"Шахтар" у Мюнхені ходив по театрах і громив аматорські клуби

"Перший візит "Шахтаря" до Західної Німеччини відбувся в жовтні 1967 року, коли донеччани провели товариський матч проти берлінської "Герти". Гра закінчилася з рахунком 3:1 на користь господарів, єдиний гол у "гірників" забив Олег Базилевич, – розповів нам історик ФК "Шахтар" Олексій Бабешко. – "Гірники" були вражені розмахом культурної програми, яку для них організувала приймаюча сторона: гостей водили по музеях, в театр, в концертний зал. З урахуванням того, що лідери тієї команди – Лобановський і Базилевич – були відомими театралами і меломанами, це все сприймалося на "ух ти!" А власне в Мюнхен доля вперше занесла "гірників" у жовтні 1982 року, коли вони провели спаринг з аматорською командою "Штадтверке", впевнено перемігши 10:2. За три м'ячі в тому матчі забили Ігор Юрченко та Віктор Грачов".

"Я добре пам'ятаю ту поїздку, – поділився з "Сегодня" Віктор Грачов. – Вона була організована по лінії профспілок. "Шахтар" адже вважався робочою командою. Як раз була якась пауза в чемпіонаті, і ми провели в Мюнхені близько тижня. були на прийомі у бургомістра, для нас організували екскурсію в Альпи, інші розважальні заходи – приймали дуже привітно. Що мене тоді найбільше вразило, це те, що ночами життя в місті не завмирала, як у нас: на вулицях було повно транспорту, працювали розважальні та торговельні заклади. Ми зіграли спочатку пару ігор з аматорськими командами з навколишніх альпійських містечок, а за день-два до від'їзду зустрілися з мюнхенським аматорським клубом, який представляв міське комунальне підприємство, і виграли без особливих проблем. Запам'яталося, що стадіончик у них був невеликий, але дуже затишний, а якістю газону могли позаздрити навіть наші тодішні столичні арени. Але найцікавіше було потім. Після гри нас чекав спільний банкет, закусок – море, пиво – річкою. А я до пива завжди був байдужий, ну не люблю його. Підходжу до капітана німців і абияк пояснюю: "Мені б келишок шампанського". Він киває: "Зараз зробимо". Приносить – мало не під полою піджака. Я спробував – гидота! Німець сходив ще раз, приносить інший келих: "Це французьке, дуже хороше". Пробую – знову Кислятина! Кажу йому: "Комрад, поїхали після бенкету до мене в готель, я тебе пригощу справжнім шампанським". Я знав – прихопив із собою з дому пару пляшок "Артемівського". Він погодився, прихопивши з собою ще пару колег. Наші хлопці теж підтягнулися, природно, не з порожніми руками. Загалом, провели у мене в номері "засідання гуртка радянсько-німецької дружби". Німець все повторював: "Вікторе, завтра я проведу для тебе персональну екскурсію по Мюнхену". Але назавтра так і не приїхав – мабуть, не розрахувавши сили, трохи "прихворів". Тільки перед самим нашим від'їздом з'явився в готелі з вибаченнями і двома сумками фірмової екіпіровки – як подарунок".

"А ще раз в Мюнхені "гірники" побували в середині 1990-х, – говорить Олексій Бабешко. – У січні 1996 року "Шахтар" проводив передсезонний збір в Німеччині, в ході якого наші футболісти зіграли два спаринги в столиці Баварії: у збірної муніципалітету виграли 8:0, а з "Мюнхен-1860" розійшлися миром 0:0".