Анна Різатдінова: "Пологи пройшли настільки просто, що аж непристойно"

У листопаді бронзовий призер ОІ 2016 Анна Різатдінова вперше отримала нагороду особливою проби – у художній гімнастки і бізнесмена Олександра Онищенко народився син Роман. 

В інтерв'ю "Сегодня" Аня поділилася, як їй в ролі мами:

- Це настільки нові відчуття! – початку гімнастка. – До них ніяк не підготували, скільки б не переглянув відео і фільмів і ні прочитав літератури: як правильно поводитися під час вагітності, як харчуватися. Наяву все вийшло абсолютно по-іншому. Пологи пройшли настільки просто, що якось непристойно про це говорити. (Посміхається.) Деякі жінки намагаються навіть не згадувати про них. А у мене і вагітність – спасибі спорту – пройшла дуже легко. Токсикозу не було, ноги не опухали. Я чекала болю: "Ну коли ж, коли ж він почнеться?". Але так і не почався. Всі дев'ять місяців робила фізичні вправи: змушувала себе ходити на йогу, хоча було важко і хотілося зайвий раз полежати, плавала до останніх місяців. Народила – і поривалася піти в зал, але лікар мене зупинив: перші два місяці – спокій.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Що зараз найскладніше?
- Я настільки щаслива... Так, складно, звичайно. Дитина – це робота, де потрібно працювати кожен божий день. Перше, що в мені змінилося після народження сина, – моє его пішло на другий план. Навіть не на другий, а на десятий. Це не означає, що про себе потрібно забути. Просто пріоритети вибудовуються навколо дитини: плани і поїздки тепер залежать від малюка. Але навіть в 3 ночі я щаслива, коли встаю і йду його годувати. Коли бачиш ці очі, ручки, це незабутні моменти. Кожен день намагаюся зафіксувати його, сфотографувати. Росте швидко – 12 січня нам було два місяці, і кожен день щось змінюється.

- Скільки спите на добу?
- Хлопчик у нас золотий, спокійний. Я з багатьма спілкуюся, порівнюю, і розумію, що він дає мамі поспати. Прокидаюся два рази за ніч, що просто ідеально. Вдень ще сплю. Він спить – і я відразу намагаюся прилягти. (Сміється.) Рома не примхливий. Ми і в поїздки його вже брали: несолодке у нього життя з найперших днів. Але він добре їх переносить, звикає до труднощів. Йому було нелегко і у мене в животику: перший місяць я виступала, готувалася до змагань. Уже робимо з ним зарядки. А якщо, наприклад, лінується головку тримати, настійно пояснюємо: "Ні, давай трохи позайматися". Батьки-спортсмени (Онищенко займається кінним спортом. – Авт.) – це здорово. Вони показують на своєму прикладі, як потрібно виживати, чимось жертвувати на благо мети. У мене так вийшло в житті (мама – тренер з гімнастики, батько – екс-плавець. – Авт.), і мені це дуже допомогло.

- Як вчилися бути мамою?
- У мене багато подруг, які вже молоді мами. Тому отримала багато порад, ще дивилася фільми, ролики, читала блоги. А потім зрозуміла, що скоро просто збожеволію! У всіх свої думки, досвід, різний больовий поріг, хтось набирає вагу, хтось – ні ... Все одно так, як у мене, не буде ні в кого. І в якийсь момент я залишила всі ці читання і перегляди і прислухалася до себе, до свого тіла.

- Коли Рома таки вередує, чим заспокоюєте?
- Коли чуєш плач дитини, починається паніка. Він хоче їсти, потрібно поміняти памперс або вкласти спати? Пропонуєш все підряд. Можливо, йому просто необхідно, щоб мама і тато обняли його, або йому жарко, або по-іншому потрібно перевернути. Головне – відчути, що дитині необхідно. Це складно, особливо спочатку. Але зараз я вже його розумію. Говорила з ним, ще коли він був в утробі, була впевнена, що він мене чує і розуміє. Відчуваю цей зв'язок і зараз. Тому порада майбутнім мамам: з перших днів з дітьми потрібно спілкуватися.

- А музику ставили дитині?
- Звичайно. Тим більше перший місяць я провела в залі. Там музика 24 години на добу, від класичної до сучасної. Так що дитина росла на музиці і в красі. Згодом це дасть плоди. Коли була вагітною, відвідувала музеї, виставки, намагалася себе культурно розвивати – і дала малюкові багато.

- Виходить, що на Кубку Дерюгіної в березні ви виступали вагітною. Тоді про це знали?
- Так, знала. Я відчувала, що в моєму організмі щось відбувається, але не до кінця розуміла, що саме. Дитина все розставила на свої місця. Не можна сказати, що вагітність завадила моїй кар'єрі. Все, що хотіла від спорту, я забрала і в прискореному режимі почала будувати сімейне життя. У гімнастиці сильно змінилися правила, і я щаслива, що це сталося після ОІ. Якби такі правила ввели до Ріо 2016, не факт, що у мене була б медаль. Мені пощастило: у мене і медаль, і дитина.

- Яка була перша реакція, коли дізналися, що чекаєте дитину?
- Щастя. Коли дізналася, що ношу дитинку під серцем, моментально в голові все перевернулося. Почала вибудовувати своє життя, вникати: що робити далі. Я однозначно була готова до дитини, не дивлячись на молодий вік (Ані – 24. – Авт.).

- Тренери, напевно, були в шоці. Як вони сприйняли?
- Їм довелося гірше всіх. Я в якійсь мірі теж їхня дитина: вони мене ростили-ростили, довели до найвищого рівня. Знаменита гімнастка, з медаллю ОІ – можна просто в кайф працювати і насолоджуватися. Вони хотіли продовжити мою кар'єру, але вирішує все одно спортсмен, а у мене були інші плани. Спасибі їм, що увійшли в становище і визнали, що я дійсно зробила все що могла. У нас хороші відносини, і, можливо, будемо співпрацювати. Спорт – моє життя, і я хочу розвивати його в Україні. Буду допомагати збірній, але вже не в якості гімнастки. У мене багато майстер-класів по всьому світу. Не тільки в Європі – в Японії, Мексиці, Бразилії, США. Хочу трохи полегшити життя дівчатам, які починають займатися гімнастикою і у яких багато сумнівів, страхів і запитань.

- До якого місяця давали майстер-класи?
- До п'ятого. Навантаження, звичайно, вже було не те, але, скажімо так, не лежала на дивані. І вже почала заняття спортом, як тільки лікарі дали добро. В межах розумного входжу в форму.

- А, крім пляшечки, булави в руки брали?
- Предмет поки ні – займаюся тілом, але відчуваю, що руки пам'ятають: коли зійдемося, впізнаємо один одного. (Посміхається.)