Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Жертва інтриг і борець за український прапор: хто такий Дерев'янченко, якого проводжали оваціями в Нью-Йорку

7 жовтня, 13:01

Історія та цікаві факти з життя боксера Сергія Дерев'янченка

Реклама

5 жовтня в Нью-Йорку Мекка боксу "Медісон Сквер Гарден" прийняла титульний бій в середній вазі за пояси IBF і IBO між екс-чемпіоном світу Геннадієм Головкіним і українцем Сергієм Дерев'янченком, для якого це була чемпіонська спроба №2. Українець програв за очками, але глядачі проводжали його оплесками, а фанати боксу в усьому світі почали поважати нашого "Техніка". Ми вирішили розповісти, наскільки тернистим був шлях Дерев'янченка до цього вечора і яке життя насправді веде миколаївський боєць.

Читайте також: Як українець підкорив публіку в Нью-Йорку, відео бою Головкін – Дерев'янченко

НАКИНУЛИ ДВА РОКИ

Сергій Дерев'янченко, який народився 31 жовтня 1985 року в Феодосії, з перших днів життя був практично приречений надіти боксерські рукавички: боксом займався і його батько. Прийшовши в секцію в 10-річному віці, він вже мав уявлення про кулачні бої. Першим тренером хлопчика став Володимир Єфімов, але через півтора року занять коуч помер від інфаркту, а підготовкою Сергія зайнявся його син, Олександр. Уже в 11 років Дерев'янченко став другим на чемпіонаті України, хоча юний вік ще не дозволяв хлопчикові брати участь у змаганнях – тренер при реєстрації додав йому два роки.

У 2000 році майбутній Технік став чемпіоном України, а потім в 15-річному віці виграв і кадетську Європу в Ліверпулі. Ця нагорода стала запрошенням в Вище Училище Фізичної Культури в Миколаєві, де Дерев'янченко став учнем Сергія Корчинського – на той момент тренера збірної України, який багато в чому визначив його кар'єрний шлях. Уже під керівництвом Корчинського кримчанин у 2002-му виграв чемпіонат Європи серед юнаків.

Читайте також: Криваве місиво замість обличчя – як виглядав Дерев'янченко після бою з Головкіним

ЛЮБИТЕЛІ НА ЛЮБИТЕЛЯ

У 2005-му Сергій став повноцінним №1 України у своїй вазі. Але в синьйорі напористому Дерев'янченку довелося несолодко. "Справедливість" суддівства в олімпійському боксі він встиг випробувати на собі сповна. Це вже майже через десятиліття, після Олімпіади-2016 в Ріо на корумпованість AIBA стали масово скаржитися, а тоді більшість приймала умови гри.

За любителів Дерев'янченко зміг відвоювати лише "бронзу" чемпіонату світу-2007, ставши одним з відкриттів турніру. На Олімпіаді-2008 в Пекіні він у статусі одного з фаворитів спірно програв кубинцеві Еміліо Корреа вже у 2-му колі. І такою ж суперечливою вийшла поразку на чемпіонаті світу-2009 від індуса Віжендера Кумара. Через внутрішні розборки в нашому боксі Дерев'янченко незабаром став небажаною фігурою і в збірній, незважаючи на великий потенціал. Його намагалися замінити спочатку Іваном Сенаєм, а потім зробили ставку на Євгена Хитрова.

Читайте також: Головкін – Дерев'янченко, коли бій і де дивитися битву українця і казаха

При цьому тренер збірної Дмитро Сосновський говорив про Сергія:

"Занадто багато ударів пропускав. Наносив багато, але багато і пропускав. Ось Женя Хитров, який в його вазі потім боксував, мав нокаутуючий удар з обох рук, а у Дерев'янченка такого не було. Хоча він хороший, технічний, агресивний бокс показував. Він любить рубку. Але в категорії до 75 кг без жорсткого удару претендувати на високі місця складно".

МІСЦЕ ВОВКА

І якщо в любителях Дерев'янченку "не вистачало жорсткого удару", то для напівпрофесійної Всесвітньої серії боксу він швидко став ідеальним бійцем. Спочатку Сергій наганяв страх на опонентів у складі "Італійських громовержців", а потім і в Астані в зграї місцевих "Вовків". При цьому два роки виступів на Апеннінах принесли Дерев'янченку два звання кращого боксера сезону Всесвітньої серії боксу у своїй вазі. До речі, і в Італію, і пізніше в "Астану Арланс", учня покликав Корчинський, який очолював клуби.

НЕМА ДОРОГИ В ЛОНДОН

Виступаючи у Всесвітній серії боксу, Дерев'янченко зумів завоювати ліцензію на Олімпіаду-2012 в Лондоні у вазі до 75 кг. Але завоювати її було мало, потрібно ще й підтвердження від Федерації боксу України ... І тут почалися проблеми. ФБУ навідріз відмовилося відправляти на Ігри Сергія. Причиною цього, на думку президента Миколаївської федерації боксу Олега Богомаза, став особистий конфлікт між тренером Дерев'янченка Сергієм Корчинським і на той момент віце-президентом ФБУ Ігорем Гайдамаком. Цей поділ ліцензії перетворився в розбірки на міжнародному рівні. Але в Лондон поїхав Хитров, а Сергій, якщо можна так висловитися, помстився, коли у фіналі WSB в 2013-му в складі "Астана Арланса" взяв верх над "Українськими отаманами", відомими Усиком, Ломаченком і Гвоздиком.

ОДИН ДІЛОВОД З УАЙЛДЕРОМ

Дерев'янченко звали в профі ще в 2013-му, але він зважився тільки через рік, хоча і розумів, що сильно ризикує. За океаном, та й не тільки, зараз бійці починають набивати собі рекорд ледь не з 20 років, а деякі і раніше. Сергію на момент переходу в великий бокс стукнуло вже 28, так що часу для маневрів залишалося небагато. За іронією долі він підписав трирічний контракт з тією ж компанією, що і його старий конкурент Хитров – Fight Promotions. Розкручувати його взявся Лу Дібелла, який веде справи і одного з королів суперважкого дивізіону Деонтея Уайлдера.

"Упевнений, що спільними зусиллями ми дійдемо до чемпіонського поясу", – був упевнений тоді кримчанин.

І був недалекий від істини. Дерев'янченко дебютував в профі в липні 2014-го, а в серпні 2017-го, здолавши багамця Туреано Джонсона, став претендентом на титульний бій за версією IBF.

/ Фото: Instagram

ОБІКРАЛИ ... І ГОЛОВКІН УПЕВНЕНИЙ

У Дерев'янченка вже була спроба стати чемпіоном – 27 жовтень 2018-го, і теж у Нью-Йорку він зійшовся з досвідченим американцем Деніелом Джейкобсом, який не тільки перевершував українця за антропометрією, але мав на 14 боїв в профі більше – 36 проти 12-ти. У тому числі вистояв 12 раундів проти на той момент непереможеного короля середньої ваги Геннадія Головкіна. Перемогу роздільним рішенням суддів здобув Джейкобс, завоювавши вакантний титул чемпіона світу за версією IBF в середній вазі (до 72,6 кг). Той поєдинок залишив двояке враження, деякі вболівальники в серцях навіть писали, що Сергія обікрали. Але "обікрали" його до бою і навіть до тренувального табору. Адже до цієї зустрічі і українця, і американця готував один тренер – Террі Розьє. Але коли коуча довелося вибирати, він встав в кут Джейкобса, змусивши Дерев'янченка шукати іншого наставника. Навіть без Розьє Технік нав'язав супернику боротьбу, а будь за його спиною Террі, він вийшов би з рингу з поясом – принаймні, Головкін у цьому впевнений.

/ Фото: Getty Images

Ще одним випробуванням 2018-го для Дерев'янченка стала кома його багаторічного тренера Сергія Корчинського. Після словесного конфлікту його вдарив випадковий перехожий на одній з вулиць Миколаєва. Корчинський вдарився головою об асфальт і отримав важку черепно-мозкову травму. Але як його коуч видерся, так і сам Дерев'янченко всього за рік домігся нової можливості стати чемпіоном світу.

НЕ ДО СМАКУ ВЕЛИКЕ ЯБЛУКО

Підписавши профконтракт, Сергій перебрався до Нью-Йорка, хоча він і не припав йому до душі, мовляв, "в цьому мегаполісі ні на що не вистачає часу, і мені не підходить клімат міста". Дерев'янченко зізнавався, що тільки в Україні, на рідній землі, може повноцінно розслабитися і перезавантажитися, набратися сил. А в 2014 році після анексії Криму йому, як уродженцю Феодосії, довелося боротися за український прапор поряд зі своїм прізвищем. На сайті boxrec.com його зробили росіянином, так боєць кілька разів їм сам дзвонив, щоб прапор поміняли.

КАВА ТА ІТАЛІЙСЬКА КУХНЯ

Разом з Сергієм до США перекочували дружина Ірина та син Матвій. Але ніяких суто українських страв в холодильнику сім'ї Дерев'янченків не побачиш:

"Коли я жив в Італії, вподобання дуже змінилися. На мою думку, італійська кухня – най-най. Я жити не можу без кави! Його культуру вживання перейняв саме у італійців: чашка еспресо під час сієсти – це святе!"

А син Матвій, на відміну від батька, захопився американською боротьбою. Сергій і сам бував на його тренуваннях, вивчав прийоми.

ЕКСТРІМ В ПОДАРУНОК ВІД ДРУЖИНИ

Дуже часто в контактах професійних спортсменів (і боксери тут не виняток) прописані заборони на різні екстремальні заняття – гірські лижі, стрибки з парашутом і все інше, що може привести до травми і вивести з ладу. Але Сергій таки відчув, що значить летіти над землею – кілька років тому стрибок з парашутом йому подарувала дружина. При цьому у самої Ірини цих стрибків на той момент було вже шість! "Це дуже бадьорить", – зізнався потім боксер. Правда, останнім часом його захоплення більш спокійні – наприклад SUP – мирно гребеш собі на дошці без ризику покалічитися. Хоча якось Дерев'янченко був помічений і з пістолетом в одному зі стрілецьких клубів ...

Всі подробиці в спецтемі Все про бій Дерев'янченко

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...