Зробити стартовою
26,03
29,2
РУС

Борець Валерій Андрейцев: "Поставив завдання лікарю, щоб син народився не пізніше 12-го"

Відомий український борець – про складну операцію на коліні, безпеку в Ріо-де-Жанейро і любов до Італії

Драматичне Ріо. Із серйозною травмою Валерій (праворуч) до останнього боровся за другу олімпійську медаль, щоб привезти її синові. Фото AFP
Драматичне Ріо. Із серйозною травмою Валерій (праворуч) до останнього боровся за другу олімпійську медаль, щоб привезти її синові. Фото AFP.

Срібний призер Олімпіади-2012 з вільної боротьби Валерій Андрейцев розповів про те, як намагався не впасти в Ріо після травми обох ніг, найскладнішу операцію на колінному суглобі, про "тренерське" виховання сина, італійське тірамісу і каву.

- Пане Валерію, в листопаді ви перенесли складну операцію на коліні, як йде відновлення?
- Плаваю, почав бігати, працюю над прямими навантаженнями. Десь через п'ять місяців лікар подивиться, як відновлюється нога, і якщо дозволить, почну працювати на килимі і навантажувати ногу на повну. Коли повернусь? Я утримався б від. Сказали, що операція у мене найважча в колінному суглобі – по-новій робили зв'язку, і період реабілітації збільшився.

- У зал до борців заглядаєте?
- Я ходжу в звичайний фітнес-зал, а на зборах заходив до пацанів. Взагалі відразу після Олімпіади в Ріо я думав, що за стільки часу боротьба мені десь приїлася. Думаю: може вже і досить (Валерію – 30 років. – Авт.). Але пройшов місяць-другий без тренувань і килима, і коли бачиш, як хтось бореться, хочеш вийти і показати, як це потрібно робити. Тяга до боротьби ще є.

- Вдома ще не підбивають закінчити кар'єру? Тим більше ви вже молодий тато.
- Є такий момент: з одного боку, засмучуєшся, що травма, а з іншого – радієш. Адже саме під час відкриття Олімпіади в Ріо 2016 – 5 серпня – народився син Богдан. І якби все було добре, у мене б після Ігор пішли збори, змагання. А так більшу частину часу можу проводити з сином і за ці 11 місяців відчув і побачив всі моменти батьківства. Десь ти відчуваєш роботу тренера, коли він виліплює спортсмена. Правда, щоб довести його до певного рівня, витрачається 10 років. Приблизно так само і з дитиною: вона лежить – ти тренуєш, щоб вона переверталася і повертала голову, потім спостерігаєш, коли вона перший раз сіла, потім – перший раз встала, пішла повноцінно. Ці моменти – безцінні.

- Так, багато спортсменів потім шкодують, що не бачили, як росли їхні діти, а у вас така щаслива...
- Компенсація, я б сказав. У мене немає медалі останньої Олімпіади – шкода, дуже хотілося б привезти її синові, але я провів час зі своєю дитиною.

— Да, шкода, что у Ріо у вас не склалосяВи були фактично останньою надією України на медаль у вільній боротьбі.

- Знаю, але у мене під час бронзового фіналу в 2-му періоді "вилетіла" ще й ліва нога. Я хотів вірити, що там тільки меніск, але виявилося, що надірвана зв'язка, і я вже просто рухався вперед-назад, не міг повністю зігнути ноги. У якісь моменти думав: як би мені не впасти. Хоча скільки б потім не переглядав сутичку, не видно було, що у мене щось взагалі болить. Але відчуття були зовсім інші, і хотілося б передати ці почуття глядачам, щоб вони теж відчули, з якими обмеженнями довелося проводити бронзовий фінал.

- Але ви все одно молодець: травмувалися ще в 1/4-й, могли знятися, але не зробили цього.
- Так, першу сутичку у росіянина Болтукаєва я виграв і отримав пошкодження в другій, з киргизьким бійцем Мусаєвим. І він думав, що, зробивши дію, виграє, але у нього це не вийшло, навіть коли я травмувався. Я ж примудрився взяти ще два бали (посміхається). Перед сутичкою за вихід у фінал виявилася лише 15-хвилинна перерва. Не встиг навіть перевести дух – тільки доктор затейпував ногу, вже потрібно було виходити. Перед бронзовою сутичкою було більше часу – до двох годин, і мене вже встигли і затейпувати нормально, і дати дозволене знеболююче. Але півтори години до ноги прикладали лід, і за півгодини її знову треба було розходити, а наступати було дуже боляче. Але розходився, щоб можна було трохи стрибати, і травма була не так помітна.

- Хотіли завершити гідно?
- І гідно, і, знаєте, Олімпіада – це подія, яка у деяких спортсменів трапляється раз у житті, а деяким навіть не надається можливість боротися за її нагороди. Якщо тобі Боженька дає шанс вийти і боротися за медаль, то, вважаю, ним потрібно користуватися. Я хочу зробити все, щоб навіть в старості у мене не було ніяких докорів або жалю, що я чогось в своєму житті не зробив.

- Всіх лякали злочинністю в Ріо. Їхали з побоюванням?
- Коли гості приїжджають до Києва, їх же не ведуть на екскурсію на Троєщину або Борщагівку. Так само і в Ріо – не ходи, куди не потрібно. До нашої команди приставили супроводжуючого – вона сама з Росії, і розповідала, що, приїхавши в Ріо, вона перший тиждень жила за свої гроші, а потім пішла по людях. У них це нормально: приходиш і просиш, мовляв, можна у вас переночувати. Три дня пожила в одному місці, тиждень в іншому, вона залишала там свої речі. І це говорить про ставлення людей. Нам робили екскурсію на пляж, і все було нормально.

- За свою кар'єру ви об'їздили багато країн. Яке місце згадуєте з більшою теплотою?
- Мені дуже подобається Італія. Я там був кілька разів. І якось у мене випала можливість залишитися на пару днів у Римі. І Рим мене вразив. Чув розмову наших українців, які за два дні обійшли його і вирішили, що там нічого дивитися. Хоча насправді потрібні повноцінні два тижні, щоб не поспішаючи все обійти. Адже у кожного архітектурної спадщини своя історія. Мінімум день потрібен на площу святого Петра і музей Ватикану.

- Напевно, і піцу любите?
- Так, звичайно, і тірамісу. Люблю прийти, взяти тірамісу, шматочок піци або лазанью, випити чашечку кави. В принципі, у них що бутербродик, що кава – один євро. Приходиш і просиш: "Uno americano, Signore" ("Одне американо, синьйор". – Авт.). Знайомі навчили мене кільком фразам італійською (сміється).

- Син Богдан народився в день відкриття Олімпіади. Це знак?
- Не знаю. Ми з батьком приїхали в житомирський перинатальний центр, і завідувачу жартома поставили завдання – син повинен народитися не пізніше 12 серпня і не 9-го (сміється). 12-го я вже летів в Ріо, а 9-го були контрольні сутички – фінальний елемент підготовки. І завідувач виконав своє завдання на 100%. Тренер збірної Руслан Савлохов відпустив мене на пологи, оскільки я вважаю, що в нашій родині це найважливіша подія. І хотілося б підтримати дружину. Тим більше мій батько – хірург, і я нормально ставлюся до всіх цих моментів.

- Богдану скоро рік. Видно вже якісь задатки?
- Ну, схожий на мене. Ходить. Йому все потрібно і все цікаво. Не знаю, як щодо профіспорта, то вже буде його бажання, але в секції плануємо віддавати, щоб фізично був розвинений. А далі – нехай вирішує сам. Ми тільки зможемо допомогти йому, оскільки вже є певна база в підготовці.

- Зараз у вашій вазі до 97 кг велика конкуренція.
- У моїй категорії завжди була здорова конкуренція, завдяки чому був результат. Ален Засєєв, який перейшов в категорію 120 кг; я з ним зустрічався на чемпіонаті світу з молоді, і виграв. Павло Олійник, чемпіон Європи та призер світу, – ми з ним постійно конкуруємо. Молоді пацани вже, дивлюся, підростають. Але знаєте, нескладно досягти якогось рівня, складніше на ньому втриматися. Зі мною молоді хлопці борються, як в останній бій ідуть, а потім виходять і програють 0:10 борцю, у якого я виграю. І я кажу: "Якби ти з ним боровся, як зі мною, точно був би в призерах на світі". Ось такий у них на мене настрій – їм втрачати нічого, але якщо виграють, то у призера Олімпіади. Тому, коли ти вже чогось досяг, на тебе налаштовуються по-іншому і тобі вже в три рази складніше, так як потрібно продумувати наперед свої кроки і кроки супротивників.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Борець Валерій Андрейцев: "Поставив завдання лікарю, щоб син народився не пізніше 12-го"". Інші Інші новину спорту дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Павлова Олена

Джерело:

Сегодня|Спорт

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь