підготовка, все інше, а мені все подобалося, тоді як бокс аматорський "приївся". Перейшовши в професіонали, я пошкодував, що не зробив цього на 2-3 роки раніше. У когось аматорський етап пройшов дуже добре – як у Васі Ломаченка, Саши Усика. Вони вдало підійшли до нього морально і фізично. Я не підійшов, деякі моменти мені заважали, але це моє особисте. Але я радий, що вибрав професійний бокс і домігся результату.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Чому профі кар'єра склалася вдаліше, ніж любительська?

- Мені більше подобається тренувальний процес в професіоналах, подобається підхід до боїв. У тебе є час, ти знаєш, що є три місяці на підготовку до бою, ти планово підходиш до потрібної ваговій категорії. Всі ці моменти мені більше підійшли, ніж любительська кар'єра. Плюс, медалі, грамоти не так стимулюють, як гонорари в професіоналах. Всі дорослі хлопці, у багатьох діти. Коли приїжджаєш додому до дитини, а ти з медалями та кубками (посміхається). Ну, пограється. А грошей на продукти і речі більше не стало. А в професіоналах, якщо ти хороший боксер і можеш це довести, то ти заробиш гроші.

- А відразу в професіоналах теж багато не заробиш. Тим паче, є більш розкручені вагові категорії.

- А в любителях ти взагалі нічого не отримуєш! На початку професійної кар'єри можуть бути гонорари 100-200 доларів за раунд, це вже дещо. Боксер може також бути на контракті, на зарплаті. Зрозуміло, що за 4 раунди ти не заробиш 10 тисяч доларів, навіть 5. Але ти ростеш, ти знаєш, до чого йдеш. Ти дійшов до звання чемпіона світу, ти ростеш, ти хочеш об'єднувати пояси, ось до чого люди йдуть в профі. А в любителях ... Якщо ти чемпіон України – ти отримаєш якусь суму, але станеш дворазовим – і ти не отримаєш більше. Мені професійна кар'єра підходить і фінансово, і морально, і фізично.

- Як ставитеся до того, що AIBA дозволила боксерам професіоналам брати участь в Олімпійських Іграх?

- Нормально, чому б і ні. Якщо у хлопців дозволяє здоров'я і час – то можна боксувати і в професіоналах, і в любителях. Вони більше розвиватимуться, з'явиться стимул і можливість вибрати, де вони хочуть зупинитися.

Віце-президент Union Boxing Promotion Дмитро Єлисєєв: А я проти участі професіоналів на Олімпіаді. Повинно бути чітке розмежування: аматорський олімпійський бокс і професійний. Це інший бокс, інші правила. Мені здається, що потрібно домагатися максимуму в любителях, завойовувати олімпійську медаль і потім сміливо переходити в професіонали. Але назад дороги немає: що і кому доводити? При цьому можуть бути любителі, у яких не виходить в профі. Вони проводять по одному бою і кажуть: "Це не моє".

А правила постійно змінюються. Спочатку можна було провести до десяти боїв в профі і повернутися в любителі, потім зробили до 20. Бокс прогресує. Якщо раніше в аматорському боксі можна було їхати на Олімпіаду до 34 років, то зараз – до 40. Планка піднімається, але все це небезкінечно. Це контактний вид спорту, він не проходить безслідно, є пік, а є фізіологічний спад.

- Артема Далакян ми на Олімпіаді вже точно не побачимо?

Єлисєєв: – Був момент, коли у нас були думки. У 2016 році, коли у нього вже були пояси в професіоналах, була пропозиція повернутися на якийсь час в любителі. Але WBA ставило чіткі умови: якщо це станеться, то потім 2 роки боксер не може претендувати на титули цієї організації. Артем відмовився. Хоча бажання було величезне, він дуже хотів. Але умови переважили. І це було правильне рішення, в 2018 році він став чемпіоном світу, а так би дворічна санкція не дозволила б цього домогтися. 

- А що викликало таке бажання повернутися в любителі? Адже ви говорили, що були раді перейти в профі ...

- Просто ти розумієш, що щось не встиг зробити в любителях. І це почуття потроху кусало. А коли став чемпіоном світу, то вже і не кусає.

Раніше Артем Далакян розповів, як його рідні ставляться до боксу: "Дочка каже:" Тату, чому після бою на тобі немає жодного синця" . Український чемпіон світу виховує трьох доньок.

Також Артем і віце-президент Union Boxing Promotion Дмитро Єлисєєв розповіли труднощі з об'єднавчим боєм і назвали бажаного суперника.