Макс Бурсак: "Готовий схуднути тільки заради Мейвезера"

27 червня в Австралії на арені Royal Exhibition Building в Карлтон екс-чемпіон Європи (EBU) в середній вазі, 30-річний Макс Бурсак, зустрінеться з місцевим 24-річним бійцем Заком Даному, ще не знав поразок на профірингу. На кону в цій дуелі титул чемпіона світу IBO в суперсередній вазі.

- Данн – хороший противник, я встиг вивчити його досконально, фізично сильний, молодий, голодний до великих перемог, – розповів нам Бурсак. – Публіка пожене його вперед, про що теж не потрібно забувати. Слабкі сторони – як на мене, не було в нього ще гідної опозиції, тому будемо його перевіряти. Мені здається, що дихає слабенько, оскільки всі поєдинки закінчує в перших раундах. Фізично я готовий до цього напору на старті поєдинку. А з тактикою визначимося вже виходячи з дій суперника. Наприклад, у своїх інтерв'ю він говорить, що побіжить на мене з перших хвилин. Якщо так, то мені доведеться його перехоплювати, працювати на контратаках. А може він, навпаки, вирішить від мене бігати і тоді доведеться його наздоганяти. Данн теж не дурний хлопець, він же бачить, хто небезпечний, а хто – ні.

- Нещодавно ти говорив, що переможець вашого з Даному поєдинку зустрінеться з чемпіоном світу за версією WBO – переможцем бою Артур Абрахам – Роберт Штігліц?
- Так, така попередня домовленість є на осінь – на листопад. Об'єднання поясів IBO і WBO. І прийняти цей поєдинок може Монако. До речі, у вазі 76 кг практично всі чемпіони – європейці, тому, якщо, дай Бог, я виграю, організувати "об'єдналівку" буде легко. Легше, ніж з тим же Андре Уордом (чемпіон WBA в другій середній вазі). Хоча у мене була пропозиція зустрітися з ним. Але ми віддали перевагу Данну. Адже поєдинок з Уордом був би не титульний, а 8-ми або 10-раундовий. Спочатку краще завоювати титул, а потім вже побоксировать з тим же Уордом на набагато кращих для себе умовах – і фінансових, і на якийсь великої арені. Тим більше у Уорда виграти важко, він за очками відклацає, відбігає. Нехай Уорд спочатку виграє у Сміта, а то після двох років перерви ще не зрозуміло, в якій він формі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Вам вже доводилося боксувати в Австралії?
- Скажу більше – я там жодного разу не був. Ми врахували часовий пояс, тому я вставав о п'ятій ранку. Щоб акліматизуватися, ми виїжджаємо заздалегідь – за вісім днів. Думаю цього часу для підготовки буде достатньо. Але я хотів боксувати на чужій території. Можна сидіти тут, в Києві, в Палаці спорту і бити незрозуміло кого, а можна поїхати на чужу територію, і відразу і в рейтингах стартанеш, і титул привезеш. Повірте, на чужій території перемагати набагато приємніше. Чемпіон повинен боксувати скрізь. До організаторів у нас було дві вимоги – переліт не пізніше ніж за п'ять днів до бою і нейтральне суддівство, щоб не було австралієць, новозеландець, філіппінець.

- У цій вазі ви провели буквально два поєдинки і тут відразу битва за чемпіонський пояс. Чи не зарано?
- Я в любителях боксував 75 кг, а вже в профі доводилося ганяти. Зараз я відчуваю себе чудово, дотримую питний режим, добре їм, п'ю вітаміни. Хоча близько 8-10 кг до цього бою зігнати довелося. Але вага пішов не поспішаючи, і я особливо не мучився. І в 72 кг я повернуся тільки якщо запропонують дуже-дуже хороший бій, наприклад, Мейвезер, тоді будемо ганяти. Тому що останній бій в цій вазі з Мартіном Марреєм (за вакантний титул "срібного" чемпіона WBC) був для мене справжньою каторгою. Виходячи в ринг я думав про своє здоров'я, а не про противника. І в результаті поступився. Після чого ми вирішили міняти категорію. Зараз я вже практично у вазі – 76-77 кг. Ну якщо співаємо, буде 78 (посміхається). Ми хочемо зробити вагу тут і з запасом приїхати до Австралії, тому що останній тиждень тренуватися посилено можна – потрібно буде накопичувати сили і обмежуватися зарядкою і легкими пробіжками. Але при цьому не можна відмовлятися від води і нормально харчуватися.

- До цього бою тебе готував новий тренер Юрій Цибенко.
- Він не зовсім новий, він і раніше був у нас в команді. Поки я всім задоволений – він регулярно бігає разом зі мною під час тренувань, з ним вперше я пройшов Кроссфіт. Мені сподобалося збираюся і надалі використовувати цю методику. Спаринг-партнерів у мене було багато, приїжджали і аматори, і професіонали. Кожен відпрацьовував по два-три раунди, а я без перерви проходив всі 12. Для того, щоб завести їх я запропонував 1000 доларів тому, хто відправить мене в нокдаун. Вони поїхали без тисячі доларів, але дуже старалися. Бачите, у мене навіть садно під оком. Звичайно, тут і я винен, що зняв шолом, але в ньому було дуже жарко. І в результаті отримав "січку".

- Візуально здавалося, що суперник вас вище?
- Так, але головне не зростання, а майстерність. У мене були партнери і набагато вище австралійця. Згадаймо британця Принца Аррон, в бою з яким я взяв титул Чемпіон Європи (EBU). Він же був під два метри.