Медалістка чемпіонату Європи з настільного тенісу Маргарита Песоцька: "Ловлю швидше те, що падає"

У неділю українка Маргарита Песоцька завоювала срібну медаль чемпіонату Європи з настільного тенісу, який проходив в іспанському Аліканте. У фіналі жіночого одиночного розряду Песоцька поступилася Лі Цянь з Польщі. Українка змогла виграти перші дві партії, але потім програла чотири поспіль, остаточний рахунок – 2:4 на користь польської спортсменки.

- Маргарита, в фіналі ЧЄ ви грали з полячкою китайського походження, яка виявилася для вас дуже незручною. Чому?
- У фіналі я зустрілася з захисницею. На змаганнях і в Україні я рідше зустрічаюся з захисниками, тому у мене менше практики щодо захисту. Це був важкий матч. Плюс це правило 13 ударів – якщо сет триває довше 10 хвилин, то гравець, що подає, повинен за 13 ударів перемогти. І стоїть суддя і рахує, скільки захисниця приймає від мене ударів. Звичайно ж це складніше, тому що за 13 очок не трапляється той м'яч, який зручний. Ти йдеш на великий ризик, але, швидше за все, не виходить виграти – не дає суперник. Я точно граю 20-30 очок, а іноді і більше, щоб вибрати той самий м'яч. Я не дію так потужно, щоб противник не зміг прийняти від мене обертання. Моя гра полягає в терпінні, хто швидше зробить просту помилку, і я намагаюся зробити так, щоб швидше її зробив противник. Але не за 13 ударів, за таку кількість ніхто не помиляється.

- Через що не виступали рік?
- Була в декреті. Зараз синові вже рік і п'ять.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Тенісистки возять з собою дітей з турнірів. А ви як?
- Ні, тому що він не дасть мені на змаганнях відволіктися на гру. Тому він удома з татом і бабусями. Звичайно, дуже сумую, спілкуємося по скайпу. А ще зараз ввели нове правило: для гарного рейтингу потрібно зіграти мінімум 8 турнірів на рік, плюс є командний чемпіонат Європи з роз'їздами, є своя ліга. Так що три-чотири місяці на рік мене не буває вдома. Взагалі я повернулася рано: через місяць після пологів почала потихеньку тренуватися. Плюс під час вагітності ходила на пілатес, в басейн і без напруження грала в теніс – чисто, щоб почуття залишилося. Але все одно входила в колишню форму довго і важко, півроку.

- У вашій кар'єрі дев'ять років тому вже було "срібло" чемпіонатів Європи. Яке дорожче?
- Перше, думаю, було несподіваним, адже я тільки вийшла з юніорів, і це були мої перші серйозні дорослі змагання. А наступні мої медалі – це як підтвердження: ті нагороди були виграні не дарма і не випадково, і я можу пройти настільки далеко. Тому, можливо, ця медаль і більш цінна для мене.

- 9 років тому теж було багато китайців в європейських збірних?
- Так, вони завжди є. Старі йдуть, з'являються нові. Сьогодні вони практично в кожній команді. Мені здається, з цього виду спорту вони ніколи не зникнуть. У 2009-му на ЧЄ я пройшла трьох китаянок, а в фіналі ще одній поступилася.

- Така кількість азіатів в збірних Європи має дати поштовх для розвитку місцевих тенісистів або відсуває?
- Як на мене, відсуває європейських спортсменів. Китайці вимушено приїжджають до Європи, тому що в своїй країні важче пробитися в збірну. І в новій країні займають чиєсь місце і не дають європейцям вибитися, навчитися грати, ставлять їм палиці в колеса, хоча серед них дуже багато хороших спортсменів.

- Настільний теніс вимагає концентрації і блискавичної реакції. У житті це вам допомагає – може, хороший водій?
- Та ні, просто, якщо щось раптом падає, то я, напевно, ловлю швидше, ніж інші (сміється). А так – так, в тенісі за частку секунди потрібно встигнути подумати, куди і як зіграти. Що стосується водіння, то я поки без прав.

- Раніше вам доводилося їздити на змагання за свій рахунок. Щось змінюється?
- Так, намагаються виділяти більше грошей, але все одно цього недостатньо, адже є доросла збірна, юніорська, кадетська, і на всіх все одно не вистачає. А всім потрібно розвиватися, всі хочуть навчитися добре грати, а в нашій країні зробити це важко. Мені здається, вибитися можна тільки за рахунок змагань. Тільки коли будеш виїжджати і грати з більш сильними суперниками, будеш набиратися досвіду. У мене вийшло саме так, адже вдома не з ким було тренуватися. А ще треба слухати тренера, вірити і не боятися великих арен.

- Скільки в середньому коштує з'їздити на турнір?
- Багато що залежить від країни. Тільки один переліт в Токіо обійдеться в $ 1000. Але якщо на категорію "протур" в Чехію, це 700-800 євро на одну людину на 3-4 дні.

- Вас тренує мама. Це ваш секрет успіху – співпраця з близькою людиною?
- Можливо, адже рідна мама буде вкладати в тебе більше сил, бажання. Але в той же час і більше сварок, тому що рідні і можна відповісти (сміється). Але якщо є розуміння і підтримка, то така співпраця принесе успіх. Хто, як не рідна людина, знає, як тобі допомогти. Жоден інший тренер настільки близьким до тебе не буде.