"Дихай! Терпи!": Нескорені у Києві розчулили глядачів

У суботу у Києві пройшов фінал національних змагань Invictus Games – "Ігор Нескорених". У ньому взяли участь 234 українських військових, які отримали поранення і пройшли реабілітацію. На турнірі відбирали команду з двох десятків спортсменів у легкій атлетиці, плаванні, стрільбі з лука, пауерліфтингу, які представлятимуть Україну на Invictus Games-2020 на Гаазі (Нідерланди).

Втім, тут як ніде працює працював принцип "Головне не перемога, а участь". Захисники Вітчизни спілкувалися один з одним, глядачі підтримували бійців, діти переймаючись патріотизмом, заодно отримували задоволення на спортивних майстер-класах. Атмосфера була святковою і зворушливою. Незнайомі люди тиснули один одному руки, а багато хто не приховували сліз.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Invictus Games в 2014 році заснував британський принц Гаррі – для колишніх і діючих військових, які отримали поранення і травми. Українські бійці дебютували на Іграх в 2018 році в Сіднеї. У 2019 м Invictus Games не проходили. І ось – новий відбір.

Місцем проведення вже вдруге був обраний стадіон "Піонер" на столичних Нивках. "Це ж треба, всюди декомунізація, а такі патріотичні змагання проходять на "Піонері", – жартували багато з гостей. "Будемо вважати, що "піонер" в значенні "першопроходець" – відповідали інші.

З ранку на підході до "Піонера", що загубився серед житлового масиву, відразу зустрічаються патрулі бійців Національної гвардії. На вході – металодетектори. "Зброї немає?" – запитують сек'юріті, заглядаючи в кожну сумку. Заходи безпеки зрозумілі. В країні війна, а тут змагання військових, які брали участь в бойових діях на Донбасі. До того ж на відкритті очікували президента Володимира Зеленського. "Бачиш житловий будинок прямо за футбольним полем? Минулого разу, коли сюди на Invictus Games приїжджав Порошенко, на даху сиділи снайпери", – розповідають обізнані люди.

"Я радий вітати учасників "Ігор Нескорених". Незалежно від результатів, ви всі – переможці, тому що ви є прикладом неймовірної сили, – звернувся до присутніх Зеленський. – На війні була сила вашої відваги і доблесті, а сьогодні це сила вашого духу, волі і жаги до життя. Це неймовірно надихає".

На стадіоні зібралося багато ветеранів. Хтось без руки, без ноги. Але все бадьорі, натхнені. Все-таки тут не просто змагання, а соціальний проект, спілкування. Здивувало, до речі, як учасників підтримували судді. У звичайному спорті вони повинні бути неупередженими, але не тут.

Ось локація веслування на тренажерах. За чотири хвилини потрібно "нагорнути" максимальну дистанцію. На тренажері 53-річний Сергій Пандрак, що втратив на Сході ногу. "Дихай! Терпи! – підбадьорює його жінка-суддя. – Залишилося, півтори хвилини ... Молодець!". Глядачі аплодують, одна жінка змахує сльозу. Чоловіка обіймає внучка.

До речі, дітям було чим зайнятися. Велотренажери, канат, скеледром – не засумуєш. Троє дівчаток навіть намагаються підняти величезну штангу. всім весело.

Підтримати українських спортсменів-військових приїхали канадські військовослужбовці, які перебувають в Україні в рамках навчальної місії Unifire.

"Нас запросили зіграти товариський матч в сидячий волейбол, – розповіла "Сьогодні" дівчина-капітан Наталі Гаро. – Зараз наші хлопці тренуються, оскільки боюся, ми не дуже добре граємо. Invictus Games – це змагання, але ще це підтримка ветеранів. В Україні зараз військовий конфлікт, багато контужених. У військовослужбовців Канади поранення теж трапляються – наші солдати брали участь в місії в Афганістані, бувають і поранення під час навчань".

У волейбол українці перемогли канадців 2:1 по партіях.

На легкоатлетичному стадіоні змагаються в стрибках, штовханні ядра та бігу. Олексій Бобчинець біжить на 400 метрів без суперників – головне результат. Замість однієї ноги – протез типу тих "лез", які прославив Оскар Пісторіус з ПАР…

Фініш хлопця теж зустрічають оплесками. Підходять знайомі, вітають. Маленький хлопчик несміливо тисне спортсмену руку.

"Я кадровий офіцер. З 2016-му закінчив військову академію, – каже Олексій. – Був розподілений в 137-й окремий батальйон морської піхоти. Ногу втратив 6 березня 2017 року. Коли вибирав військову стезю, звичайно, розумів, що моє завдання захищати суверенітет країни. Але, чесно кажучи, не думав, що таке може статися".

При цьому хлопець каже, що після контузії йому зовсім не було важко. "Допомогла величезна підтримка сім'я, друзів. Труднощі, звичайно, були, але я над ними не замислювався. Зараз я живу в Одесі, продовжую службу, працюю з курсантами. Завжди займався спортом, і після контузії за рахунок трастового фонду НАТО отримав цей біговий протез. Поки звикаю до нього, але скажу, що він працює навіть краще ніж жива нога. Здорова у мене швидше втомлюється ", – посміхається Олексій.

Іншим постраждалим, у кого відновлення фізичне і психологічне проходять не так легко він радить: "Не падайте духом! Не замикайтеся в собі. Гуляйте, займайтеся спортом".