Михайло Фоменко: "Ярмоленко може стати найкращим футболістом світу"

Головний тренер національної збірної України Михайло Фоменко дав інтерв'ю "Українському футболу", в якому підбив підсумки сезону, розповів про дебютантів, а також про відсутність забивного форварда.

- Михайло Іванович, в порівнянні з минулим сезоном, коли ваша команда в шаленому марафоні до останнього сперечалася за вихід на бразильський мундіаль, нинішній рік навряд чи можна назвати багатим на футбольні події. Як оціните виступи своїх підопічних у 2014-му?

- На міцну "четвірку". Цього року ми дійсно провели небагато матчів, але так побудований календар ФІФА, тут нічого не поробиш. Є конкретні дати, коли дозволяють грати збірним. Окрім матчів відбору, вдалося взяти участь у кількох товариських зустрічах. І це також добре, тому що практика є практика, і чим частіше буде збиратися збірна разом, тим краще. Нарешті, цього року Україна поступилася лише Словаччині, але в тій зустрічі досягти позитивного результату нам завадив ряд причин.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Про які саме причини ви говорите, адже ця поразка значно ускладнила життя збірної України в боротьбі за пряму путівку на французький чемпіонат Європи?

- Тоді ми зіткнулися зі значними кадровими проблемами, вирішити які нам так і не вдалося. У підсумку, зазнали прикрої поразки, хоча мали шанси відігратися. Цього року в кваліфікаційному раунді нам жодного разу не вдалося залучити всіх найсильніших. То один травмується, то інший, тому зібрати оптимальний склад ми не мали можливості.

- Наскільки в психологічному плані вашим підопічним було складно відновитися після того поєдинку, адже було помітно, що хлопці виклалися максимально, і на заключних хвилинах навіть забили такий бажаний м'яч, який, щоправда, не зарахували...

- У словаків не було багато моментів, якогось територіального переваги. Усі вирішили дві грубі помилки в обороні, одну з яких суперник реалізував, а іншу – ні. Безперечно, причини треба шукати виключно у собі. Сподіваюся, наступного року всі хлопці будуть здорові, і зможуть допомогти збірній вийти на європейську першість. А що стосується психологічної складової, то про це треба питати самих футболістів. Більшість з них – терті калачі, мають хороший досвід виступів на клубному рівні, грають у єврокубках. Мені здається, навряд чи наші гравці через одну поразку занепали духом. Тим більше, що в наступних матчах вони довели: з психологічною стійкістю у них все в порядку.

- Хто з вітчизняних футболістів, на вашу думку, за цей рік досяг найбільшого прогресу?

- Андрій Ярмоленко. Помітно, що хлопець з кожним роком додає, прогресує. У нього зараз хороший футбольний вік, йому ще є куди рости. Думаю, якщо він і далі буде прогресувати такими ж темпами, зможе стати одним з кращих футболістів Європи, а то й світу. Андрій добре працює на тренуваннях, сумлінно ставиться до своєї справи. Подивимося, як надалі буде розгортатися кар'єра цього, безумовно, обдарованого хлопця.

- А як щодо Сидорчука? Сергій – один з небагатьох, хто за півроку отримав місце в основі не тільки "Динамо", але і збірної України.

- Сергій також проявив себе з найкращого боку, через що його й запросили до національної команди. Добре, що йому вдалося досить швидко вписатися в ігрову модель збірної, і відзначитися результативними діями. Ми Сергію дуже вдячні, сподіваємося, він і надалі демонструватиме високий рівень гри.

- Зі зміною наставника футболісти дніпропетровського "Дніпра" стали грати гірше не тільки в складі своєї команди, а й за "синьо-жовтих". Можете пояснити, з чим пов'язаний регрес Коноплянки та Зозулі?

- Відверто кажучи, важко відповісти на ваше запитання. Про це, насамперед, потрібно запитати самих футболістів, чому вони стали грати гірше?! Не думаю, що причина лежить в зміну головного тренера "Дніпра". Тут, швидше, проблема в самих футболістах.

- Що ви маєте на увазі?

- Можливо, їм потрібно більш відповідально ставитися до своїх обов'язків.

- Тобто гольову "засуху" Зозулі, який за півроку в жодному офіційному матчі так і не зміг відзначитися бодай одним забитим м'ячем, можна пояснити неналежним ставленням до своїх обов'язків?

- Я не знаю напевно. Можливо, так, а можливо, й ні. Тут є очевидний факт – Роман перестав забивати. А що для форварда означає відсутність забитих м'ячів? Роману потрібно розібратися в причинах, зробити необхідні висновки, і почати забивати. Тут все залежить тільки від нього.

- Востаннє форварди відзначалися за збірну ще в березні, в товариській зустрічі проти США. Зробив це Марко Девіч, який з тих пір більше не викликається до лав "синьо-жовтих". Чому гравець "Рубіна" втратив довіру тренерського штабу?

- Тут все досить просто – у Девіча відсутня ігрова практика, він перестав грати за свій клуб. Я не знаю, які у нього там виникли проблеми, проте якщо він не виходить на футбольне поле, за що його тоді викликати в збірну?

- А ви з ним зв'язок підтримуєте?

- Ні, не підтримую.

- У ЗМІ останнім часом люблять піарити Мілевського, сватаючи його в збірну. Враховуючи, як Артем провів кінець чемпіонату Хорватії, можна розглядати можливість того, що він все-таки отримає виклик у національну команду?

- Я вже стільки разів казав, що двері в збірну відкриті для всіх, потрібно тільки заслужити запрошення. Не стану виключати можливості повернення Мілевського в нашу команду. Все залежить тільки від нього: якщо і надалі Артем буде працювати з такою ж наполегливістю, як він це робить останнім часом, чому б, власне, і ні? Все можливо, побачимо, як він буде грати в наступному році. Зрештою, як він сам заявляв, його нинішня форма не відповідає рівню збірної. Тому поки немає про що говорити.

- Після того, як зі збірної пішов Шевченко, в команді взагалі перевелися забивні форварди. З чим це пов'язано?

- Тут багато причин. Зараз у всьому світі забивних форвардів дуже мало, їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Що вже говорити про Україну, де кадровий потенціал досить обмежений. Наш тренерський штаб виходить з тих можливостей, які є в наявності. Повірте, хороший забивний нападник – це велика рідкість, і ми будемо тільки раді, якщо хтось із наших форвардів почне стабільно відрізнятися.

- Уже в березні наступного року нашу команду чекає непростий поєдинок проти Іспанії. Як гадаєте, в якій формі підійдуть до цього матчу українські футболісти, враховуючи відсутність належної ігрової практики?

- Важко зараз про це говорити. Подивимося, як хлопці проведуть підготовчі збори у своїх клубах, який будуть мати вигляд в стартових турах чемпіонату. Звичайно, будемо готуватися дуже серйозно, спробуємо підбити футболістів до оптимальних кондицій.

- Поразка від Іспанії поховає шанси України на місце в заповітної двійці?

- Думаю, що ні. Попереду буде багато поєдинків, в тому числі, і матч-відповідь проти іспанців. Але ми і на Піренеях спробуємо зачепитися за очки.