Гендиректор "Шахтаря" Палкін підбив підсумки сезону та розповів про майбутнє клубу

- "Шахтар" повернув собі титул після дворічної перерви і фактично став першим клубом, який оформив чемпіонство своєї країни, не зігравши жодного матчу в рідних стінах. Що з цього вам дарує сьогодні більше емоцій?

- Те, що ми оформили чемпіонство своєї країни, не зігравши жодного матчу в рідних стінах, не може приносити радість. Це більше біда, від якої не отримуєш позитивних емоцій. Це додаткові, в деяких моментах – непереборні труднощі, через які потрібно було пройти, щоб досягти результату. Думаю, емоції були б набагато сильніші, якби ми зробили те ж, тільки в Донецьку. Ці труднощі більше психологічного характеру. Коли ви весь час граєте на виїзді, постійно в перельотах, стикаєтеся з різними життєвими негараздами, пов'язаними з переміщеннями і проживанням, це віддаляє від мети. З точки зору наших сьогоднішніх реалій, в яких знаходиться клуб, для нас цей дубль набуває велику цінність.

- Чи не було це додатковим стимулом: довести всім, в тому числі собі, що "Шахтар" може стати чемпіоном, навіть не граючи на "Донбас Арені"?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Звичайно, стимул такий був. Але коли ви знаходитесь в такій ситуації рік, два ... В якійсь мірі ти вже перестаєш звертати увагу на навколишні труднощі – починаєш адаптуватися до ситуації, йдеш з цими складнощами по життю і намагаєшся їх якось вирішити. Чому ми переїхали до Харкова і стали грати там? Тому що розуміємо, що там наших уболівальників набагато більше. Тобто ми намагалися хоч якось вирішити проблему нестачі нашого дому за допомогою переїзду ближче до Донецька. У Харківській області на сьогоднішній день проживає більша кількість людей з Донбасу. Багато навіть приїжджають на матчі до Харкова з самого Донецька. Це невелике число, але, я думаю, на ключових матчах таких людей чимало.

- По гарячих слідах журналісти задали вам питання щодо зірочки на логотипі. Ви сказали, що це в більшій мірі маркетинговий хід, і клуб буде думати над цим. Але це напевно і ознака статусу? Зірочка дає можливість людям, які в меншій мірі знають наш футбол, зрозуміти, що клуб титулований.

- Я впевнений, що головне – не зовнішні атрибути. Ви можете повісити хоч 2 зірки, але якщо ви не показуєте привабливий, атакуючий, переможний футбол, то всі ці зірочки уболівальникам не потрібні. Уболівальникам потрібні перемоги. А за кожною перемогою стоять футболісти і тренери. Ось їх ми і нагороджуємо зірками, які знаходяться на "Алеї Слави" на Донбас Арені. І я впевнений, що кількість цих зірок буде тільки зростати.

- У футболі нічого складнішого немає, ніж знайти свого тренера ...

- Хороший тренер – це, за великим рахунком, 50-60 відсотків успіху. Від самого наставника залежить дуже багато чого.

- Особливо з огляду на дану ситуацію "Шахтаря". Адже протягом 12 років командою керував Мірча Луческу, під якого була заточена вся діяльність клубу. І після нього приходить Паулу Фонсека – молодий тренер, з відносно невеликим порівняно з попередником досвідом, не титулований. Знаю, що в глибоких футбольних колах з цього вибору було багато скепсису. Ви, коли спілкувалися з португальцем, приймали рішення за призначенням, ставили перед ним завдання миттєвих тріумфів чи готові були чекати?

- Паулу прекрасно розумів, що у нас найамбітніші завдання: виграти всі титули на внутрішній арені і показувати змістовний і результативний футбол в європейських турнірах. Що стосується "чекати", то це можна робити в клубі-середняка, а "Шахтар" є найкращим клубом східної Європи, де зібрані найсильніші гравці. Тому Клубу потрібно не очікування, а результат. Ясна річ, що перед тим як приймати рішення – брати португальського тренера чи ні, ми провели багато аналізу. Говорили і з багатьма футболістами, що грають в інших європейських клубах, оскільки нам важливо було зрозуміти, яка при ньому атмосфера в команді і внутрішня кухня. Адже зовні все просто: включив телевізор і дивишся, в який футбол він грає, як управляє процесами, які заміни робить, яку схему використовує і так далі. А ось важливо, що там всередині.

- Якщо чесно, багато кандидатів було?

- Три.

- Не буду питати хто саме, адже це неетично по відношенню до тренера і клубу ...

- Як життя показало, ми прийняли єдино правильне рішення, адже вже знаємо, що сталося з іншими двома кандидатами ...

- Ці два претенденти самі виходили на вас через агентів?

- Ні, звичайно, ми самі робили пошук і вибір.

- Чим найбільше вразив Паулу Фонсека за цей рік роботи?

- Головне, чим він нас вразив, так це те, що виграв чемпіонат і Кубок України. Це головні завдання. А ось те, що допомогло досягти цю мету, можна розбити на кілька складових:

По-перше, на сьогоднішній день в команді дуже хороший мікроклімат. А знаєте, як найкраще визначити хороший він чи ні? Це коли гравці, які сидять на лавці запасних, і ті, хто не потрапив взагалі в заявку, радіють за тих, хто грає на полі, радіють за перемоги команди. Коли це досягається, ми розуміємо, що всі мотивовані на одну задачу. Це головний показник того, як головний тренер формує внутрішню атмосферу в колективі;

По-друге, наша команда стала більше контролювати м'яч, з'явилася дуже жорстка дисципліна в оборонних діях команди;

І по-третє, тренерський штаб прийняв той повсякденний побут, в якому живе і тренується команда, а це одне тренувальне поле без підігріву і постійні перельоти. Але Пауло з його тренерським штабом вичавив максимум з даної ситуації і ніколи не нарікав, що умови не рівня команди Ліги Чемпіонів.

- З іншого боку є виліт з Ліги чемпіонів від "Янг Бойз" і поразка "Сельті" в Лізі Європи, які породили багато сумнівів ... По суті, Паулу Фонсека програв два своїх найважливіших матчі в сезоні.

- У будь-якому випадку кожен наступний матч був би найважливішим. Тому що, пройшовши "Сельту", був би найважливішим поєдинком з наступною командою. Це тема із секретом. Якщо брати зустріч з "Янг Бойз", то там найбільше питання полягало в тому, що Фонсека намагався грати за своєю схемою 4-4-2, яку награвав на зборах. На жаль, наші хлопці за такий короткий термін не змогли до неї адаптуватися. Мені здається, це те, що послужило головною проблемою. З приводу "Сельти". Там ситуація зовсім інша. Знову ж, якби не поставив пенальті суддя, ми б пройшли іспанський клуб.

- Тобто це був свого роду нещасний випадок ...

- Напевно, це той випадок, коли в одному матчі сходиться все найгірше. При цьому треба визнати, що на виїзді ми грали значне краще. Не кажу, що в домашній зустрічі ми були на висоті в порівнянні з першим поєдинком. Але якби арбітри були уважніші, то все було б нормально. Упевнений, до фіналу ми б дійшли. Знаєте, часом потрібно зробити свої помилки, щоб їх виправити і в майбутньому не повторювати.

- А Фонсека зрозумів все, що відбулося? Адже ви з ним постійно розмовляєте.

- Звичайно, я з ним регулярно спілкуюся. Але питання в наступному: розумієте, часом навіть коли він виграє, ти розумієш, що він не задоволений. Тобто те, що Паулу хотів, у нього не вийшло. А часом він може програти, але у нього гарний настрій. Каже: так, ми програли, але я домігся від хлопців того, чого хотів. Тому я впевнений, Фонсека також зробив правильні висновки. Може краще оступитися десь в Лізі Європи, але потім в Лізі чемпіонів показати себе у всеозброєнні. Я сподіваюся на це.

- Наскільки ви задоволені складом команди на даний момент? Наскільки вона сильна для вдалого виступу в Лізі чемпіонів?

- На сьогодні ми фактично повністю укомплектовані. З точки зору підбору ми дуже сильні. Також і з урахуванням того, що продовжили контракт з Тайсоном, іншими футболістами. З точки зору підбору гравців ми вважаємо, що сьогодні у нас досить сильний склад.

- Що в останні роки виділяє "Шахтар" серед всіх і робить його номером один, так це система спадковості. Клуб продає футболіста, але на його позицію вже є готовий, адаптований і високоякісний гравець. Фред, Тайсон, Марлос і Бернард прийшли на місця Вілліана, Кости, Тейшейри та Фернандіньо. Хто зараз під цими виконавцями?

- Давайте пройдемося по позиціях. Крім П’ятова у нас є Шевченко. Йому не вистачає ігрової практики, але він теж футболіст національної збірної високого рівня. Справа Срна, але також є Бутко. У центрі Кривцов, Ордець і Ракицький, але є і хлопці з Академії, яких будемо поступово залучати до першої команди. Зліва у нас Ісмаїлі і Азеведо, проте за ними є Матвієнко і Соболь. Фреду я зовсім не хочу розглядати заміну або альтернативу, тому що він сам молодий. З іншого боку, є дуже перспективний Танковський. Зараз я в основному називаю українців. При цьому ви повинні розуміти, що у когось може не вийти, і в цьому випадку алгоритм прийняття рішень буде іншим. Але поки формула саме така. Бернард, Тайсон і Марлос? Є Зубков і Коваленко. Алана Патріка ми намагаємося дивитися на різних позиціях. Зліва, крім Бернарда, є Петряк, рівень якого ми хочемо побачити на зборах. У нападі є Борячук. Потрібно прийняти рішення, як зробити так, щоб він проводив якнайбільше матчів. Тобто, відповідаючи на ваше запитання, йдеться переважно про українців. Але це не говорить про те, що ми ні за ким не стежимо. Просто сьогодні трансферні рішення потрібно приймати акуратно. Ми багато говорили з тренером про те, скільки виконавців має бути в команді. Фонсека відповів: максимум – 22-23 польових футболіста. Сьогодні ми йдемо саме в цьому ключі, оскільки у кожного тренера своя концепція. Для наставника важливо приділяти увагу кожному. Часом раніше у нас доходило до 26-28 футболістів, зараз же ми цього не хочемо. У всіх повинна бути ігрова практика, всі повинні бути в тонусі. У команді потрібен баланс. Хоча в майбутньому може скластися певна ситуація, коли нам доведеться вийти на трансферний ринок і купити якогось футболіста. Клуб буде до цього готовий.

- Ви назвали багатьох вихованців "Шахтаря", які будуть конкурувати за місце в складі. Чи означає це, що ви на сто відсотків задоволені роботою Академії?

- Звичайно задоволені, бо фактично всі ці хлопці випускники нашої Академії. І я ще не називав тих, хто грає в інших клубах Української ПЛ, а також у Європі. Трансферні права на Малиновського, наприклад, викупив "Генк", хоча в його трансферній історії йому не властиво було раніше платити такі гроші. А це вже говорить про рівень нашого футболіста.

- Всі ці футболісти – рівень Ліги чемпіонів?

- У них є потенціал, який розкривається тільки в матчах. Потрібна тільки гра і впевненість в собі, розуміння, що в тебе вірять. Однак, коли є Фред, а тобі потрібно знаходити внутрішню енергію і стимули, показувати результат і бути напоготові, це складно. Зубкову сьогодні складно перекрити Марлоса. Хлопцям необхідно два роки тренуватися з першою командою і повністю розуміти, в який футбол ми граємо. У нас є час підтягнути хлопців. Всі вони талановиті! Сьогодні потрібно так вибудувати тренувальний та ігровий процес, щоб ці футболісти понюхали пороху і розуміли, що головний тренер в них вірить. У Фонсеки це, слава Богу, виходить. Всі хлопці сьогодні раді один за одного, навіть ті, хто не потрапляє в заявку на окремий матч. Паулу створив ауру, коли всі щасливі і готові чекати. До питання про спадкоємність. Чому ми віддали Нєма? Це дуже хороший гравець. Однак, Веллінгтон був психологічно не готовий чекати, поки на полі Марлос. Тому була ситуація: або ми втратимо Нєма і він нам зруйнує атмосферу в команді, або потрібно його віддавати. Ми продовжили з ним контракт на чотири роки і віддали в оренду, таким чином зберігши обстановку в команді. При цьому футболіст має ігрову практику в "Сан-Паулу" і, за словами скаутів, виглядає дуже добре. Ми розуміємо, що рішення було правильним. Те ж стосується Алана Патріка. Зараз ми прийняли рішення подивитися його ще півроку. Тут також питання психології. Чи витримає він бути поки на других ролях, адже на даний момент виходить тільки таким чином. Потрібно вміти правильно балансувати командою.

- Алан Патрік буде в "Шахтарі" наступні півроку, в період групового етапу Ліги чемпіонів?

- Так. У нас контракт до кінця 2018 року. Мені здається, він не повністю реалізував потенціал. У нього відмінний пас, бачення поля, чудова техніка. Ми придбали Алана в 2011 році, але в "Шахтарі" він був недовго. Алан фактично весь час грав у Бразилії, де зовсім інша інтенсивність – там можна прочитати книгу, перш ніж віддаси комусь пас. Тому, мені здається, йому потрібно трохи більше часу, щоб проявити себе.

- Чи відходить поступово "Шахтар" від системи, впровадженої Луческу: українська оборона і латиноамериканська атака?

- Наш тренер хоче, щоб в лінії оборони, серед центральних захисників був сильний лідер. Для нього дуже важливі відповідні якості. Фонсеку необхідно, щоб ця людина дуже жорстко керувала усією оборонною лінією. Тому фактор іноземець футболіст чи ні, відходить на другий план. Однак, повторюся, пріоритет у цій позиції українцям. Далі побачимо. Клуб підписав контракт з Хочолавою і візьмемо його на збори, після чого будемо приймати рішення.

- Можу привітати вас з перепідписанням контракту з Тайсоном. Не пам'ятаю, коли гравця національної збірної Бразилії клуб продовжував за півроку до закінчення угоди – це майже нереально ...

- Дякуємо. Для Клубу це було дуже важливо підписати Тайсона.

- Були чутки, що Тайсон і Марлос хотіли йти, не знаходячи мотивації в клубі.

- Ні, чесно кажучи, ніколи не було питань щодо того, чи щасливі вони в "Шахтарі". Більш того, вони завжди говорили, що їм дуже добре в команді. Для бразильців це дуже важливо. Коли вони говорять, що щасливі, будь-які побутові питання нівелюються. З цим не було проблем. Відносно того, що з'являлися клуби з різних країн, включаючи китайські – всі розуміли, що залишилося півроку контракту.

- Яка доля футболіста, якого клуб хотів придбати для підстраховки на випадок відходу Тайсона? Ви будете продовжувати переговорний процес?

 - Цей процес знаходиться в уповільненому режимі. Футболіст, якого ми розглядали на цю позицію, дуже талановитий і перспективний. Якби він потрапив до нас в клуб, думаю, через рік був би не гірше Тайсона!

Багато футболістів, які належать "Шахтарю", на правах оренди виступають в інших клубах. Якщо раніше у вас був тільки український вектор ( "Іллічівець", "Зоря", "Чорноморець"), то зараз очевидні зміни – багато хто грає в Європі. Видно, що клуб прагне віддавати футболістів в європейські чемпіонати: Караваєв у "Фенербахче", Тотовицький і Болбат у Бельгії, Малиновського викупив "Генк". Це частина трансферної стратегії клубу, і вона залишиться в подальшому.

Вона буде зберігатися, але є один момент. Ті, хто зараз грає за кордоном, це наші хлопці, але ще, якщо можна так сказати, першої хвилі. Ми проти того, щоб молодого хлопця з Академії або дубля, або того, хто тренувався з першою командою, віддавати відразу за кордон. Футболістів потрібно підводити до цього через чемпіонат України. Вони повинні спочатку спробувати себе тут. І коли ми вже бачимо, що хлопці реально готові – тоді час робити наступний крок на вищий рівень. Така сьогодні наша концепція, і ми будемо її дотримуватися. Коли ми бачимо, що хлопці переростають чемпіонат, але поки не дотягують до рівня "Шахтаря", потрібно робити крок за кордон. Ми по максимуму намагаємося, щоб хлопці пробували свої сили в Європі.

- Наскільки в цьому важлива іміджева складова?

- Дуже важлива. Сьогодні про те ж Малиновському говорить вся Бельгія, Франція і Туреччина. Для нас важливо, що в Європі розуміють: Академія "Шахтаря" виховує високого рівня футболістів.

- Соболь влітку перейде в турецький клуб?

- Поки рано про це говорити. Нам необхідно провести переговори з Зорею, яка має виступати в єврокубках. Соболь непогано і постійно грає. Хоча інтерес з боку Туреччини величезний.

- Яка доля Кучера?

- Клуб продовжувати контракт з Кучером не буде. Наскільки мені відомо, Олександр має намір продовжити свою кар'єру в Турецькому чемпіонаті. Необхідно подякувати Олександру, тому що він дуже багато дав команді. Кучер завжди переживав за "Шахтар", незалежно від того, грав чи був на лаві запасних. Молоді потрібно брати з нього приклад з точки зору професіоналізму і лідерських якостей. Нам потрібно прийняти це складне кризове для нас рішення. Олександру теж нелегко, припустимо, залишати Україну і їхати в Туреччину. Але сьогодні нам необхідно зрозуміти, що собою представляють Ордець і Кривцов. Ми дамо можливість цим хлопцям себе проявити як в плані зростання, так і прояви лідерських якостей.

- Срна продовжив контракт ще на рік. З вашої точки зору, це визнання клубом прекрасної фізичної форми Даріо чи впливи в роздягальні і заслуг перед "" Шахтарем "?

- Якби ми говорили про вплив у роздягальні, він би не завжди грав. Оскільки він постійно в складі, це говорить насамперед про спортивну складову. Сьогодні його фізичні кондиції дозволяють виступати на хорошому рівні. Для тренера в першу чергу важливий результат. Грає той, хто на даний момент сильніший.

- Ракицький продовжив контракт до 2022 року, і зараз з'явилася інформація з Італії про інтерес міланського "Інтера".

- В Клуб поки будь-яка офіційна інформація не надходила.

- Правда, що "Шахтар" оцінив Ракицького в 30 мільйонів євро, коли турецький "Фенербахче" виходив на клуб з пропозицією?

- Так, ми оцінили його в 30 мільйонів.

- Це його реальна вартість чи ввічлива відмова "Шахтаря" через небажання розлучатися з ключовим захисником?

- Президент Клубу дав чітко зрозуміти, що ми будемо продавати не дорого, а дуже і дуже дорого.

- Що важливіше – економіка клубу з урахуванням фінансового Fair Play чи, образно кажучи, статус компанії, яка продає виключно дорогий товар?

- Питання в тому, що нас сприймають як клуб з дуже хорошими футболістами. А вони йдуть за великі гроші. Це наше реноме в Європі, яке ми підтримуємо. Сподіваюся, як президент сказав, так і буде. Всі в Європі розуміють, що у "Шахтаря" неможливо купити дешево, тому що у нас першокласні гравці.

- Але є приклад іншого клубу, який взагалі не продає, вважаючи футболістів рівнем топ, а згодом вони залишаються і не приносять ніякої економічної вигоди.

- Скрізь потрібно приймати рішення вчасно – в цьому повинна бути золота середина. Якщо трохи забарився, момент йде. Поквапився? Теж не вийде.

- Підбиваючи підсумки сезону, неможливо обійти тему стадіонів. Два з половиною роки домом для "гірників" була "Арена Львів", після чого команда переїхала на ОСК "Металіст". Ви задоволені переїздом до Харкова?

- На даний момент так. Навіть якщо порівнювати: на недавню гру з "Динамо", яка нічого не вирішувала, прийшли 12 тисяч уболівальників. Погодьтеся, це показник. Тому, вважаю, рішення щодо переїзду було правильне. Більше того, за великим рахунком ми тільки почали грати. Подивіться, що там будемо, коли ми привеземо до Харкова Лігу Чемпіонів. Думаю, це буде додатковим поштовхом. При цьому ми будемо проводити певну роботу з уболівальниками, що також додасть людей на трибунах.

- Розумію, що є певна стратегія розвитку бренду "Шахтаря" в Харкові. На які результати плануєте вийти і в які терміни?

- В кінці цього тижня у нас відбудеться так звана стратегічна сесія, на якій основне питання буде стосуватися уболівальників. Департаменти маркетингу і по роботі з уболівальниками, комерсанти зроблять свої пропозиції, розкажуть своє бачення щодо середньої відвідуваності. Тоді вже можна буде говорити про якісь цифри. Зараз вони готують цю інформацію. Чому її не було раніше? Ми ще не відчували ринку. Півроку ми дивилися, як все відбувається. Тепер же на базі певного досвіду вони складуть план, за яким будемо рухатися далі.

- З точки зору результату неодноразово доводилося чути, що "Арена Львів" була більш фартовою. Особливо після невдачі з "Сельтою", нічиєю з "Олімпіком", поразки "Чорноморцю" ...

- Так, у футболістів є така тема, що стосується фарту і прикмет. Але, думаю, ми вже пройшли свого роду переломний момент нефартовості стадіону і далі все буде нормально.

- Ситуація на сході України виглядає далекою від вирішення, плюс історія з "націоналізацією" "Донбас Арени" дає привід говорити, що "Шахтар" ще не скоро повернеться додому ...

- Якби у нас були відповіді на ці питання, ми були б геніями. На сьогодні відповіді немає. Ми хочемо повернутися якомога швидше, і ми в це віримо – це дві головні складові. А коли це станеться – не знаємо. Потрібно тільки чекати. Принаймні, ми робимо свою справу і намагаємося робити її в тих умовах, в яких живемо. А з приводу націоналізації "Донбас Арени" і бази ... Якщо ви відібрали скрипку у людини, а грати на ній не вмієте, питання: вона вам навіщо? Ось приблизно така ж історія з нашими об'єктами в Донецьку.

- Чи не розглядали можливість повного базування в одному місті? Наприклад, у Харкові. Адже свого часу варіант з цим містом розглядався, приїжджали служби з інспекцією і залишилися задоволені базою, стадіоном, але тоді не було дозволу грати в єврокубках. Зараз на ОСК "Металіст" можна приймати міжнародні матчі.

- Ви знаєте, життя покаже, як то кажуть, ніколи не кажи ніколи.

- "Шахтар", як локомотив українського футболу, буде продовжувати займати активну позицію щодо співпраці з ФФУ, Прем'єр-лігою з питань реформ, створювати свого роду тиск?

- "Шахтар" лише за те, щоб керівництво Федерації або Прем'єр-ліги ставило чіткі, зрозумілі завдання і виконувало їх. А ми зі свого боку готові їм допомагати. Знаєте, проти чого ми? Наприклад, вибрали президента Прем'єр-ліги, а які цілі поставлені і що досягнуто – ніхто не розуміє. Ось цього ми не хочемо. Ми хочемо, щоб у президента був чіткий і зрозумілий KPI. Це може бути чи то відвідуваність, то чи кількість зароблених Прем'єр-лігою грошей, чи щось інше, що можна було б помацати і зрозуміти: ось він пропрацював рік, зробив те-то, досяг цього. Тоді не буде ніяких питань.

- Ці слова можна сприймати як критику Володимира Генінсона?

- Я зараз нікого не критикую – просто говорю, що потрібно міняти систему. Вболівальники, клуби, які стоять за Федерацією і Прем'єр-лігою, повинні розуміти, які чіткі цілі і завдання керівництва цих організацій.

- Ви спілкуєтеся з керівництвом нашого футболу. Вони – Павелко, Генінсон – бачать цю проблематику, у них є модель вирішення цих проблем?

- Вони бачать і розуміють. Питання в тому, що вони не можуть одним клацанням пальця це вирішити. Це не так просто часом. А в деяких ситуаціях, вибудовуючи цю систему на європейський лад, ти часом можеш підпиляти гілку, на якій сидиш. До того ж, щоб так жорстко все поміняти, потрібна хоробрість. Ти йдеш в деяких ситуаціях за великим рахунком ва-банк, але ти впевнений в собі настільки, що своєю роботою ти доведеш всім: ти можеш керувати цією організацією і привести її до цілей, які перед нею поставлені.

- Нещодавно ви активно відстоювали позицію щодо певного реформування формату чемпіонату України, подавали ідеї, які Прем'єр-ліга не повністю реалізувала. Як на це реагуєте? Адже ви намагаєтеся, аргументуєте, а тут просто взяли, відхилили – і все.

- Щоб впровадити ті ідеї, які ми пропонували, потрібно, повторюся, мати мужність. Тому що людина, яка прийняла це рішення, може отримати багато критики. Але в майбутньому вона все одно доведе свою правоту. Коли йшлося про те, що необхідно впровадити більше ігор плей-офф, щоб стимулювати команди, котрі грають в двох "шістках", а мене більше турбувала друга "шістка", це був дуже важливий момент. Більш того, тоді друга "шістка" була б не менш цікавою, ніж перша, якби були стикові ігри. Кажуть, спортивний принцип ... Але ще раз повторю: ми не в тій ситуації, щоб говорити про принципи. Ми взагалі можемо завтра зробити 16 команд, але зрозумійте: це вже буде не професійний, а аматорський футбол. А ми ж всі хочемо показувати себе на євроарені. Багато хто говорить, що "Шахтар" грає з "Динамо" чотири рази, інтерес десь впав ... Для нас, як для клубу, який грає з такою командою (а зараз для нас Динамо – клуб рівня Ліги чемпіонів), чим більше буде таких поєдинків, тим краще. Для всіх.

- Тобто ви за те, щоб таким штучним шляхом поміняти підхід у бік зменшення кількості і збільшення якості?

- Абсолютно вірно. У нас іншого виходу немає. Подивіться, хто зараз буде заходити з Першої ліги? За інфраструктурою і вимогами проходить тільки "Іллічівець". Хто буде в підсумку грати, якщо не підходять друга і третя команди? Зараз вже дійшли до харківського "Геліоса". Начебто у цього клубу і хороша інфраструктура, візуально все красиво, але хіба це спортивна складова? Ось так і виходить. Коли я говорю про плей-офф, мені кажуть про спортивну складову, а коли ми говоримо про клуб, який повинен увійти в ПЛ, принципи змінюються.

- Ваша позиція: сильніший чемпіонат – сильніший клуб?

- Так. Ще раз кажу: хай клубів буде менше, але вони хоча б будуть тримати реноме рівня Прем'єр-ліги України.

- Як ви ставитеся до слів, що ми нібито вже досягли дна і гірше вже не буде? Що клуби, які вийдуть, будуть підтягувати інфраструктуру і свій рівень до рівня Прем'єр-ліги.

- Біда в тому, що ми ще не досягли дна. Не виключаю, що в майбутньому у нас виявиться вже 10 команд.

- Це припущення чи володіння якоюсь інформацією?

- Кожен новий сезон підносить нам щось нове. Пропав Металіст, зараз Дніпро знаходиться в незрозумілій ситуації – все йде до того, що його також не буде. Наступний сезон ще щось нам дасть. Запевняю вас, сюрпризів буде ще дуже багато.

- На ваш погляд, що потрібно зробити, щоб виключити такі сюрпризи?

- Необхідна дуже грамотна футбольна політика. Часом потрібно прийняти непопулярне рішення, але пройти цей складний період, щоб потім рвонути вгору. А можна розповідати всім, що у нас 16 клубів, а потім просто піде провал – всього українського футболу. Повернення звідти будемо чекати десятки років. Тому тут потрібно піти від риторики профанації і від розповідей про 16 команд. Їх немає! Сьогодні немає і дванадцяти толком. Через це проходили всі країни – і Польща, і Бельгія ... Подивіться, яка у бельгійців національна збірна, які там зірки і за які суми їх продають.

При цьому візьміть їхні клуби: ніхто не сильніший за "Шахтар" і Динамо. Однак вони вибудовують таку систему, що на іграх чемпіонату Бельгії знаходиться весь європейський скаутський бомонд. Вони експериментували і застосовували різні схеми. Як вони це пояснювали вболівальнику – особисто я не розумію. Але вони не боялися. Потрібно мати мужність, а не боягузтво, щоб приймати ті рішення, які комусь зараз не сподобаються. Люди взагалі не люблять змін.

- Хто повинен вести цю політику – ФФУ?

- Спільно. Сьогодні ми взагалі повинні бути всі разом: федерація, Прем'єр-ліга і клуби. Ми повинні чути один одного, а не вставляти палиці в колеса. Потрібно просто приймати рішення і потім нести за них відповідальність.