Чемпіон Європи Богдан Бондаренко: "Завдання на кінець сезону – залишитися здоровим!"

20 Серпня 2014, 11:14

Ставши чемпіоном Європи, Богдан розповів нам про "спорткар на швидкості 50 км/год", про те, чому на кожному турнірі стрибає на рекорд і як радиться з "срібним" Проценко

<p style="text-align: justify;">Богдан Бондаренко на чемпіонаті Європи в Цюріху. Фото AFP</p>
Богдан Бондаренко на чемпіонаті Європи в Цюріху. Фото AFP

Чемпіона світу-2013 і новоспеченого чемпіона Європи Богдана Бондаренко ми зустріли в київському аеропорту "Бориспіль" – титулований стрибун у висоту як раз прилетів з Цюріха, де проходила першість континенту, і чекав літака до рідного Харкова.

- Богдане, чому ви так швидко покинули змагання? Пізно ввечері закінчили стрибати, а на наступний день вже додому? Навіть не погуляли по Цюріху..
- Холодно, дощ, дорого...

- Я дивлюся, ви такий практичний чоловік.
- Та ні, просто попереду ще багато стартів, і не хочеться вихолощується. Гуляти ще рано.

- У Цюріху ви виступили дуже економно – почали з висоти 2,30, коли більшість конкурентів вже зійшли з дистанції, і буквально за три спроби виграли ЧЄ. Були настільки впевнені в собі навіть в таку жахливу погоду?
- Коли я визначався зі стартовою висотою, дощу ще не було, але потім зіпсувалася погода, звичайно, не дозволяла почувати себе в секторі до кінця спокійно. У цьому сезоні ще не було так дощитиме і холодно – градусів 13... Тому в фіналі я старався стрибати якомога менше в цілях економії не стільки сил, скільки здоров'я – чим частіше ти знімаєш костюм і приземляєшся в мокру яму, тим швидше охолоджується. Тому я зробив лише одну спробу оновити рекорд Європи на висоті 2,43. До того ж шиповки швидко намокали, і був великий ризик, що нога поїде, і ти отримаєш травму. А що стосується пропуску 2,33, то я вважав, що в таку погоду результату 2,35 для "золота" цілком достатньо, тому не варто було розмінюватися на щось ще.

Наскільки погода вплинула на виступ? Уявіть собі картину: вам пообіцяли проїхатися на суперспорткар, ви готувалися до цього півроку, а в призначений день дорога не дозволяє їхати швидше 50 км на годину...

- Очікували, що на ЧЄ вашим основним конкурентом у боротьбі за золото стане Андрій Проценко?
- Його виступ на етапі Діамантової ліги в Лозанні і подальші стрибки свідчили, що між нами розгорнеться напружена боротьба. Звичайно, подвійна перемога України – це дуже приємно, відчуваєш гордість за країну. Але могли зійти на п'єдестал і втрьох, якби трохи краще виступив Юрій Крімаренко (чемпіон світу-2005. – Авт.), Але він фінішував шостим. На ЧЄ ми з Андрієм ніяку стратегію на фінал не обговорювали, але на турнірах, особливо якщо немає тренерів, можемо питати один у одного ради, на кшталт: "Як ти вважаєш, як я стрибнув?" І це нам допомагає.

- Кажуть, що під час спроби на 2,43 ви знову відчули дискомфорт в стопі
- Стопа турбує протягом п'яти-семи років, вже була операція, але це те ушкодження, з яким просто потрібно жити і намагатися не посилити ще сильніше.

- З такою травмою реально ставити рекорди?
- Все реально. Але без ризику для здоров'я в спорті не буває, хіба що в шахах...

- На кожному виграному турнірі, забезпечивши перемогу, ви обов'язково штурмуєте рекорд. Найчастіше це світовий (2,45), в Цюріху намагалися побити європейський (2,42). Ви дійсно кожного разу відчуваєте, що готові, або це данина публіці?
- Завжди є надія, що вийде. Звичайно, на якихось змаганнях я відчував себе більш впевнено, на якихось – менш. Часто я роблю одну спробу і розумію, варто мені продовжувати далі чи ні. Коли мені ставлять питання: "Стрибаєте ви 2,45-2,46 на тренуваннях?" – я відповідаю, що воно не коректне. Адже якщо ти береш таку висоту на тренуваннях, а на змаганнях немає, значить це якась психологічна нестабільність. Навпаки, на турнірах ти отримуєш адреналін, підтримку глядачів, і це дає прибавку до результату.

- Чи відчуваєте тиск? Адже якщо Бондаренко виходить у сектор, всі чекають від нього тільки перемог.
- Це давило перед чемпіонатом світу-2013 у Москві. Уявіть – на старті сезону переді мною стояла задача виконати норматив для цієї першості, а через два місяці ситуація змінюється кардинальним чином, і в Росію я вже повинен їхати за "золотом". До римського етапу Діамантової ліги на початку червня, де я став другим, було просто нестерпно – потрібно було постійно перемагати, а тут в Римі програв – і стало легше.

- Взуття – важливий критерій успіху. Розкажіть про свою пару, тим більше вона у вас така патріотична.
- Компанія, яка є моїм спонсором, щороку випускає взуття різних кольорів, і на чемпіонаті світу-2013 в Москві я повинен був стрибати в червоних шиповках. Але оскільки для мене має значення в основному опорна нога, я вирішив не ризикувати і залишити перевірений шип зі старої колекції, який виявився жовтим, ну, а на ліву ногу я тоді з нової колекції надів червоний, щоб всі були задоволені. Цього року ситуація знову повторилася, тільки тепер замість червоного кольору – блакитний.

- Що найбільше вразило на турнірі в Цюріху?
- Переповнений стадіон. У Швейцарії на змагання з легкої атлетики завжди приходить багато людей, але цього разу вони організували своїм спортсменам фантастичну підтримку! Плюс на стадіоні поклали нове покриття, і нас за місяць попереджали, що на підошві потрібно мати гострі цвяхи. Деякі спортсмени дійсно падали, і це теж змушувало вносити корективи в свою тактику.

- Що далі?
- Моя першорядне завдання на закінчення сезону – залишитися здоровим. Два основних старти – Діамантова ліга, яка завершується 5 вересня фіналом в Брюсселі, і потім 13 вересня Кубок світу в Марокко.

Ви зараз переглядаєте новину "Чемпіон Європи Богдан Бондаренко: "Завдання на кінець сезону – залишитися здоровим!"". Інші Інші новину спорту дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Павлова Олена

Джерело:

Сегодня|Спорт

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...