Українська велогонщиця Анна Соловей: "Зараз у мене 12 велосипедів, і всі вони мені потрібні!"

10 Червня 2015, 10:48

Анна Соловей – віце-чемпіонка світу-2014 на шосе та володарка єдиної "світової" медалі України в цьому виді велоспорту у жінок

<p style="text-align: justify;">Соловей. На шиї у Ганни татуювання у формі зірки</p>
Соловей. На шиї у Ганни татуювання у формі зірки. Автор фото: Богдан Росинський, "Сегодня"

— У травні я вперше брала участь у змаганнях до Дня Києва і була приємно здивована, — почала Ганна. — На цій міській трасі ми можемо легко прийняти чемпіонат Європи. Я була на першості в Чехії, і тврасса в Києві здалася мені набагато яскравіше. Я мрію про це, тому що в Україні ще не було змагань такої категорії. Але для цього потрібно багато грошей.

— Анно, найголовніші старти для вас в цьому сезоні?
— Європейські ігри в Баку. Дуже хочу там швидко проїхати. Тим більше вони ліцензійні до Олімпіади.

— Перемога на іграх — ваша головна мета?
— Знаєте, Олімпіада — не найголовніше в житті. Але найголовніше для спортсмена. Тоді як чемпіонат світу — це етап у кар'єрі точно так само, як і комерційні старти. Хоча коли на тебе надягають білу майку райдужного відтінку (майка чемпіонки світу — Авт.), емоції не слабкіші, ніж від олімпійської медалі.

— Кажуть, що високий результат ще не гарантує участь.
— Не буду лукавити, буває й таке, що деякі тренери на змагання вирішують возити своїх спортсменів, які поступаються за результатами іншим конкурентам. У гонці мені потрібні мої люди, моя команда, яка допоможе: віддасть своє колеса і підштовхне на підйомі. Таких людей не беруть, і мені буває дуже важко.

— Мені здавалося, що слово віце-чемпіонки світу повинно мати вагу...
— Цей статус не грає великої ролі в нашому комітеті, і там мене не особливо люблять, втім, як і всіх сильних людей. Я чую багато різного на свою адресу і від тренерів, і від керівників. Після "срібла" на чемпіонаті світу-2014 замість привітання говорили, мовляв, чому так погано і так мало. І чому вона їздила не в тому комбінезоні. Мій клуб "Астана" шив мені комбінезон два місяці і дуже важливо, щоб він був зручний, обтікав спортсмена. В Україні на мене чомусь пошили великий комбінезон, а коли ти проїжджаєш по 30 км і більше, піднімаєшся на підйоми, дуже важливо, щоб тобі нічого не заважало. Тому я стартувала у своєму старому комбінезоні.

— У вас дуже гарний шолом з намальованим українським віночком. Чия ідея?
— Мого тренера, Сергія Базіни. Він великий патріот. І хоча народився в Казахстані, я не бачила іншої такої людини. При цьому нас називають сепаратистами, тому що ми з Луганська. Але я пишаюся, що виступаю за Луганську область, адже 10 років вона вкладала в мене великі кошти. Тоді як федерація не купила мені ні велосипеда, ні колеса, ні трубки. Я їм казала: "Мені що — бігати?". А вони у відповідь: "Ну в тебе ж є велосипед". Але цей велосипед мені купив тренер! Але тоді, мовляв, нехай клуб дасть — я виступаю за "Астану". А чого мені повинен давати клуб, якщо я в збірній, і очки, і медалі приношу їй!

— Розкажіть про вашу співпрацю з "Астаною".
— Мій тренер знайомий з Зульфією Забіровою — спортивним директором цієї команди. Пропозиція від неї надійшла вже давно, але лише цього року ми захотіли спробувати, що таке "бути в клубі". Тому що ні я, ні колишні вихованки мого тренера не бували в клубах. Завдання дуже прості — гідно виступати. У команді прийняли радо, умовами для тренувань я задоволена, у мене вільний графік — засиджуватися в Італії не по мені.

— Скільки зараз у вас велосипедів? Пам'ятаєте свій перший?
— Велосипедів у мене 12, так-так, 12, і всі вони мені потрібні. Я виступаю в різних видах велоспорту, і інвентар теж скрізь різний. Ще на гонки вимагається запасний велосипед, так що деяких у мене по два. Або, припустимо, взимку в несезон змагань я пересаджуюся на більш важкий. Усі 12 підібрані під мене, і більше на них ніхто не сідає. Рама і сам велосипед замовлені і зроблені під мій зріст, розмір та особисту посадку. Тренер дуже педантично підбирає дрібниці для зручності їзди і аеродинаміки, так як у нас немає спеціальних технологій для цього. Сергій Миколайович робить все сам: за допомогою рулетки, інструментів і досвіду.

Перший велосипед залишиться в пам'яті на все життя. Це банальний Старт-Шосе подряпаного бузкового кольору. Але на наступному тренуванні мені видали інший — набагато кращий. Як зараз пам'ятаю: я дуже пишалася своїм власним велосипедом яскраво-червоного кольору без подряпин. На ньому ніхто більше не смів крутити педалі. Я навіть пам'ятаю свої перші велотуфлі і форму під колір велосипеда. Потім з результатом змінювався і спортивний інвентар. А коли через два роки мене помітив мій теперішній тренер Сергій Базін і покликав до себе, велосипеди міняю щороку з цих дев'яти років роботи.

— Як часто на трасі потрапляєте в аварії і чому?
— Причини бувають різні, часом банальні і дуже смішні. Наприклад, неуважність на віражі і підступний мокрий асфальт, який виявляється зовсім близько до обличчя. Може і вітром здути, серйозно, у мене таке вже бувало на перегонах — вилітаю на відкриту місцевість, і несподівано сильний потік вітру змусив вильнути кермом при легкому повороті. Неправильний рух — і я вилітаю через кермо. Довго летіла я в одну сторону, а великий — в іншу. З тих пір тримаю кермо міцніше. У груповій гонці можна впасти не зі своєї вини: або тебе завалять, або зіштовхнуть спеціально. Постояти за себе ми вміємо. А можна в натовпі не помітити яму і влетіти в неї.

— На дозвіллі катаєтеся на велосипеді або вам його вистачає на трасі?
— На дозвіллі волію ходити на своїх двох, взутих у шпильки. Хоч це і буває рідко. Люблю гуляти і засиджуватися в кав'ярнях, спостерігаючи за метушливими людьми. Свій відпочинок проводжу по-різному, в основному приділяючи трохи часу коханій людині, якщо він разом зі мною на зборі. А іноді хочеться сидіти в кріслі з книжкою і нікого не чути, і не бачити.

velo01

Ви зараз переглядаєте новину "Українська велогонщиця Анна Соловей: "Зараз у мене 12 велосипедів, і всі вони мені потрібні!"". Інші Інші новину спорту дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Павлова Олена

Джерело:

Сегодня|Спорт

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...