Виконавчий комітет УЄФА вибирав 13 міст з 19 заявок. З них 12 отримали стандартні пакети матчів (три матчі групового етапу і один матч 1/8 або 1/4 фіналу). Крім того, одна заявка отримала право прийняти обидва півфінали і фінал, містом-щасливчиком став Лондон.
Всі міста господарі Євро-2020:
Лондон (Англія) – фінал і обидва півфінали
Мюнхен (Німеччина) – чвертьфінал і три матчі групи
Баку (Азербайджан) – чвертьфінал і три матчі групи
Санкт-Петербург (Росія) – чвертьфінал і три матчі групи
Рим (Італія) – чвертьфінал і три матчі групи
Копенгаген (Данія) – матч 1/8 фіналу і три матчі групи
Бухарест (Румунія) – матч 1/8 фіналу і три матчі групи
Амстердам (Голландія) – матч 1/8 фіналу і три матчі групи
Дублін (Ірландія) – матч 1/8 фіналу і три матчі групи
Більбао (Іспанія) – матч 1/8 фіналу і три матчі групи
Будапешт (Угорщина) – матч 1/8 фіналу і три матчі групи
Брюссель (Бельгія) – матч 1/8 фіналу і три матчі групи
Глазго (Шотландія) – матч 1/8 фіналу і три матчі групи
Рішення про проведення Євро-2020 в ряді міст замість турніру з однією або двома країнами-організаторами було прийняте виконавчим комітетом УЄФА на засіданні в Лозанні в 2012 році і пов'язане з 60-річним ювілеєм Кубка Європи.