Гусін-молодший: "У цьому матчі мав грати інший Андрій Гусін"

У матчі пам'яті Валентина Белькевича, Андрія Баля та Андрія Гусіна поряд з досвідченими уславленими ветеранами-динамівцями наймолодшим учасником зустрічі став і старший син Андрія Гусіна Андрій-молодший.

Йому 18, він закінчив динамівську академію і зараз виступає за команду "Дніпра" U-19.

- 17 вересня о 17:00 "Дніпро" грав Із "Чорноморцем" на виїзді – ти вийшов на заміну у другому таймі. До того часу вже знав, що сталося трьома годинами раніше?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Я дізнався відразу після установки. Мені подзвонив друг, я вийшов з роздягальні, передзвонив – і він мені повідомив про це. Так що я знав про те, що трапилося ще до гри. Але я порахував правильним вийти на поле і зіграти. Ми виграли 3:1.

- Ти спеціально приїхав на матч пам'яті з Дніпропетровська? Тренер відпустив тебе без проблем?

- Так, без проблем, він увійшов в моє становище і відразу відпустив. Заради цього матчу я і приїхав, довелося пропустити одне тренування, але нічого страшного, я надолужу.

- У центрі поля ти зустрівся з тренером молодіжної команди "Дніпра" Дмитром Михайленком. Перекинулись парою слів під час матчу?

- Я його бачив ще до гри, і на кладовищі трохи з ним поговорили. Він намагається не акцентувати увагу на тому, що я втратив батька і, думаю, це правильно, так для мене навіть краще, напевно... На тренуваннях, в колективі трохи відволікаюся.

- Було видно, що ти дуже хотів забити м'яч, для тебе це було важливо?

- Так, хотілося відзначитися голом, і мені для того, в принципі, давали можливості, кілька разів бив по воротам, але забити не зумів. Але це не найстрашніше.

- Які враження залишилися від зустрічі? Яке гралося з такими футболістами, як Шевченко, Каладзе, Бєланов, Бессонов, Протасов?

- Якщо чесно, відчуття залишилися змішані. Думаю, матч вийшов видовищним. Але з відтінком гіркоти. Було трохи не по собі, боляче усвідомлювати, що граєш в пам'ять про свого батька, якого більше немає. Під час самої гри це якось менше помічалося, але варто було подивитися в сторону – всюди висіли плакати фотографії з його зображенням... У цьому матчі мав грати другий Андрій Гусін...