Федецький: "Кожен день засинаю і прокидаюся з думками про Євро-2016"

В ексклюзивному інтерв'ю UEFA.com Артем Федецький розповідає про завдання збірної України на Євро-2016, Коноплянку і Ярмоленка, Фоменка і вершину своєї кар'єри.

- Підсумковим результатом кваліфікації ви, зрозуміло, залишилися задоволені. А що скажете саме про гру збірної України?

- Знаєте, перед стартом відбіркових матчів складалося враження, ніби путівка на Євро вже у нас в кишені. Чомусь вважалося, що у нас слабка група, і ми просто зобов'язані з неї вийти. Однак перший же матч проти Словаччини, який ми програли, показав силу цієї команди і дав зрозуміти, що це реальний претендент на поїздку до Франції.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Звичайно, той фарт, який супроводжував словакам в Києві, в якійсь мірі залишався з ними до кінця кваліфікації. Але і ми, врешті-решт, показали хороший футбол і виконали завдання – нехай і тільки через "стики". Звичайно, нашим уболівальникам довелося спалити трохи більше нервових клітин, як і нам, втім. Тим яскравіше були емоції після матчу-відповіді зі Словенією.

- Наскільки особливим для вас був успіх у протистоянні зі словенцями в стикових матчах?

- Це бар'єр, який ми були зобов'язані подолати. Ми розуміли, що індивідуально сильнішими за суперників. Але в нашій історії вже так траплялося: в 1999-му у збірної України був просто божевільний потенціал, і всі її вже бачили на Євро-2000, але в підсумку вона програла саме Словенії. І ми десь хотіли виправити це вже в наш час. Слава Богу, вдалося! Ми показали дійсно класний футбол в першому матчі у Львові. У Словенії ж, напевно, заважала неймовірна відповідальність – за себе, команду і, звичайно ж, наших уболівальників, весь народ. У цей непростий для нашої країни період ми дуже хотіли подарувати їй таку важливу перемогу, тому, повторюся, просто не могли програти.

- Ви Відчуваєте, як з кожним днем зростає ажіотаж серед українських уболівальників?

- Безумовно! Кінець сезону нагадував період перед "стиками": куди не вийдеш, наприклад, в парк з дитиною, до тебе підходили, бажали удачі, говорили, що вірять в нас. Ось з вами розмовляю – і мурашки по шкірі біжать. Це був такий адреналін! У нас був такий настрій, що тепер я розумію: у Словенії просто не було шансів. Своєю грою і виконаною роботою ми заслужили вихід у фінальну частину. Скажу чесно, вже давно я кожен день засинаю і прокидаюся з думками про Євро. Важко навіть уявити, що буде перед самим турніром. Упевнений, кров буде вирувати і у нас, і у вболівальників. Хоч ми і граємо далеко від дому, але не сумніваюся, що у Франції у нас буде фантастична підтримка.

- Не секрет, що в збірній України в першу чергу виділяють Євгена Коноплянку та Андрія Ярмоленка. Наскільки ці виконавці важливі для команди?

- Всі знають, що це гравці з неймовірною технічною базою. Мені дуже пощастило грати на правому фланзі безпосередньо з Андрієм, адже це дійсно футболіст топ-рівня. Від нього і від Жені в багато залежить весь малюнок гри збірної України. Саме через них багато суперники вже сприймають нас фаворитами. Я говорю не про Євро, де рівень команд дуже високий. Але в деяких матчах опоненти діють від оборони або навіть глухого захисту, побоюючись індивідуальної майстерності Ярмоленка і Коноплянки.

Втім, у нас є і інші гравці, які здатні перевернути хід матчу. Загалом, на інших позиціях у нас теж відмінні футболісти, готові віддати все заради команди, підстрахувати партнера. На мій погляд, нинішній склад – один з найкращих за всю історію збірної України.

- Як би ви описали Михайла Фоменка, його методи та принципи?

- Перш за все – дисципліна. Дисципліна і самовіддача – тут я не скажу нічого нового. Для Михайла Івановича дуже важливим є чітке виконання тренерської установки з першої і до останньої хвилини. Він не дуже експресивний, але в душі, повірте, у нього емоції теж киплять. Він може і не кричати, але одного його погляду іноді досить, щоб ми зрозуміли, що він хотів сказати.

- Євро-2016 для вас почнеться матчем проти Німеччини. Чого очікуєте від зустрічі з діючими чемпіонами світу?

- У цьому матчі для нас головне – дотримуватися наших принципів, про які я говорив вище: це максимальна дисципліна і неймовірна самовіддача. Звичайно, ми розуміємо, що таке збірна Німеччини. Це машина, в якій все працює майже ідеально. Ми повинні діяти дуже зосереджено протягом всієї гри, повністю віддаватися на полі і використовувати свої шанси.

Також дуже важлива взаємопідстраховка. Адже ти відповідаєш не тільки за себе, але і за свого партнера. Якщо нам це вдасться, то ми маємо право розраховувати на хороший результат, незалежно від того, хто нам протистоїть – Німеччина чи інша топова збірна.

- Що ви думаєте про інших суперників – Польщіу та Північну Ірландію? І як взагалі оціните свою групу?

- Якщо в двох словах, то з такої групи ми повинні виходити. Так, це хороші команди, але з Польщею ми двічі грали в минулому циклі і обидва рази перемогли. Звичайно, там багато сильних гравців, а фігура номер один – Роберт Левандовькі, який забиває практично в кожному матчі. Парі наших центральних захисників доведеться добре попрацювати, щоб впоратися з ним, але вони вже показували, що здатні на це.

Що стосується північноірландців, то це менш відома команда, але її ні в якому разі не можна недооцінювати. Вона практикує силовий футбол, з великою кількістю середніх і довгих передач. Так що в матчі проти неї головним буде виграти боротьбу. Якщо зробимо це і виграємо центр поля, то результат, думаю, буде в нашу користь.

- Перед збірною України стоять конкретні цілі на Євро-2016? Наскільки далеко може дійти ваша команда?

- Перше завдання – вийти з групи. Якщо вийде, то далі кожен з нас просто повинен показати максимум, на що здатний.

- Що для вас особисто означає можливість виступити на Євро-2016 зі збірною України?

- У цьому плані я б не став виділяти Євро-2016. Головне – що для мене означає можливість грати за збірну. Це просто все! Це те, про що я мріяв все своє життя. У мене росте син, і коли я його питаю: "Синочку, за який ти клуб хочеш грати?" Він відповідає: "За збірну України!" По-моєму, це найкраща відповідь. У національну команду запрошуються найкращі гравці, тому для мене збірна – це вже вершина. Я дуже пишаюся тим, що можу захищати честь рідної країни.