Великі бомбардири: як нашим зіркам гралося з легендами світового спорту

День Пеле – загальнонаціональне щорічне свято з такою назвою відзначається сьогодні в Бразилії. Приводом для його установи послужила подія, яка сталася 45 років тому, 19 листопада 1969 року в Ріо-де-Жанейро. В той день у матчі чемпіонату Бразилії з футболу на стадіоні "Маракана" грали "Васку да Гама" і "Сантос". На 77-й хвилині зустрічі за рахунку 1:1 у ворота господарів було призначено пенальті. До м'яча підійшов Пеле, в активі якого до того моменту було 999 м'ячів, забитих в офіційних матчах. Кажуть, поки він готувався до пробиття історичного пенальті, в бразильських містах зупинився навіть рух транспорту.

Воротар "Васку" Андраде дуже не хотів потрапляти таким чином в історію, але проти сильного і точного удару з 11 метрів вдіяти нічого не зміг. Відразу ж після забитого м'яча гра була перервана через церемонію вшанування Короля футболу і вже не була відновлена. Кілька днів тому міністерство зв'язку Бразилії випустило в обіг мільйонним тиражем спеціальну поштову марку – єдину в світі, присвячену індивідуальним досягненням окремого футболіста. А м'яч, яким був забитий той пам'ятний гол, через роки продали на аукціоні в Сан-Пауло за $22,4 тисячі.

Всього ж за свою блискучу кар'єру Пеле, триразовий чемпіон світу у складі "селесао", забив у ворота суперників 1281 офіційно зареєстрований гол і вважається найкращим бомбардиром в історії світового футболу. Щоб досягти такого феноменального показника, йому знадобилося 1363 матчі, зіграні за "Сантос", нью-йоркський "Космос" і національну збірну Бразилії. У послужному списку Пеле значаться 92 хет-трики, 30 покерів і не менше 6 ігор (футбольна статистика не завжди досконала), в ході яких великий бразилець відрізнявся по п'ять разів. Ще одне своєрідне досягнення Король футболу встановив 21 листопада 1964 року, забивши в матчі чемпіонату Паулісти (першість штату Сан-Паулу) 8 (!) голів у ворота "Ботафого".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Еталон. "Все, що робив Пеле, було красиво, ефектно й ефективно":

Секрет майстерності Пеле криється в його феноменальних фізичних даних і величезній працьовитості. Відомо, що на піку своєї спортивної кар'єри форвард пробігав 100-метрову дистанцію менше ніж за 11 секунд, зовсім небагато поступаючись показникам професійних легкоатлетів-спринтерів. А володіючи найбільшим за футбольними мірками зростом (173 см), стрибав у висоту... на два метри (для порівняння: світовий рекорд, встановлений у 1963 році його сучасником, радянським легкоатлетом Валерієм Брумелем, дорівнював 2,28 метра і протримався 8 років). А про завидну працьовитість Короля футболу нам якось розповідав екс-футболіст і тренер "Динамо", соратник Валерія Лобановського Олег Базилевич: "Пам'ятаю, одного разу ми побували в Бразилії на базі "Сантоса". Так от, Пеле тренувався 35-40 хвилин із загальною групою, а потім ще дві години самостійно! Адже у футболі, щоб навчитися якому-небудь елементу, його необхідно багаторазово повторювати, відшліфовувати".

Другого такого майстра, як Пеле, в історії світового футболу не було і немає. Його, без перебільшення, знає весь світ. І це не порожні слова. Соціологічне дослідження, проведене в різних куточках планети, дало просто приголомшливий результат: 95 чоловік зі 100 опитаних точно знають, хто це такий.

ВІТЧИЗНЯНІ РЕКОРДСМЕНИ

В епоху СРСР усіма особистими рекордами результативності в радянському футболі володів Олег Блохін: 211 голів, забитих у чемпіонаті Союзу, і 42 точні удари в іграх за національну збірну. Всього за кар'єру Блохін відзначився в офіційних матчах 325 забитими м'ячами.

У списках же кращих бомбардирів-українців часів незалежності впевнено лідирує Андрій Шевченко – 374 голи в офіційних матчах. Крім того, він є найкращим бомбардиром за всю історію кваліфікаційних турнірів ЧС в європейській зоні – 26 м'ячів.

ОНИЩЕНКО: "ТЕ, ЩО ВІН РОБИВ, ЦЕ ЧАРІВНИЦТВО"

"Що вражало в Пеле? Перш за все – футбол, в який він грав. Наскільки він все робив красиво, ефектно і ефективно, – поділився з "Сегодня" один з тренерів збірної України, володар Кубка Кубків і Суперкубка-75 Володимир Онищенко. – Техніка володіння м'ячем у нього була просто феноменальна. Всі фінти і технічні прийоми в його виконанні виглядали бездоганно. Це був своєрідний еталон того, як та чи інша дія з футбольного арсеналу повинна виглядати в ідеалі. Повторити в точності за ним, думаю, навряд чи хто-небудь зміг би. Він був Королем футболу, і назавжди залишиться Королем. Не випадково будь-який великий турнір вважає за честь запросити до себе Пеле як почесного гостя.

Онищенко. "Шкода, забув взяти у Пеле автограф":

Одного разу мені пощастило зіграти проти нього. Сталося це в грудні 1973 року на прощальному матчі Гаррінчі в Ріо-де-Жанейро, на стадіоні "Маракана", ще тому – старому, до реконструкції, з трибунами на 150 тисяч глядачів. У мене ця переповнена чаша досі стоїть перед очима. Тоді збірна Бразилії обіграла збірну решти світу, за яку виступав і я, з рахунком 2:1. Переможний гол забив Пеле, і як? Граючись, обіграв трьох захисників і влучив у ворота. Пам'ятаю, коли я це побачив, сказав сам собі: "Здається, ми не тим у житті займаємося, зовсім в інший футбол граємо". Те, що він робив на полі, було немов чари. Він знав, що і як він буде робити з м'ячем, ще до того, як отримував м'яч. У нас же, як правило, відбувається навпаки: спочатку йде дія, а потім вже її аналіз.

На жаль, у мене немає фотографій з того матчу. Ми відлітали з Бразилії рано вранці після гри, і не встигли навіть купити ранкові газети зі звітами про матч. На пам'ять нам залишилася форма, в якій ми тоді грали. Я потім довго в ній бігав – і в побуті, і на тренуваннях, поки не зносив повністю. Потім, заднім розумом, зрозумів, що треба було попросити Пеле і Гарринчу розписатися на тій футболці, а вдома зберігати її де-небудь під склом".

РЕКОРДИ ЗА РАЗ: 7 ДЖО І 100 УЇЛТА

БАСКЕТБОЛ. Індивідуальний рекорд результативності за гру належить американському центровому Уїлту Чемберлену. У березні 1962 року в поєдинку регулярного сезону НБА, в якому його "Філадельфія Ворріорз" обіграла "Нью-Йорк Нікс" (169:147), він записав на свій рахунок рівно 100 (!) очок. Результат Уїлта складався з 36 точних влучень з гри (триочкові кидки тоді ще не були прийняті) і 28 реалізованих штрафних. Ближче за всіх до досягнення Чемберлена підібрався знаменитий югослав Радивой Корач. У січні 1965 року в 1/8 Кубка європейських чемпіонів між белградським ОКК і шведським "Алвіком" він набрав 99 очок, лише трохи не дотягнув до рекорду.

"Сотник" Уїлт. Єдиний, хто зміг набрати 100 очок за гру:

ФУТБОЛ. У квітні 2001 року в матчі відбіркового турніру до ЧС-2002 збірна Австралії з рахунком 31:0 (!) розгромила команду Східного Самоа, яка займала на той момент останнє місце в рейтинг-листі ФІФА для національних збірних. Особливо досяг успіху в екзекуції остров'ян 22-річний нападник господарів Арчі Томпсон, який змушував суперників 13 разів починати з центру поля, що стало абсолютним індивідуальним рекордом результативності в одному матчі ЧС.

ХОКЕЙ. Майже всі з діючих нині рекордів НХЛ датовані трьома останніми десятиліттями. Але одне з досягнень залишається непорушним вже більше 90 років. Його автор – форвард клубу НХЛ "Квебек Бульдогс" Джо Малоне, який закинув сім шайб в одному матчі. Сталося це в січні 1920-го, в поєдинку проти "Торонто Сент-Патрікс" (10:6). Всього ж у 125 зіграних за кар'єру матчах Малоне закинув 146 шайб. Такою середньою результативністю пізніше не могли похвалитися ні Гретцкі, ні Лем'є.

ІМЕНЕМ БАСКЕТБОЛЬНОГО РЕКОРДСМЕНА ВОЛКОВ НАЗВАВ СОБАКУ

Неперевершеним лідером найсильнішої баскетбольної ліги світу НБА за кількістю набраних очок (38 387) є легендарний центровий "Мілуокі" і "Лейкерс" Карім Абдул-Джаббар. Його візитівкою був неймовірний кидок під назвою "небесний гак", що викликав захоплення у публіки. Перебуваючи в трисекундній зоні, Карім відтісняв захисника потужним корпусом (121 кг ваги при зрості 218 см), і, занісши руку далеко вбік і вгору, точно спрямував м'яч у кільце. А ось триочкові влучання (кидки з-за дуги" були затверджені в НБА у сезоні 1979/80) йому не вдавалися. Абдул-Джаббар про це знав і намагався даремно не ризикувати. За всю кар'єру в його активі значиться лише один точний кидок з-за дуги. Сталася ця знаменна подія в 1987 році в домашньому поєдинку "Лейкерс" проти "Денвера" і пояснюється досить просто. По ходу того матчу Карім подолав фантастичну позначку в 36 000 очок за кар'єру. І, перебуваючи в піднесеному настрої, вирішив "побалуватися". І потрапив... Два роки тому, 16 листопада 2012-го, керівництво "Лейкерс" встановило статую Аблул-Джаббара біля входу на свою домашню арену "Стейплс-центр". А голова Федерації баскетболу України Олександр Волков, який свого часу грав у НБА, ім'ям Джаббар назвав одну зі своїх собак. Інший його пес, до речі, носить ім'я ще однієї легенди – Кобі Брайанта.

Той самий "гак". Проти фірмового прийому Абдул-Джаббара у суперників не було протиотрути:

УЕЙН ГРЕТЦКІ: В ХОКЕЇ РОЗМІР – НЕ ГОЛОВНЕ

У всіх, кому довелося спостерігати за грою цього хокеїста, виникало одне резонне запитання: ЯК він це робить?! Але Уейн Гретцкі робив ЦЕ! Якісно і, головне, кількісно, щорічно штампуючи по кілька рекордів: за кількістю закинутих шайб, з результативними передачами, за кількістю хет-триків. За 21 рік, проведений в хокеї, цей канадець з білорусько-українським корінням побив практично всі рекорди НХЛ – на його рахунку більше 60 досягнень. "Це фантастика! У Гретцкі немає ані швидкості, ані фізичної сили, а він – найсильніший!", – захоплювалися фахівці. А суперники сумно жартували: "У нього можна відібрати шайбу лише тоді, коли він стоїть під час виконання державного гімну".

Особливий. Без швидкості, фізичної сили, але все одно – найсильніший:

"Стиль його гри дійсно був дуже своєрідним, – поділився з "Сегодня" Дмитро Христич, екс-партнер Гретцкі за "Лос-Анджелес Кінгз". – Вейн був непомітним на полі, але щоразу дивним чином вмів опинитися в потрібний час в потрібному місці і закинути шайбу – відчував гру неймовірно. При цьому, здавалося, не докладав жодних зусиль, щоб грати. І все у нього виходило легко. Великий гравець! А що стосується його невизначних габаритів... В хокеї розміри – не головне. Так, Гретцкі не був силовим форвардом, але йому це не було потрібно. Знаєте, от як фокусник відволікає увагу публіки якимись помилковими маніпуляціями перед тим, як видати фокус, так і Уейн умів "приспати" захисників. Всім своїм виглядом показував, що збирається робити одне, а потім раптом видавав обманний рух і залишав опонентів у дурнях. Ні, Уейн не уникав силової боротьби, але частіше за все завдяки своїй координації, м'якості, ігровим хитрощам, він встигав все зробити – кинути по воротах або віддати передачу, а після цього піти від контакту – ще до того, як суперник застосовував проти нього силовий прийом. Саме через це серйозні травми обходили його стороною, що також дуже важливо в хокеї.

Я з ним відіграв в одній трійці близько 40 матчів. Відчував я тоді, що граю поряд з легендою? Іноді такі думки приходили в голову, але тільки до або після матчу. На майданчику ж всі регалії, всі звання забуваються. Залишаються тільки партнери, які грають за мене, і суперники, які грають проти".