15 років тому в матчі Росія – Україна був забитий найбільш пам'ятний гол в історії нашого футболу

Поєдинком Росія – Україна 9 жовтня 1999-го завершувався турнір у відбірковій групі до Євро-2000. Господарям поля необхідна була тільки перемога, нас цілком влаштовувала і нічия. Футбольно-політична обстановка була напружена. Заголовок на обкладинці "Советского спорта": "Бий, Хохлов... рятуй Росію". А телеканал ОРТ протягом двох тижнів крутив рекламні ролики до матчу на тему "Свято в Лужниках з нагоди перемоги Росії і ... А в цей час десь під Києвом... "

Росіяни атакували майже всю гру і за 15 хвилин до кінця домоглися свого після гола Карпіна. Але... За дві хвилини до фінального свистка Андрій Шевченко, виконуючи вільний удар від лівої бровки, навісив у штрафний майданчик суперника. Воротар росіян Олександр Філімонов легко зловив м'яч, але раптом позадкував назад, спіткнувся і, падаючи, закинув його у свої ворота. Радість українців і шок замість салюту у росіян.

САБО: "А У АНДРІЯ М'ЯЧ З НОГИ ЗРІЗАВСЯ"
Від російських колег доводилося чути найрізноманітніші версії оказії, що сталася тоді з Філімоновим. Від банальної: "Сашу засліпило світло прожектора", – до обивательсько-святенницької: "Здав він гру – або Україні, або французам (яких нічия головних конкурентів по групі безпосередньо вивела на Євро-2000, де вони стали чемпіонами. – Авт.)" .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але, на думку тодішнього наставника збірної України Йожефа Сабо, в тому епізоді мала місце чисто технічна помилка голкіпера. "Причина її, як мені здається, в тому, що росіяни занадто добре вивчили нашу гру. Філімонов прекрасно знав, як Шевченко зазвичай подає м'яч зі штрафного, – поділився з нами Йожеф Йожефович. – Коли Андрій підійшов до м'яча, Філімонов вже рефлекторно побіг туди, куди, на його думку, повинна була піти передача – в район між лінією воротарського майданчика і 11-метровою позначкою. Причому рвонувся туди ще до удару. А у Андрія м'яч з ноги зрізався і полетів по крученої дузі прямо в створ воріт. Побачивши це, Філімонов почав задкувати і зловив м'яч, вже падаючи в ворота, але сил, щоб перекинути його через поперечину, у нього не залишилося. Ось так і трапився той пам'ятний гол, який вивів нас в плей-офф".

ШУХОВЦЕВ: ПРО ІНЕРЦІЮ, ПЛАСУВАННЯ І ШКАРПЕТКИ
"Філімонов не розрахував траєкторію польоту м'яча. Вирішив передбачити події та завчасно пішов вперед, чого не можна було робити ні в якому разі, – каже екс-голкіпер, найбільш віковий гравець в історії ЧУ, а нині футбольний експерт Ігор Шуховцев. – А коли зрозумів, що м'яч летить у ворота, почав задкувати, а це завжди загрожує втратою орієнтації. Приземлившись з м'ячем, воротар росіян зробив зайвий крок назад і по інерції завалився в ворота. Так буває, коли задкуєш і не встигаєш підібрати ногу. Йому не треба було ловити цей м'яч: відбий, а там вже нехай захисники розбираються. Але він хотів взяти м'яч намертво. А Шевченко зробив сильно пласувальну передачу – в такій ситуації, на останніх хвилинах навіс майже завжди йде в створ воріт у розрахунку, що переміщення футболістів можуть дезорієнтувати воротаря. Та ще м'яч ліг Андрію трохи ближче до носка, і швидкість польоту зросла на 10-15 кілометрів. Філімонов відчув це, лише коли м'яч опустився йому в руки. Інерційний момент зіграв з ним злий жарт, він не встиг згрупуватися і в підсумку "втратив ворота". А якби просто відбив м'яч куди-небудь, всі сказали б, що Філімонов – красень і кращий воротар Росії".

ГОЛ ШЕВЧЕНКО