Віце-чемпіонка світу в багатоборстві Мохнюк: "Насправді так і є: ми – суперблондинки!"

Віце-чемпіонка світу 2016-го в багатоборстві Анастасія Мохнюк – про чотири рекорди, шопінг в Портленді, чи доводиться їй "включати блондинку" і скільки часу витрачає на збори вранці.

- Анастасіє, ви були в кроці від чемпіонства. Як розцінюєте "срібло"?

- Я б не сказала, що дуже засмучена. Принести медаль країні – це і так успіх. І неважливо, на яку сходинку п'єдесталу ти піднявся. Так, після чотирьох видів я йшла лідером. Але в них віддала всі сили, і була настільки виснажена, що вийшла на 800 м просто спустошена і пробігла, як змогла. Друге місце – значить друге. Емоційно це були дуже сильні змагання, я отримала задоволення. Коли відбиралася на цей світ в Запоріжжі, я показала всього на 100 очок менше, ніж в Портленді (17-20 березня). Тому, коли летіла в США, планувала нагороду. Я їхала туди за медаллю і привезла її.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Рекорди в 4 видах, але для "золота" не вистачило. Якщо повернутися назад, стали б щось перегравати – десь обійтися без рекорду, але краще пробігти 800 м?

- Хіба що постаралася б пробігти краще ці 800 м, але ні від єдиного свого максимуму я б не відмовилася. Адже настільки важко це все дається... І рекорд є рекорд. Не хочеться бути в середині, хочеться піднятися на найвищий щабель. Який вид дався краще? Мені нарешті далися чотири. Я давно не могла так стрибнути в висоту, довго працювала над ядром. Три роки не вдавалося стрибнути за 6,60 в довжину. А тут вийшло! Для мене був зручний сектор – на помості. Але багатоборстві прогнали дуже швидко, взагалі не було відпочинку. Відстрибав висоту, через 20 хвилин вже починається ядро. Але ж потрібно ще розім'ятися. Ще через годину – довжина, а через дві – 800 м. В кінці ти просто як вичавлений лимон.

- Взимку ви були не дуже задоволені бігом з бар'єрами і, щоб їх відпрацювати, заявилися на Кубок України. Тепер направите всі свої сили на 800 метрів?

- Не можна сказати, що в січні на чемпіонаті в Запоріжжі бар'єри у мене не вийшли, але результат був середній, а хотілося краще. На світ в Портленді я була вже готова. А з дистанцією 800 м у мене все в порядку. Просто я всю себе виклала раніше і не вистачило сил. Слід працювати над кожним видом, не можна, щоб були скачки і падіння.

- Третьою стала українка Аліна Федорова. Під час змагань розмовляли між собою, підтримували одна одну?

- Не важливо, який турнір, але коли я готуюся до виду або до спроби, ніколи ні з ким не спілкуюся. У мене своя задача, і я зосереджена на ній. Звісно, після п'ятого виду, коли вже видихнули і заспокоїлися, вітали з Аліною одна одну.

- Цей зимовий світ пізній, і ряд лідерів відмовилися від нього на користь підготовки до ОІ. Чи не думали не ризикувати і теж пропустити?

- Я поки не на такому високому рівні, щоб відмовлятися від усіх стартів. Коли буду постарше, можна, і буду частіше відпочивати. А в такому віці (25 років. – Авт.), поки є сили і можливості, потрібно використовувати кожен шанс. Тим більше п'ятиборство я люблю, там три моїх улюблених технічно складних види. Два роки я в ньому не виступала і хотілося, щоб все вийшло.

- З такими балами за 5 видів, як в Портленді – 4847, можна розраховувати на подіум в Ріо?

- Якщо скласти всі свої види, то, думаю, на Іграх медаль буде. Дуже постараюся.

- Чим займетеся найближчим часом?

- Хоча б тиждень відпочину. Зимовий сезон затягнувся. В кінці березня люди вже починають готуватися до літнього. Тому потрібен перепочинок, щоб з'явилося бажання працювати далі. Зараз поїду на тиждень в Ізраїль, потім – на збори. Чемпіонат Європи (6-10 липня, Амстердам. – Авт.) Доведеться пропустити, щоб краще підготуватися до Олімпіади.

- Ви добре виглядаєте, видно, що стежте за собою. Скільки на це йде часу?

- Велике спасибі! Просто я вважаю, що дівчина завжди повинна мати гарний вигляд. І не важливо, де вона – на змаганнях або вже після них. Жінка є жінка. Я люблю за собою стежити. І мені подобається виділятися з натовпу. З ранку на збори у мене йде десь година-півтори. Хоча, якщо сильно втомлююся, можу привести себе в порядок буквально за дві хвилини.

- А в булочну ненафарбованою зможете вийти?

- Ні, не зможу (сміється). Навіть збираючись на тренування, я привожу себе в порядок.

- У пресі ви з Аліною викликали фурор. Вас уже нарекли Суперблондинка...

- Так, ми читали. Було дуже приємно. Але воно так і є, ми – суперблондинки (посміхається).

- А в житті, якщо потрібно, можете "включити блондинку"?

- Я б так це не назвала. Так, кажуть, що блондинки дурні, але зате вони красиві і чарівні. Так що не потрібно нічого включати (сміється). Хоча трапляється різне. Ось заходила на один сайт, мені після чемпіонату писали коментарі. Мовляв, мені поставили якесь дурне запитання, а я дала дурну відповідь. Але інтерв'ю брали після 800 метрів. Я зробила 5 видів і ще добре не віддихалась. Який би чоловік в такій ситуації дав грамотний коментар?

- Чи встигли подивитися Портленд?

- Це таке місто – магазин на магазині. Ніяких особливих пам'яток чи історичних пам'яток немає. Просто гуляли вулицями.

- А шопінг вдався?

- Так, шопінг в Портленді – це щось неймовірне. Там ціни не такі, як у нас, так і ситуація з брендами інша – за підробки штрафують. Так що все можна сміливо купувати. Я придбала сумку Calvin Klein, взуття. Та й не тільки я, багато хто там грунтовно скупився. У подарунок рідним теж везу речі. Ну і медаль, звісно...

- Це ж ваш перший серйозний п'єдестал в дорослому спорті?

- Колись я була третя на юнацькому чемпіонаті Європи в Фінляндії. Для мене це була дуже важлива і, я вважаю, навіть доросла медаль. Але нагорода з Портленда найкрутіша.

- Хто перший привітав?

- Мій молодий чоловік. Він вболівав, дивився навіть вночі. Мама теж переживала.

- Так, між Києвом і Портленд 10 годин різниці. Як ви перебудовувалися?

- Було дуже важко. По-перше, ми добу летіли. По-друге, прилітаєш, і весь час хотілося спати. І потрібно було ходити і не засипати. Але в день змагань вже було не до сну, організм сам перебудувався на боротьбу.